Аналізуємо підсумки 1505-го дня війни в Україні
Перемир'я в Ірані
Сьогодні вночі переговори щодо Ірану прийшли до перших більш-менш конкретних – хоч і не зовсім виразних – результатів.
Трамп, після погроз "знищити Іран як цивілізацію", заявив, що сторони домовилися про двотижневе припинення вогню та розблокування Ормузької протоки. Тому він відклав свої обіцяні масштабні удари по Ірану.
Іран підтвердив згоду на перемир'я, але заявив, що протока буде відкрита лише у разі конкретних домовленостей щодо переговорів, а також, якщо Ізраїль припинить удари по Лівану (про них нижче). Також у Тегерані кажуть, що мають намір отримувати з проходу суден гроші - як компенсації за удари.
Також сторони по-різному описують параметри майбутньої угоди. Трамп заявляє, що Іран погодився відмовитися від збагачення урану та скоротити свою ракетну програму. Іран публікує свої вимоги, які в чому абсолютно протилежні американським - право збагачувати уран, збереження ракетної програми, виплата компенсацій за напад, виведення баз США з регіону, скасування всіх санкцій, припинення дій Ізраїлю проти "Хезболли" тощо.
Ізраїль при цьому завдає показових ударів по "Хезболлі" і заявляє, що на неї перемир'я не поширюється. Після цього Іран заявив про продовження блокування Ормузу, звинувачуючи Ізраїль у порушенні перемир'я.
Трамп на це заявив, що Ліван не був включений до угоди про перемир'я з Іраном. "Це окремий конфлікт. Це не частина угоди. Вам зрозуміло?" - сказав президент США в інтерв'ю PBS News. У той же час, що припинення вогню в Лівані є частиною домовленостей про двотижневе перемир'я, заявляв не лише Іран, а й Пакистан, який виступив посередником на переговорах.
Крім того, сьогодні вранці Ізраїль завдав удару по НПЗ в Ірані, а Іран у відповідь - по нафтових об'єктах у країнах Перської затоки, включаючи нафтопровід у Саудівській Аравії, яким нафта транспортується до Червоного моря в обхід Ормузької протоки.
Тобто, в принципі, перемир'я "на межі". І, очевидно, що як мінімум Ізраїль явно в ньому не зацікавлений. Причому зі зрозумілих причин - він не хоче віч-на-віч залишатися з Іраном та його союзниками, а тому і намагається всіма способами утримати СЩА у війні.
Проте Трамп каже, що більшість пунктів перемир'я та ймовірної угоди узгоджені. І США готові зняти з Ірану санкції, якщо угода дійде логічного кінця. Не виключаючи при цьому продовження війни, якщо до угоди дійти не вдасться.
Але вже зараз зрозуміло, що домовленості про припинення вогню трактуються сторонами з великими громадськими розбіжностями. Тобто всередині процесу суперечностей ще більше.
Очевидно, що Вашингтон навряд чи погодиться на всі іранські вимоги - їх виконання означатиме капітуляцію США, які не тільки не досягнуть у такому разі своїх цілей (зміна влади в Тегерані, контроль за його нафтою та газом), а й дадуть Ірану величезні бонуси.
А відтак і виконання зустрічних вимог американців щодо відкриття Ормузької протоки також проблематично. Принаймні у повному обсязі та на тривалий період. Що ми й бачимо з того, що відбувалося сьогодні – протока так повноцінно і не запрацювала.
У зв'язку з цим є три сценарії розвитку подій.
Перший - сторони все-таки зможуть дійти компромісів, які дозволять укласти довгострокову угоду та повністю розблокувати Ормуз. Контури цих компромісів поки не дуже проглядаються, але теоретично таке можливе, наприклад, за посередництва Китаю, які, як пишуть ЗМІ, бере активну, хоча й негласну участь у переговорах. Також в угоді може взяти участь і РФ у плані контролю за збагаченням урану в Ірані або його вивезення до Росії (подібна схема обговорювалася раніше). Також на користь такого варіанту працюють важкі внутрішньополітичні наслідки для Трампу війни в Ірані, яка дуже непопулярна в США, а згода на збільшення для її продовження військових витрат Конгресом виглядає проблематичною. Крім того, варіанти наземної операції американців проти Ірану пов'язані з ризиком провалу та величезних втрат. Тому не можна виключати, що Трамп по Ірану "здасть назад", погодившись на поступки Тегерану в обмін на деякі обіцянки та декларативні кроки з його боку, і перейде на інші завдання. Наприклад, на Кубу (хоча й там, як ми писали, для нього може виявитись не все просто). Або, як варіант (і він навіть більш вірогідний, ніж реальна угода), Трамп оголосить про певну угоду і про остаточне "завершення війни", але насправді ніхто цю угоду виконувати не буде і ситуація просто "зависне" як у секторі Газа, де після укладання перемир'я продовжує правити ХАМАС, який відмовився від виконання практично всіх вимог урочисто. Однак, у випадку з Іраном, такий варіант означатиме фактичний відхід США з Перської затоки, після чого нові порядки в цьому регіоні встановлюватимуть вже інші країни, включаючи як місцевих гравців, так і союзників Ірану - Китай і Росію.
Другий сценарій – нинішнє перемир'я стане лише затишшям перед новою бурею. І потрібно, з одного боку, щоб американці могли, не побоюючись іранських ударів, перекинути в регіон сухопутні сили для підготовки наземної операції проти Ірану. І, з іншого боку, щоб Тегеран міг " залатати рани ", відновити запаси ракет, дронів і систему ППО, переховати запаси урану, розгорнути мобілізацію поповнення армії тощо. У такому разі, через 2 тижні, а можливо і раніше, бойові дії відновляться з новою силою, а Ормуз буде знову перекритий (якщо його взагалі на ці два тижні відкриють). На такий сценарій працює також те, що підкорення Ірану є ключовою частиною нової стратегії США щодо збереження свого світового домінування через заміну міжнародного права на право сильного (ми докладно про неї писали тут). Крах плану щодо Ірану (а поки США, повторимося, жодних своїх цілей у війні не досягли), означатиме початок краху всієї концепції. А тому, не виключено, Вашингтон через деякий час знову атакує Іран, щоб спробувати досягти цих цілей.
Третій сценарій - "проміжний": США припинять удари по Ірану, але ізраїльтяни продовжать операцію в Лівані, що стане приводом для Тегерана відновити удари по Ізраїлю та продовжувати обмежувати рух в Ормузькій протоці (що відбувається зараз). А це, своєю чергою, може підштовхнути й Штати до відновлення ударів. І все піде за сценарієм номер 2. Або Трамп просто "вмиє руки" і надасть Ізраїлю можливість далі самому воювати з Іраном та його союзниками вже без участі США. При цьому жодної угоди з Іраном також не укладено.
Чи Трамп програв війну в Ірані?
Хоч би як розвивалися події, вони вже стають сильним внутрішнім ударом по Трампу в США. Опоненти-демократи звинувачують його у програші Ірану. Також апокаліптичні статті виходять у американській пресі.
"Кінець американської імперії" - із таким заголовком вийшла стати в журналі New Statesman. Її автор вважає, що війна в Ірані віщує руйнування авторитету США, а не його відродження, як задумував Трамп.
"Екскурсія" Трампа виявилася маршем до катастрофи. Його "велика бойова операція" трансформувалася зі спроби заблокувати ядерний потенціал Ірану (який нібито був "стертий в порошок" у червні минулого року) у спробу розблокувати Ормузьку протоку та відновити ситуацію, яка існувала до початку операції. Якою б не була мета, статус-кво неповернений. Бомбардована військово-теократична диктатура розпочала фінальний розвал імперської влади США", - йдеться у статті.
Автор зазначає, що Трампа попереджали про ризики цієї операції, але не слухав.
"Кардинальний наслідок - переродження Ірану у велику державу. Ставши арбітром проходу через Ормузьку протоку, Іран перетворився на вирішальну силу у світовій нафтовій економіці. Якщо Трамп піде з Близького Сходу, держави, які перебували під захистом США, метатимуться між нейтралітетом і коаліцією". почне наземну операцію, США втягнуться в катастрофу, яка перевершує В'єтнам, Афганістан та Ірак разом узяті", - пише Грей.
На його думку, виграють від війни також Росія та Китай.
"Поки Трамп перекидає військові ресурси з Азіатсько-Тихоокеанського регіону на Близький Схід, Сі Цзіньпін може поглинути Тайвань без жодного пострілу. Путін, у свою чергу, отримує важелі тиску в Європі. "Маленька екскурсія" Трампа стала точкою неповернення у відступі Америки, як світовий. його статус всесвітньо-історичної постаті тепер поза сумнівами. Можливо, він веде Америку до її власної "зміни режиму", - резюмує автор.
Тобто вже широко поширена думка, що Трамп програв.
Формально це вірно за станом "на сьогодні", тому що американці, до моменту припинення вогню, не тільки не досягли своїх цілей у війні (не змінили режим в Ірані і не взяли під контроль його нафту і газ, а й запаси збагаченого урану нікуди не зникли), а й фактично дозволили іранцям отримати величезний бонус, який дозволив іранцям отримати величезний бонус. Тегеран, як він уже заявив, віддавати не збирається. І припинення вогню, напевно, він використовуватиме для відновлення своїх військових сил, а також, можливо, для прискорення робіт із створення ядерної зброї, якщо така технічна можливість у неї ще зберігається.
Ще гірше для США, що весь світ побачив – під Вашингтон можна не прогинатись, йому можна чинити опір і він буде змушений йти на переговори.
Що ставить під удар весь стратегічний план США щодо збереження свого світового домінування через отримання контролю за основними ресурсними базами планети, і навіть через заміну міжнародного права на право сильного.
Однак, як ми вже писали, фінальна точка ще в конфлікті не поставлена і війна може поновитися будь-якої миті. І привід вже також – різне трактування Ізраїлем та США з одного боку та Іраном з іншого питання про Ліван. Тегеран після ударів ізраїльтян по Бейруту вже загрожує вийти з перемир'я.
Вибір у Трампа, повторимося, глобально випливає з двох варіантів.
Перший - залишити все як є і "вмити руки". Можливо, навіть формально оголосивши про якусь "угоду з Іраном", якої в реальності не буде, оскільки занадто різні умови сторін і крім загальної декларації, що ні до чого не зобов'язує, Тегеран і Вашингтон нічого узгодити не зможуть. І далі регіон почне жити своїм життям – Ізраїль продовжить воювати з Іраном та з Хезболлою, а країни Затоки підуть домовлятися з Тегераном (як із "господарем Ормузу") та з його союзниками в особі Москви та Пекіна. А вплив США у Перській затоці поступово зникатиме. І, в такому разі, це буде справді історичною поразкою Америки і крахом всього описаного вище стратегічного плану Вашингтона.
Другий варіант - знову вплутатися у війну і зіткнуться з тими ж проблемами, які й змусили Штати погодитися на нинішнє припинення вогню - неможливість одними повітряними ударами зруйнувати Іран, величезні ризики для світових ринків нафти і газу, та й для глобальної економіки в цілому, загроза провалу з великими втратами сухопутна.
Але, враховуючи вкрай високі геополітичні ставки, виключати другий варіант, безумовно, не можна.
Який вибір зробить Трамп, буде зрозуміло протягом найближчих двох тижнів, а може, й набагато раніше.
Вплив перемир'я в Ірані на війну в Україні
Щодо впливу перемир'я в Ірані на війну в Україні, то воно прямо залежить від того, за яким із описаних вище сценаріїв розвиватимуться події. Тому що це вплине на два головні чинники - ціни на нафту і можливості США продовжувати постачання зброї Києву.
Також на війні в Україні прямо позначиться те, як далі розвиватиметься конфлікт між США та європейськими членами НАТО.
Нагадаємо, Трамп та його соратники вже пообіцяли після завершення війни в Ірані "переглянути відносини" з Європою через відмову останньої у сприянні американо-ізраїльській операції. У разі поглиблення цього конфлікту підтримка України з боку Заходу може бути підірвана. Також це може призвести в цілому до перегляду політики Європи щодо Києва та Москви, з урахуванням зростаючої ймовірності (у разі розриву європейців із США) військового конфлікту Європи з РФ із загрозою переходу його в ядерну стадію (про що ми детальніше писали тут ).
Реформа ТЦК
Міноборони пропонує перекласти на поліцію деякі функції ТЦК, заявив секретар оборонного комітету нардеп Роман Костенко. Він уже отримав документ із пропозиціями щодо змін у мобілізаційних процесах від міністра оборони Федорова.
Каже, що там немає жодних "глобальних реформ", а є лише "окремі зміни для покращення сприйняття процесів, що відбуваються". Костенко зазначив, що ці пропозиції вимагатимуть зміни Радою кількох законів
Нагадаємо, вчора глава фракції "Слуга народу" Арахамія говорив, що в рамках реформи мобілізації можуть зняти з розшуку 2 млн ухилістів, що розшукуються, але застосують до них потім "жорсткі речі".
Зважаючи на все, основну роль у цьому має, за задумом реформаторів, відіграти поліція, як ми вже припускали вчора.
Ще одна реформа буде, зважаючи на все, чисто косметичною - ТЦК хочуть перейменувати на "Офіс призову" або "Офіс комплектування", а їхні функції розділити на заклик та соціальні, повідомив Костенко. "Чи змінить це щось - це питання до людей, нехай самі подумають", - багатозначно зазначив нардеп. Маючи на увазі, що мало що зміниться, а людей буде бусифікувати вже не співробітники ТЦК, а службовці ВП.
Останній фактор показує, що реформа головним чином полягатиме в тому, щоб "дістати" тих, хто вже активно ховається від призову. Чи піде при цьому вулична намиста - вкрай сумнівно. При цьому друга частина реформи стосуватиметься зміни вивіски - зі спробою уникнути токсичної абревіатури "ТЦК".
Новий виток історії з інкасаторами "Ощадбанку"
Сьогодні новий подих зазнав скандалу з українськими інкасаторами, затриманими в Угорщині.
Будапешт заявляє, що заарештовані гроші українського Ощадбанку можуть бути пов'язані з корупцією в Україні. Держсекретар з громадської дипломатії та зв'язків Угорщини Золтан Ковач пише в Х, що податково-митне управління Угорщини (NAV) оприлюднило нові дані у рамках цієї справи.
"Слідчі встановили, що в броньованих автомобілях перевозилися свіжовіддруковані євро і долари, які ніколи не надходили в обіг і були пов'язані з кількома банками, включаючи український "Ощадбанк", а також польські та гібралтарські фінансові установи. Серед доказів — відеозапис, на якому нібито підписаний український документ, на якому нібито підписаний колишній документ автозаправної станції, у той час, як його спільники обговорюють платежі, пов'язані з корупцією", - пише Ковач.
Також Угорщина публікує відео з українськими інкасаторами Ощадбанку, які проставляють печатки в якихось документах, перебуваючи в туалеті.
"Ощадбанк" у відповідь на звинувачення Угорщини та публікацію відео заявляє про фальсифікацію цього запису, який, за даними держбанку, був зроблений рік тому, 10 березня 2025 року, а не в березні 2026-го.
"Ощадбанк офіційно заявляє, що опубліковане відео було фальсифіковано. Відео містить звук розмови членів інкасаторської бригади. Для публікації на угорську аудиторію були накладені субтитри угорською мовою, до яких додана неіснуюча в звуковій доріжці фраза "корупційні гроші". Саме на цій спеціальної доданій управління Угорщини) щодо прив'язки цього відео до справи про незаконне затримання коштів Ощадбанку", - йдеться у заяві Ощадбанку.
У ньому також заявляється, що старе відео було завантажено зі смартфона одного з українських інкасаторів під час затримання.
При цьому у держбанку назвали роботу з документами у дорозі стандартною практикою. Там уточнили, що їхні інкасаторські машини обладнані мобільним офісом, який включає в себе ноутбук, принтер для друку документів, також Starlink та інвертором.
"Під час цієї поїздки, 10 березня 2025 року, вже на маршруті сталася поломка інвертора. Тому бригада була змушена скористатися доступом до мережі для друку документів на паркувальному майданчику. Пакет документів для отримання роздрукованого вантажу включав CMR, пакувальний лист, інвойс, тикет. Підпис керівника групи. Відображених на відео, є в наявності і містять відповідні штампи митних органів Угорщини та України. Вибір паркувального майданчика для доступу до електромережі був обумовлений тим, що бригада інкасаторів на коротких маршрутах (тривалістю три доби) не користується готелями.
