Аналізуємо підсумки 1507 року війни в Україні.
Великодне перемир'я
Путін учора оголосив великоднє перемир'я. Воно оголошується з 16:00 11 квітня до кінця дня 12 квітня 2026 року (час у Києві та Москві зараз збігається).
Зеленський, який раніше пропонував оголосити перемир'я на Великдень, дав зрозуміти, що Україна його підтримає.
"Україна неодноразово заявляла, що ми готові до дзеркальних кроків. Ми пропонували цього року припинення вогню на час Великодніх свят і діятимемо відповідно", - написав Зеленський, додавши, що "Росія має шанс не повертатися до ударів і після Великодня".
Минулого року ця ідея спрацювала як мінімум на далекобійних ударах – їх не було взагалі. При цьому на передовій зіткнення тривали, хоча й були повідомлення, що їхня інтенсивність знизилася. Певно, цього року буде аналогічна картина.
У Кремлі сьогодні відповіли на заклик Зеленського продовжити перемир'я і після Великодня. Пєсков заявив, що Росії не потрібне перемир'я, а потрібен "міцний, стійкий світ", а також сказав, що "світ може настати хоч завтра, якщо Зеленський ухвалить рішення".
"Інформація про оголошення Путіним великоднього перемир'я широко розійшлася. У Кремлі бачили заяву Зеленського про те, що Київ згоден на це. Як ми неодноразово говорили, ми хочемо не перемир'я, ми хочемо миру, міцного, стійкого світу. А мир між РФ і Україною може настати сьогодні у разі, якщо Зеленський Кремля, маючи на увазі висновок ЗСУ із Донбасу (що Зеленський робити відмовився).
Проте Кремль, хоч і проти перемир'я як такого, вирішив знову оголосити його на Великдень. Чому?
За однією з версій, що обговорюються в політичних колах, пов'язано з майбутніми переговорами щодо України. Після Великодня в Україну прибудуть представники США Віткоофф та Кушнер. І, не виключено, потім вони поїдуть до Москви.
За іншою версією, це пов'язано з продовженням скасування санкцій проти російської нафти, що обговорюється (його, як вважається, обговорює представник Путіна Кирило Дмитрієв, що знаходиться в США).
До теми переговорів ми повернемося нижче у цьому матеріалі.
"Рекорд" чи падіння? Що відбувається із втратами РФ
Сьогодні від українського керівництва прозвучала оцінка, що Росія має змогу поповнювати свою армію, незважаючи на втрати в Україні.
"За місяць ми знищуємо таку ж кількість окупантів, яку вони мобілізують, але при цьому чисельність їхнього угруповання на території України зростає. Тобто ми вважаємо, що вони за рахунок залучення військовослужбовців зі стратегічного резерву збільшують своє угруповання", – заявив Зеленський журналістам.
За ним глава Офісу президента Буданов заявив, що Росія не відчуває браку особового складу і в разі потреби може мобілізувати потенційний резерв у 23,5 мільйона осіб.
"Це набагато перевершує все, що може зібрати Україна, яка сама бореться з нестачею солдатів", - йдеться у статті Bloomberg із посиланням на Буданова. "Ні, проблем (у РФ) немає - і не буде найближчими роками", - сказав глава ВП.
Ці заяви дещо контрастують з тим, про що говорять влада України ось уже кілька місяців - про те, що втрати військ РФ досягли найвищого рівня з початку війни і вже практично перекривають набір поповнення до діючої армії.
Першим про це заявив ще в січні міністр оборони Федоров, який сказав, що в грудні втрати росіян убитими та тяжко пораненими склали 35 тисяч. І, за його словами, це був рекорд.
3 квітня Зеленський заявив, що в березні росіяни мали "найвищий рівень втрат з початку війни", проте назвав приблизно ту ж цифру, що і в грудні - понад 35 тисяч.
Однак цікаво інше – названа президентом цифра за березень не б'ється із даними Генштабу ЗСУ. Станом на 1 квітня він повідомив про 1.298.730 загиблих та поранених росіян. А місяцем раніше, 1 березня – про 1.266.770. Тобто різниця склала 31 960 осіб, а не "понад 35 тисяч", як заявляв президент.
Таким чином цифри у березні ближчі до показника січня (31 710, за даними Генштабу).
При цьому за фактом усі ці цифри взагалі не є рекордом, якщо виходити з даних Генштабу ЗСУ річної давності – з грудня 2024 року до березня 2025-го.
За даними Генштабу, за позаминулого грудня росіяни втратили 48 670 осіб, за січень - 48 240, за лютий - 36 570, а за березень - 41 160. Тобто набагато більше, ніж цієї зими та навесні.
По суті, якщо вірити ГШУ, російські втрати минулого зимово-весняного сезону наближалися до 50 тисяч на місяць. А зараз вони, навпаки, різко знизилися до плюс-мінус 30 тисяч.
Якщо порівняти сумарні втрати РФ за обидва періоди, їх падіння цієї зими (плюс березень), за даними Генштабу, склало 28.5%.
При цьому, звичайно ж, треба розуміти, що всі описані вище цифри є дуже умовними і далеко не фактом, що відображають навіть реальну динаміку втрат, не кажучи вже про їх точну кількість.
По-перше, хоч дрони і дозволяють більш-менш точно визначати кількість випадків поразки живої сили безпосередньо в "кіл-зоні" на лінії фронту, але не завжди можна точно визначити результат поразки - чи вбито солдата, тяжко поранено чи не дуже тяжко поранено і невдовзі повернеться до ладу.
По-друге, на будь-якій війні втрати противника завжди завищуються, а свої занижуються. Це перевірена століттями аксіома і навряд чи на нинішній війні раптом вирішили відійти від цієї традиції.
Тому всі заяви про втрати від будь-якої з воюючих сторін слід насамперед сприймати не як реальну статистку, а як елемент інформаційної війни.
І з цього погляду теза Зеленського і Федорова про "рекордні втрати" російської армії цілком зрозуміла.
Нагадаємо, що ключове завдання українського керівництва зараз – переконати Захід та, особливо, Трампа, що Київ готовий ефективно стримувати РФ в Україні. Отже, віддавати весь Донбас Росії, чого вона за підтримки США домагається на переговорах, не потрібно.
У рамках цієї стратегії ще з кінця минулого року Зеленський і Федоров почали просувати тему завдання критичної шкоди РФ і заявляти, що мета - вийти на 50 тисяч убитих росіян на місяць. І далі повідомляти практично щомісяця, що втрати РФ почали безпрецедентно зростати. Даючи зрозуміти, що до заявленого "плану" в 50 тисяч залишилося недалеко.
Але, як ми бачимо, це не б'ється навіть із цифрами власне українського Генштабу, хоча, безумовно, і їх не варто сприймати як точні оцінки.
І ще щодо втрат. З російського боку просувається свою тезу щодо того, що ЗСУ зазнають набагато більших втрат, ніж росіяни - кількість тіл загиблих під час обміну. Під час обмінів РФ передає Україні багато разів більше тіл, ніж отримує назад. Однак, на цю тезу є свій контраргумент, що така різниця пояснюється тим, що російські війська наступають, а отже й поле бою залишиться за ними. Щоправда, як заявляє українське військово-політичне керівництво, ЗСУ вже кілька місяців також веде наступ, звільняючи сотні квадратних кілометрів території. А Сирський днями навіть заявив про перехоплення ініціативи на фронті.
Але поки що співвідношення переданих один одному тіл не змінюється - під час вчорашнього обміну Росія повернула Україні 1000 тіл загиблих, а отримала 41.
Переговори та закінчення війни
Україна до вересня входить у важкий період тиску РФ на фронті та США у переговорах, а вже у серпні Штати можуть вийти з посередницьких зусиль, заявив Зеленський.
"Якщо Росія обере шлях деескалації, то я вважаю, що тристороння зустріч відбудеться. І вони намагатимуться провести її у квітні, травні чи червні. Я думаю, що це ключові для них місяці. І я думаю, що нам буде дуже складно до вересня. Цей період весни-літа буде непростим — і політично, і дипломатично. Може бути тиск на Україну," інтерв'ю журналістам.
Він вважає, що якщо цей тиск не закінчиться результатом, то США вийдуть із переговорів перед виборами до Конгресу.
"На мій погляд, американці нікому не даватимуть більше часу на цей діалог. США з початком літа ще більше підуть у внутрішні процеси – у вибори. І я думаю, що вони мають своєрідний внутрішньополітичний дедлайн – орієнтовно серпень", – заявив Зеленський.
Він каже, що саме у цей період Росія може активізуватись. Тобто, з прогнозу Зеленського випливає, що війна триватиме щонайменше все літо, а у разі відмови американців модерувати переговори – перейде і на осінь.
При цьому глава Офісу президента Буданов дав більш оптимістичну оцінку і припустив, що війна може закінчитися вже найближчим часом.
"Всі розуміють, що війну потрібно закінчувати. На відміну від нас, вони (росіяни - Ред.) витрачають свої власні гроші. Це величезні суми, які вже обчислюються трильйонами. Тому вони ведуть переговори. Я не думаю, що це затягнеться надовго", - заявив глава ВП в інтерв'ю Bloomberg.
Він каже, що зараз сторони висувають "максималістські" вимоги для завершення війни, але впевнений, що буде знайдено компроміс.
На питання про можливе виведення українських військ із Донбасу він прямо не відповів: "остаточне рішення ще не прийняте. Але, в принципі, всі зараз чітко розуміють межі допустимого. Це величезний прогрес".
При цьому джерела Bloomberg у Кремлі заявили, що реального прогресу мало, дискусії зайшли в глухий кут, а єдиним конкретним підсумком стало те, що сторони позначили позиції, неприйнятні для опонента.
При цьому поки що ознак того, що США виходять із переговорного процесу немає. Вже наступного тижня Віткофф та Кушнер можуть приїхати до Києва. А спецпредставник Кремля Дмитрієв зараз перебуває в США, де проводить зустрічі з членами адміністрації Трампа.
Таким чином можна припустити, що американські представники приїдуть до Києва з пропозиціями для Зеленського, які вже проговорені з Кремлем.
При цьому в Кремлі, схоже, не мають наміру відмовлятися від своєї ключової вимоги - виведення ЗСУ з Донбасу. Це, зокрема, підтвердив сьогодні Пєсков. І тому розмова з посланцями США в Києві так чи інакше стосуватиметься цього питання.
Зеленський же заявляє, що домагатиметься насамперед надання гарантій безпеки Україні - разом із розміщенням військових баз США та Європи на території країни.
"Якщо ми говоримо про надійні гарантії безпеки, то це означає, що нам потрібні відповідні системи ППО у достатній кількості. Я не вірю, що росіяни не захочуть прийти знову. Але я вірю, що якщо в Україні стоятиме американська військова база або спільна база Америки та Європи, то ризиків у нас буде менше", - сказав президент під час спілкування з журналістом.
Нагадаємо, що на переговорах йшлося про те, що США можуть дати Україні зобов'язання, рівноцінні 5-й статті НАТО. При цьому розміщення військових баз чи солдатів США на території України у публічному полі не обговорювалося. А РФ категорично проти цього.
Крім того, американці взагалі відмовляються давати будь-які гарантії Києву, доки він не домовиться про мир із Москвою. Тобто поки не виведе війська з Донбасу (без чого РФ завершувати бойові дії відмовляється).
Українські дрони та російська нафта
Продовжують надходити дані про те, що російська нафтовик долає наслідки українських ударів по НПЗ та експортним портам.
Росія у квітні наростила експорт нафти зі своїх портів у Балтійському та Чорному морях, незважаючи на удари дронами. Усі уражені раніше термінали вже відновили свою роботу, повідомляє Reuters з посиланням на джерела та власні підрахунки.
У перший тиждень квітня балтійські порти Приморськ і Усть-Луга, а також чорноморський порт Новоросійськ у сукупності відвантажили близько 2 млн. барелів нафти на добу, порівняно із середнім показником 1,9 млн. барелів на добу в березні.
Найбільша частка відвантажень припала на Приморськ, який наприкінці березня зазнав атаки дронів, але незабаром після цього відновив відвантаження та сильно наростив їх обсяги. Це дозволило компенсувати втрати інших портах.
Відвантаження нафти в Усть-Лузі було припинено 25 березня після атаки дронів і відновилося 6 квітня, внаслідок чого на початку місяця з порту було відправлено мінімальну кількість вантажів.
Новоросійськ частково відновив відвантаження нафти та палива з терміналу «Шескаріс» пізно ввечері в четвер після чотириденного призупинення, викликаного атакою дронів.
Про збільшення експорту та бюджетних доходів РФ від нафти раніше писали та інші західні ЗМІ.
Глава Офісу президента Буданов сьогодні також заявив, що втрати Росії від українських ударів поки що не критичні. Щоправда, назвав іншу причину – стрибок цін на нафту через війну в Ірані та зняття американських санкцій.
Буданов додав, що ті удари, які завдає Україна з енергетики Росії, поки що не можуть повністю нівелювати її прибуток, хоча й мають певний вплив. І висловив сподівання, що ситуацію змінить зупинка війни на Близькому Сході.
Однак поки що до цього далеко. Ормузька протока поки не запрацювала в повному обсязі, що вже викликало гнівні коментарі Трампа. а світові ціни на дизель знову зростають, незважаючи на перемир'я на Близькому Сході, повідомляє директор консалтингової групи "А95" Сергій Куюн.
Котирування зросли на 87-145 дол. за тонну (це плюс до існуючої ціни). А всі постачальники, які продають паливо Україні, підвищили свої премії. «Це є ознакою проблем із майбутнім пошуком ресурсів. Іншими словами, вони не дуже вірять у швидке вирішення проблем на Близькому Сході», - каже Куюн.
Нагадаємо, завтра розпочнуться переговори США та Ірану, на які вже вилетів віце-президент США Венс – головний противник війни з Іраном в оточенні Трампа, як повідомляють ЗМІ.
Чому Буданов заступився за УПЦ
Глава Офісу президента вчора зробив ще одну резонансну заяву. Він сказав, що зараховувати УПЦ до Московського патріархату – це маніпуляція. "Коли ви кажете "МП" – це трохи маніпуляція. Це УПЦ. Приставку "МП" вони прибрали. Це факт", – заявив Кирило Буданов.
Він також висловився проти насильницького переведення з УПЦ до ПЦУ. "Насильно щось робити у духовній сфері ніколи не давало результатів", - додав Буданов.
В Українській православній церкві вітали ці слова.
"Заява керівника Офісу Президента прозвучала як відображення об'єктивної, без популізму, в першу чергу, державної позиції. Безумовно, вона також свідчить про прагнення України до інтеграції в європейську спільноту країн, для яких просто не мислимий інший підхід до вирішення питань у релігійній сфері", - заявив "Країні" голова інформаційно-інформаційно-політичної партії.
"Будь-які інші підходи до вирішення релігійних питань та вибудовування державно-церковних відносин неминуче суперечили б національному законодавству та міжнародним зобов'язанням України", - сказав Климент.
Заява Буданова прозвучала для багатьох досить несподівано – оскільки йшла у розріз із основною лінією української влади, яка останніми роками полягала у посиленні тиску на УПЦ.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну УПЦ розірвала зв'язки з РПЦ, проте військово-політичне керівництво країни взяло курс на її повне видавлювання з легального поля. Що виразилося у цілій низці кримінальних справ проти священиків, у позбавленні УПЦ храмів, а також ухвалення закону, який відкриває шлях до повної заборони УПЦ та конфіскації її майна.
Причому ця лінія тривала навіть незважаючи на численні сигнали від нової адміністрації Трампа, яка давала зрозуміти, що УПЦ варто дати спокій.
Одним із основних ідеологів цієї лінії виступав колишній глава Офісу президента Андрій Єрмак. Тому фактично прямо протилежне посилення його наступника викликало серйозний резонанс у політичних та релігійних колах.
Водночас, за словами людей, які близько знають Буданова, таку думку він дотримувався вже давно. Крім того, його вважають людиною, яка має тісні контакти з людьми Трампа, які мають, як писалося вище, до релігійної політики української влади неоднозначне ставлення.
В УПЦ вже вітали заяву Буданова.
Але головне питання - чи це сигнал про зміни в політиці влади? Опитані нами експерти та джерела розділилися в-думках.
Частина з них вважають, що це ні на що особливо не вплине, оскільки влада щодо УПЦ (у тому числі і щодо подання позовів про заборону структур УПЦ) діє через Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (ДСУЕС), яка формально підпорядкована уряду, а фактично – президенту. І вплив на нього нового глави ВП досить обмежений. А його заяви можуть бути пов'язані з тим, що тему Церкви порушують на переговорах американці.
Інші вважають, що позиція Буданова може, як мінімум, загальмувати процес практичної реалізації норм закону, який дозволяє заборонити УПЦ. Тим більше, що й раніше всередині влади непублічно багато хто висловлював побоювання дестабілізації внутрішньої ситуації, якщо суд винесе рішення про заборону УПЦ і розпочнуться по всій країні битви за храми.
Позиція Буданова може надати цим аргументам додаткової ваги. Докладніше про ситуацію читайте у статті журналіста “Країни” Дениса Рафальського.
