Парламент готується значно розширити права угорської та інших мов ЄС в освітній сфері. На засіданні Ради 12 жовтня планується ухвалити одразу за основу та загалом відповідний законопроект, який Угорщина виставила як умову своєї згоди на відкриття для України двох нових кластерів щодо переговорів про вступ до Євросоюзу.
Власне, саме цим українська влада і пояснює необхідність ухвалення закону. Тим більше, що Будапешт навіть після приходу до влади Мадьяра вже неодноразово і в досить жорсткій формі давав зрозуміти, що розширення прав угорської нацменшини є для нього критично важливим.
У той же час закон, якщо його приймуть, матиме велике значення і для внутрішньої ситуації. Фактично він означає розворот у політиці українізації. І хоча послаблення стосуються лише деяких мов і не торкається російської мови, сам по собі цей документ стане прецедентом, який покаже, що модель мовної політики, яка офіційно затверджується досі, не є раз і назавжди заданою. Тобто українізація може бути оборотною.
Тим більше, що серед політиків уже звучать голоси про те, що на послаблення російською мовою цілком можна піти в рамках угоди про завершення війни в Україні.
Подробиці - у матеріалі "Країни".
Угорці та корінні народи
У Верховній Раді зареєстровано законопроект №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України".
Ініціаторами його внесення стали спікер Руслан Стефанчук зі своїми заступниками Олександром Корнієнком та Оленою Кондратюк, а також десяток інших народних депутатів, у тому числі голови парламентських комітетів з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, з питань регламенту, депутатської депутатської. За винятком народного депутата Миколи Давидюка ("Голос") та керівництва парламенту це все "слуги народу".
У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що співавтори хочуть переписати закони "Про освіту", "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та "Про повну загальну середню освіту", щоб уточнити використання в освітньому процесі мов національних меншин (спільнот), які входять до числа офіційних мов Європейської мови. татари, караїми та кримчаки.
Акцент зроблено на чотирьох змінах (хоча їх загалом більше).
Пропонується "надати можливість використовувати відповідні мови не лише безпосередньо в освітньому процесі, а й в інших формах комунікації між здобувачами освіти та іншими учасниками освітнього процесу у приміщеннях та на території навчального закладу".
"З метою створення належних умов для функціонування навчальних закладів, в яких здійснюється навчання мовами національних меншин (спільнот) України та корінних народів України, законопроектом передбачається можливість надання установам загальної середньої освіти (маються на увазі, насамперед, школи) відповідного статусу. Такий статус дозволяє враховувати мовні, культурні та освітні. законопроекти спрямовані на забезпечення можливості обліку культурної та мовної самобутності відповідних співтовариств в освітніх програмах, зокрема шляхом передбачення вивчення національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, національних традицій, символіки та звичаїв", - йдеться у пояснювальній записці. Крім того, у разі реорганізації або ліквідації "установи загальної середньої освіти національної меншини (спільноти) або корінного народу України" (мається на увазі школа) за заявою батьків учня йому гарантується можливість продовження навчання в іншій подібній школі.
За цими складними для сприйняття казенними фразами ховаються досить важливі зміни до політики українізації освіти, докладніше про які, скажімо, трохи нижче.
Школи нацменшин повертаються
Пройдемося по основним пропонованим новелам.
У законі "Про освіту" ініціатори законопроекту №16119 хочуть доповнити частину першу статті 7 про мову навчання. У норму про використання у навчанні поряд з українською хочуть додати мови ЄС, а також мови корінних народів, а також гарантію вживання всіх цих мов "під час інших форм комунікації" у приміщеннях та на території навчального закладу. Про це йшлося в пояснювальній записці і цього вимагає угорська сторона.
Будапешт вважає важливим законодавчо прописати дозвіл дітям говорити на змінах та позакласних заходах, на території школи рідною (тобто, можливо, не українською) мовою.
Очевидно, що ця вимога з'явилася не на порожньому місці, а у відповідь на законопроекти - у тому числі від "слуг народу" про обов'язкове використання на території шкіл лише української мови.
Мабуть, головним лобістом запровадження такого закону виступає народний депутат Наталія Піпа ("Голос"), хоча під відповідним проектом від СН підписалися також перший віце-спікер Корнієнко, народні депутати Потураєв та Бабак, які тепер виходять, виступають за послаблення. Втім, Піпу дратує той факт, що багато школярів за межами класної кімнати розмовляють своєю рідною російською мовою, проти якої, власне, і спрямовані її законопроект та інші. Угорці, дивлячись на цю історію, вирішили, що краще підстрахуватися. При цьому, ухвалити законопроект №13072 групи депутатів на чолі зі "слугами" у свій час хотіли як "розмін" з противниками послаблення українізації.
"Такий був план, але він викликав шалений опір у фракції СН. Швидше за все такого розміну не буде", - каже народний депутат від СН.
Аналогічну норму, що продавлюється угорцями, впишуть і до законів щодо забезпечення функціонування української мови як державної та повної загальної середньої освіти.
Ще одна новела в останній закон – нинішній перелік навчальних дисциплін, які викладаються українською – українська мова та література, історія України – може бути розширено лише за заявою 2/3 батьків учнів класу. У нинішній редакції це може зробити на власний розсуд керівництво школи, що сіяло підозри: в один момент за вказівкою класи переведуть на українську. Хоча угорцям та іншим нацмішинствам дозволено навчатися рідними мовами, у Будапешті, мабуть, вирішили перестрахуватися.
Але, можливо, навіть важливіше за новелу пропонується до закону про повну загальну середню освіту - про запровадження статусу школи національної меншини. У існуючій версії закону такої взагалі немає. Фігурують лише класи (групи) у звичайних школах, хоча в деяких, наприклад, угорська мова – це головна мова викладання. Загалом на Закарпатті, за даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубинця – 92 школи, де у навчанні використовується угорська мова.
Виходить, у разі ухвалення законопроекту № 16119 більшість із них отримають офіційний статус шкіл угорської національної меншини.
У певному сенсі це повернення до норм закону "Про основи державної мовної політики" (відоміший як закон Колесніченка - Ківалова). Там теж фігурували "державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади з навчанням регіональними мовами" і дозволялося відкривати окремі класи з навчанням, відмінними від регіональної, на вимогу батьків.
При запуску українізації за президента Петра Порошенка її ініціатори свідомо пішли від рівня шкіл навіть для нацменшин, дозволивши лише класи. І навіть для них було запроваджено поступове збільшення годин викладання українською. Угорці зуміли за допомогою тиску на українську владу зупинити цю норму для шкіл, де переважають угорці, а заразом і для інших нацменшин (за винятком російських). Тепер їхні права розширюються ще більше.
Статус "установа національної меншини (спільноти) України" зможе отримати школа, в якій понад 50% учнів здобувають освіту мовами ЄС. Відповідний статус можна буде використовувати у назві та установчих документах установи. За розрахунками Міносвіти та науки, право претендувати на такий статус матимуть 149 шкіл – близько 1,2% усіх українських шкіл.
Але продовжимо. Буде дозволено дублювати мовою нацменшини свідоцтва про середню освіту та додатки до них на вимогу батьків. Вноситься вимога до директорів подібних шкіл володіти нарівні з українською мовою та мовою відповідної нацменшини. У таких школах буде дозволено написи не українською мовою, "пов'язані з освітнім процесом". Мовами нацменшин дозволять вести і обов'язкову службову документацію. Більше того, до освітньої програми можна буде включати вивчення історії народу, до якого належить нацменшина, її культури, традицій, символіки та звичаїв. І, теоретично, поява державних символів сусідніх країн також можлива.
Також уточнюється, що учні, які здобули повну середню освіту мовою корінного народу або мовами 11 нацменшин України, які є офіційними мовами Євросоюзу, зможуть у перекладі на них отримати завдання зовнішнього незалежного оцінювання (укр.абб. ЗНО), крім "завдань з навчальних предметів мовно-літератури.
Що з російською?
Багато в чому є показовим моментом, що "слуги" мало коментують внесення законопроекту, а коли це роблять - акцентують увагу на тому, що його норми не звужують сферу держмови, а навпаки - гарантують його застосування в навчальному процесі та вивчення.
Це пояснити тим, що вони хочуть привертати увагу до явного відкату в українізації, ніж створювати проблем із проходженням документа.
Тим більше, що українського керівництва він важливий – воно сподівається, що за допомогою цього законодавчого акту переконає Угорщину зняти вето з відкриття другого та третього кластеру щодо переговорів щодо вступу України до ЄС, що може відбутися на засіданні Європейської ради 15 жовтня. Депутати кажуть, що голосування може відбутися вже 12 жовтня і, мабуть, буде успішним навіть без урахування голосів опозиційних депутатів.
Очевидно й інше: зусиллями Угорщини буде створено прецедент, що українізація є оборотною. Модель мовної політики, що склалася, можна коригувати, і небо не впаде на землю.
Інша річ, що спочатку метою українізаторів було витіснення російської мови з життя українського суспільства, а мови інших нацменшин потрапили під роздачу "за компанію", хоча їх залишили у вигідніших умовах. І якби хоча б заговорили про розширення прав російськомовного населення (а таких людей, як і раніше, мільйони в Україні) - не кажучи вже про реєстрацію законопроекту, пристрасті кипіли б не на жарт. Однак після угорської нагоди аргументація українізаторів вже виглядає значно менш переконливою.
Особливо у світлі війни і можливості пошуку компромісу, про який все голосніше говорять навіть під куполом Ради.
Так, Олексій Гончаренко прямо заявив днями, що розширення прав російської мови цілком допустиме як одна з умов мирної угоди для завершення війни. Причому посилається він при цьому на законопроект, що готується до голосування, угорським школам як на прецедент.
"Зараз європейці вимагають від нас змінити мовне законодавство, щоб воно відповідало європейському. Не сумнівайтеся, що за це проголосують. На тих же умовах нехай буде і російська. У нас величезні російськомовні міста, і люди там, повірте, більш патріотичні, ніж будь-де. Тому що саме ці міста бомб. освіти, культури та науки. Так воно і є.
За ці заклики його вже виключили із фракції "Євросолідарності", але вони показують, що тема повернення прав російської мови, за певних умов, може "ожити".
Ми вже писали, що цього побоюються прихильники українізації і тому закликають максимально прискорити, доки не закінчилася війна, після якої можуть вже зовсім інші розклади у суспільстві. У тому числі і з мовної політики.
