Аналізуємо підсумки 1555-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Армія РФ просунулась на підступах до Костянтинівки, свідчить карта Deep State.
Раніше паблік повідомляв про погіршення ситуації у місті для ЗСУ.
За Костянтинівку йдуть важкі бої, заявив офіцер 36-ї бригади морської піхоти із позивним Сміяном. За його словами, при цьому звідти не виїжджають сотні мирних жителів – зокрема чоловіки, які побоюються мобілізації.
"Місто значною мірою зруйноване, проте за різними оцінками там ще можуть перебувати від 1500 до 2000 місцевих жителів. І, як не дивно, це не тільки літні люди, які свого часу вирішили не евакуюватися через вік, як кажуть мої батьки: "я тут народився, я тут і помру", але є через побоювання мобілізації і тепер ховаються від війни у самому пеклі", - заявив військовий.
Останнім часом з'являється все більше даних про те, що Київ наростив удари дронами по ближніх тилах територій, захоплених Росією.
Ми вже писали, що нещодавно призначена РФ "влада" Херсонської області обмежила рух однією з ключових трас, що ведуть до Криму з боку Мелітополя. Також російські воїнкори ще на початку травня повідомляли про удари БПЛА Hornet трасою Маріуполь-Донецьк.
Аналогічні дані про "мідлстрайки" стали все частіше з'являтися в українських військових телеграм-каналах, а також на ресурсах підрозділів (зокрема, "Азова"). Там стверджують, що завдають ударів по раніше безпечним дорогам Маріуполь-Таганрог і Маріуполь-Волноваха.
А вчора міністр оборони Федоров оголосив, що Україна планує влаштувати "логістичний локдаун" у тилу російської армії. Він стверджує, що протягом останніх місяців Україна вчетверо збільшила дронові атаки на склади, техніку, командні пункти та маршрути постачання на оперативній глибині (приблизно до 200 км від лінії фронту). Помітніші результати Федоров пообіцяв улітку.
В "Азові" заявили українським ЗМІ, що не сподіваються повністю перерізати російську логістику, але розраховують, що можна буде вибити до 70% вантажопотоку на ключових трасах у російському тилу на півдні України - від Маріуполя до в'їзду до Криму. Влаштувавши таким чином часткову сухопутну ізоляцію півострова.
При цьому який зараз обсяг поразки українські військові не повідомляють.
Французький OSINT-дослідник Клеман Молін пише про те, що останнім часом трасою між Маріуполем і Росією було близько 20 попадань (на карті). Що, зрозуміло, поки що дуже далеко від заявлених вище цілей. Також, за даними Моліна, інтенсивні атаки йдуть трасами навколо Донецька. Це оперативна глибина лише на рівні 70-130 км від лінії фронту.
Російські військові оглядачі пишуть, що основна ударна сила "мідлстрайків" - згадані американські безпілотники літакового типу "Hornet". Заявляється, що російські військові їх зараз вивчають щодо придушення системами РЕБ, які "Хорнети" намагаються обходити за рахунок "гри" зі сліпими зонами радіочастот.
При цьому російські військові паблики пишуть, що шлях "Хорнетам" відкривають дрони FP-1, які використовуються для ударів по системах ППО - це згодом ускладнює росіянам повітряний захист ключових трас.
Щодо цієї загрози вже багато публікацій у російських військових телеграм-каналах. Хоча поки що, зважаючи на відносну нечисленність подібних атак, це не створює критичних проблем для постачання російської армії.
Серйозні проблеми можуть початися, якщо Україна зможе, як і заявляв Федоров, кілька разів наростити удари по оперативній логістиці РФ. Особливо, в ті моменти, коли Москва зробить великі маневри технікою або масштабні перекидання військ, які важче захищатимуть від ударів через масовість пересування.
При цьому зазначимо, що Росія набагато раніше розпочала системні удари по українській логістиці на оперативній глибині - вже кілька місяців йде хвиля прильотів залізницею та автозаправками у прифронтових областях, також масово горять фури. Подібна ситуація склалася у Харківській, Дніпропетровській, Сумській, Запорізькій та Херсонській областях.
Для таких ударів росіяни використовують цілий арсенал коштів - від модернізованих FPV для нальотів дальністю 30-50 км, останніх версій "Ланцетів" (до 80 км) до "Італмасів", які, за оцінками, можуть завдавати ударів на дальність до 150 км.
Тобто українська активність щодо "мідлстрайків" - це, по суті, відповідь на російські аналогічні дії. І зараз питання в тому, хто здобуде верх у боротьбі за цілою низкою параметрів - здатність масштабувати удари, наростити виробництво (або закупівлю) необхідних дронів, їх якість і навігацію, кращу розвідку цілей, відпрацювання засобів протидії та розбудову логістики для мінімізації втрат.
Тим більше, що в обох сторін, що воюють, з цього приводу накопичений вже чималий досвід.
Починаючи від розвитку систем придушення або збиття дронів і закінчуючи антидроновими сітками на дорогах, а також практикою перевезення військових вантажів та особового складу на цивільному транспорті. Останнє, звичайно, не гарантує порятунку від ударів (оператори дронів б'ють і цивільним транспортом), проте сильно збільшує кількість потенційних цілей, розпорошуючи увагу противника.
Загалом, як уже неодноразово показував досвід війни, будь-який "геймчейнджер" відносно швидко сходить нанівець, оскільки є засоби протидії - або аналогічні можливості з'являються у противника. І якщо навіть у той же Херсон з боку тилу в'їжджає автотранспорт, незважаючи на постійні удари дронів, то на ще більшому віддаленні від фронту вплив атак може бути ще меншим.
Для того, щоб наслідки "мідлстрайків" стали критичними для військових зусиль, необхідно завдання ударів у десятки (або навіть у сотні разів) частіше, ніж вони наносяться зараз. Чи це реалізується і якщо так, то ким - Україною чи Росією, буде, безумовно, одним з найважливіших питань нинішньої війни.
До обстрілу. Вночі росіяни завдали удару по Білгород-Дністровському Одеської області, пошкоджено об'єкт інфраструктури
У Чорному морі біля північного узбережжя Туреччини дрони атакували три танкери, повідомляє Reuters. Два танкери йшли під прапором Сьєрра-Леоне, третій – Палау. Екіпаж не постраждав, про пошкодження не повідомляється. Опубліковано відео, в якому йдеться, що це українські дрони Magura V5/V7. При цьому видно, що два дрони не вибухнули.
Раніше Україна завдавала ударів дронами по танкерам "тіньового флоту", які перевозять російську нафту в обхід санкцій.
Загроза удару по Києву
РФ продовжує заявляти, що готує новий удар по українській столиці.
Росія може будь-якої миті завдати масованого удару по Києву, яким пригрозила раніше, заявив секретар радбезу РФ Шойгу. А у Кремлі сьогодні повторили, що передали США рекомендацію вивезти дипломатів із Києва.
У цьому контексті сталася цікава історія. Глава євродипломатії Кая Каллас сьогодні заявила, що посольство США залишає Київ - після попереджень Росії про початок системних обстрілів.
"З того, що ми чули з України вчора, всі посольства залишаються, окрім одного. Усі європейці залишилися, США пішли", - сказала Каллас.
Однак і Україна, і американці потім цю заяву спростували. "У нашій роботі немає жодних змін, і будь-які повідомлення про протилежне є хибними", - йдеться у повідомленні посольства Штатів.
Водночас посольство Індії рекомендує своїм громадянам в Україні "зберігати пильність і суворо дотримуватись протоколів безпеки, враховуючи розвиток ситуації найближчими днями".
Зеленський тим часом продовжує бити на сполох з приводу нестачі "Петріотів" для відбиття російських атак. Сьогодні під час візиту до Швеції він заявив, що Америці "потрібно діяти швидше" щодо цих постачань.
Напередодні президент України надсилав листа Трампу з проханням прискорити постачання. Реакції Вашингтона наразі не було.
Нагадаємо, Вашингтон давно не постачає ці ракети Києву безпосередньо – вони продаються Європі за програмою PURL, після чого європейці передають їх Україні. І, як багато разів уже повідомляли медіа, а також підтверджував Зеленський – після початку війни в Ірані США зупинили ці поставки.
Чим зараз зокрема користується Росія, яка загрожує новими ударами по Україні. Та й попередній масований удар по Києву показав, що багато цілей не було збито.
Кредит в обмін на податки
Після візиту до Києва місії МВФ Зеленський терміново вніс на ратифікацію до Ради меморандум з умовами надання кредиту Євросоюзу. Парламент уже підтримав цей законопроект.
У ньому прописано підвищення податків, скасування пільг для бізнесу, посилення ФОПів. Ці умови потрібно виконувати для виділення кожного траншу.
Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, перший транш на 3,2 млрд євро передбачає внесення законопроектів про відміну податкової пільги на міжнародні посилки, крім товарів для потреб безпеки та оборони, а також про оподаткування доходів через цифрові платформи. Також Україна має продовжити військовий збір 5% ще на три роки, поновити стратегію управління держфінансами, підготувати новий Митний кодекс та призначити постійного голову Державної митної служби.
Для другого траншу Україна має ухвалити закони про оподаткування цифрових платформ, скасування пільги на міжнародні посилки та нову систему оцінки майна. Також потрібне узгодження корпоративного оподаткування з директивою ЄС проти ухилення від податків 2016/1164, підготовка дорожньої картки та плану покращення дотримання податкових вимог з ПДВ, бюджетної декларації на 2027-2029 роки та оглядів бюджетних видатків на 2026 рік. Крім того, Рада має призначити трьох експертів до комісії з відбору керівництва Рахункової палати.
Третій транш на 1,45 млрд євро передбачає реформу пільгового податкового режиму, яка має дати бюджету щонайменше 70 млрд гривень додаткових надходжень на рік, а також спрощення адміністрування ПДВ. Окремо наведено подальше узгодження корпоративного податку з директивою ЄС 2016/1164, включаючи статті 5-9.
Також Україна має підготувати проект держбюджету на 2027 рік, нову стратегію публічних закупівель та концепт реформи оборонних закупівель, провести реформу Держаудитслужби, створити десять нових аудиторських комітетів та впровадити нові стандарти внутрішнього аудиту.
Окремою умовою зазначено ухвалення нового Митного кодексу та технічних вимог до митних ІТ-систем.
У меморандумі також окремо прописано реформу спрощеної системи оподаткування.
Серед вимог – заходи проти дроблення бізнесу для збереження пільгового режиму, обмеження на повторний перехід бізнесу на спрощену систему після загальної, запровадження диференційованих ставок для ФОП третьої групи залежно від виду діяльності, а також подальше узгодження податкового законодавства з директивою ЄС 2006/112/ЄС.
Серед спільних зобов'язань України - підтримання демократичних механізмів, багатопартійного парламентаризму, прав людини та прав меншин, продовження боротьби з корупцією, збереження всіх антикорупційних заходів, впроваджених у рамках програм ЄС та МВФ, забезпечення незалежності Нацбанку, запровадження сучасних стандартів управління держпідприємствами та банками, а також щомісячна та щоквартальна звітність.
Зазначимо, що затвердження цього меморандуму ще не означає, що податки збільшуються. Для цього потрібно буде ухвалювати ще окремі закони. Причому, судячи з недавніх голосувань, коли забракло голосів за ухвалення необхідного МВФ законопроекту про оподаткування посилок, результативність голосування ще не гарантована.
