Аналізуємо підсумки 1617 року війни в Україні.
Удар по Україні
Сьогодні Росія завдала по Україні великого ракетного удару. Основний напрямок удару, за даними України – Київщина та Львівщина.
Також під удар потрапили Дніпропетровська, Полтавська, Харківська, Миколаївська, Сумська, Вінницька, Черкаська та Івано-Франківська області. Вісім людей загинули, ще десятки поранено.
Повітряні сили ЗСУ повідомляють, що цієї ночі вдалося збити лише одну балістичну ракету з 9 та жодного "Циркона" з чотирьох. Було збито 54 крилатих ракет з 61 і 265 БПЛА з 284.
Міноборони РФ заявило, що під час нічного удару по Україні було вражено військові аеродроми, підприємства ВПК, телекомунікаційні та логістичні центри у Києві, Львові, а також Івано-Франківській, Житомирській, Рівненській, Вінницькій та Дніпропетровській областях.
Зокрема, міноборони РФ стверджує, що сьогодні вночі вразила Україною безліч підприємств, де збиралися ракети і дрони Fire Point.
У Києві:
• "Завод Маяк", де виробляють комплектуючі, бойові частини, детонатори, боєприпаси та стартові прискорювачі для дронів Fire Point;
• ПАТ "Електротехнічний завод" - виробництво розвідувальних та ударних БПЛА середньої дальності.
У Львові:
• "Львівський авіаційний завод "ЛДАРЗ" - виробництво, ремонт та обслуговування турбореактивних двигунів для крилатих ракет наземного базування FP-5 "Фламінго" та БПЛА великої та середньої дальності;
• "Львівський державний завод "ЛОРТА" - виробництво бортової електроніки для ракет та радіолокаційних систем.
В Івано-Франківській області:
• "СКБ ОВТ" у Калуші - виробництво та зберігання ракет FP-5 "Фламінго", FP-7, FP-9, "Нептун-МД".
• "Нафтамаш" у Калуші - виробництво FP-5 "Фламінго".
У Рівному:
• хімічний завод "Рівнеазот" - виробництво комплектуючих агрегатів та компонентів ракетного палива для ракет FP-5 "Фламінго", FP-7, FP-9 та "Гром-2".
У Кривому Розі:
• "Криворізький турбовентиляторний завод "Аквапласт" - розробка, складання, модернізація та зберігання ударних БПЛА та безекіпажних катерів, виробництво та ремонт буксированих та самохідних гаубиць;
В Одеській області:
• у порту "Південний" - суховантаж, що доставив вантажі військового призначення;
• на південь і на схід від Одеси — два суховантажні машини, які "доставляли озброєння та військове майно" до портів "Одеса" та "Чорноморськ".
Також Москва стверджує, що завдала ударів по суховантажу в порту "Південний" та двом судам у районі Одеси. Пізніше РФ заявила, що вразили ще три судна у Чорному морі. Україна повідомила, що вранці в районі Затоки було атаковано суховантажне судно під прапором Панами, на борту якого були 12 моряків з Азербайджану і один турок. У судно потрапили три безпілотники, воно зазнало серйозних пошкоджень.
Нагадаємо, російські удари по судах активізувалися після масованих ударів ЗСУ по російському судноплавству у Чорному та Азовському морях. В результаті рух суден до чорноморських портів України практично зупинився.
Україна ударів по військових об'єктах не підтверджувала. За її даними, постраждала багатоповерхівка у Львові та безліч інших будинків, ринок у Києві, будинок під Кривим Рогом, де загинули шестеро людей із багатодітної родини.
Також у Полтаві було атаковано склад "Нової пошти".
У Польщі вночі оголошували на сполох, пізніше повідомивши, що на її територію впала, ймовірно, російська крилата ракета Х-101. "Немає підстав вважати, що Польща була метою цієї ракети", - заявив прем'єр Туск. Ракета не була збита польськими ВПС, вона впала у поле.
Україна вночі завдала удару по складу Wildberries у Пензенській області. Ще один склад Wildberries цієї ночі був атакований у російському Сарапулі Удмуртської Республіки.
На фронті армія РФ просунулася в Новомарковому районі на Краматорському напрямку, повідомляє Deep State.
Ситуація з паливом в Україні та в РФ
У Росії влада продовжує звітувати про поліпшення ситуації з паливом та про зняття обмежень на продаж.
У Кіровській області з 3 серпня скасують правило відпуску палива за номерами машин, а на Кубані почалося скасування лімітів на продаж із розрахунку на один автомобіль, повідомляє місцева влада.
При цьому уряд РФ продовжив заборону експорту бензину, дизеля та інших видів палива до 31 січня 2027 року.
Financial Times, з посиланням на супутникові дані та аналіз S&P Global, пише, що Росія змогла повністю або частково відновити роботу 19 із 26 нафтопереробних заводів, які зупиняли виробництво після ударів українських безпілотників. Станом на 27 липня до повного завантаження повернулися вісім НПЗ, ще 11 поновили роботу частково, а сім продовжують простоювати.
Тим часом ситуація в Україні з паливом продовжує ускладнюватися.
Після підвищення вартості нафти на тлі загострення ситуації в Ірані різко підскочили і біржові ціни на нафтопродукти, після чого почали зростати оптові цінники на дизель та бензин. Українські АЗС теж почали підвищувати прайси, але попередили, що головне зростання ще попереду. Як зазначав співзасновник групи компаній "Прайм" Дмитро Леушкін, вартість бензину та дизеля може піднятися на 8-10 гривень. І тепер цей сценарій реалізується.
Як зазначає керівник "А-95" Сергій Куюн, на опті дизель коштує вже по 90 гривень, тобто дорожче, ніж у роздробі, і вже навіть є більш високі ціни – до 98 гривень. А це означає, що паливо продовжуватиме дорожчати і на заправках.
"Чи буде по 100 - не виключаю, але не факт", - написав на своїй сторінці у Фейсбуці Куюн.
Водночас, Леушкін однозначно прогнозує, що ціни досягнуть 100 гривень.
Втім, головне навіть не ціни. На ринку бродить примара дефіциту палива.
Як зазначає Куюн, вже є заправки з порожніми віконцями на стелах, що означає відсутність у продажу бензину. А останні дні такі порожні віконця все частіше з'являються і для дизеля. Експерт пояснює, що це пов'язано з розтяжкою у логістиці, тобто паливо просто не встигають підвозити, через що трапляються тимчасові перебої у мережах. Системного дефіциту, за словами Куюна, поки що немає, але традиційних джерел постачання вже не вистачає, потрібно шукати ресурс на більш віддалених ринках, а це дорожче, причому навіть не на 10%.
При цьому одна з причин проблем - удари по російських НПЗ, через що РФ зупинила експорт ДП та бензину. Їх уже відчувають і у Молдові.
Як заявив прем'єр-міністр Молдови Василь Тофан, через удари ЗСУ по Новоросійську та об'єктах Каспійського трубопровідного консорціуму обмежено постачання казахстанської нафти на румунський НПЗ Petromidia. Молдова імпортує з Румунії весь авіагас, близько 99% бензину, 70% дизпалива та 70% зрідженого газу.
У результаті молдавському ринку почався дефіцит палива.
Так, на АЗС "Лукойлу" в центрі Кишинева зараз можна заправитися лише газом та бензином А-95. Дизельного палива там немає, як і на 65 заправках країни. На станції Petrom у столиці дизель є, але його продаж обмежений: паливо заливають лише у бак автомобіля.
Молдовські аграрії масово скаржаться на дефіцит дизпалива, ціни на нього рекордно зросли, а терміни очікування на постачання досягли 5-7 днів.
Раніше ми вже писали, що і значна частина дизеля, який раніше імпортувала Україна, також має російське походження - трейдери його перекуповували у турецьких посередників в акваторії Чорного моря, що дозволяло максимально спростити логістику його доставки в Україну.
Але тепер цей шлях закритий щонайменше до 31 січня 2027 року.
Докладніше ситуацію на ринку палива ми аналізували тут.
Проблеми з експортом
Продовжуються проблеми з українським експортом – на тлі блокування українських портів НБУ підняв облікову ставку та погіршив прогноз інфляції.
Правління Нацбанку вирішило підвищити розмір своєї облікової ставки на 0,5% - до 15,5% річних. "З огляду на стійке посилення фундаментального цінового тиску та більш суттєве прискорення загальної інфляції до кінця року", - заявив голова Нацбанку Андрій Пишний.
Він визнав, що в останні місяці посилення "фундаментального цінового тиску" набуло ознак стійкої тенденції через зростання витрат бізнесу:
• На логістику.
• На оплату праці.
• На енергоресурси.
Глава НБУ повідомив про погіршення прогнозу інфляції — з 9,4% до 10% за підсумками 2026 року і з 6,5% до 6,9% — до кінця 2027-го.
"В останні тижні також зросли ризики, пов'язані з війною на Близькому Сході. Ціни на нафту знову почали зростати після періоду певного зниження. Подальша ескалація війни на Близькому Сході може посилити негативні наслідки для економіки України. Крім того, це може посилити міжнародну ситуацію безпеки і одночасно збільшити здатність". Пишний.
А також спрогнозував зростання в Україні попиту на інвалюту, пов'язане з оборонними потребами.
"Прогноз враховує збільшення потреб в імпорті компонентів для виробництва озброєння та відповідно розширення структурного попиту на іноземну валюту, що вимагатиме нарощування інтервенцій НБУ для задоволення потреб економіки та одночасно збереження стійкості валютного ринку", - визнав Пишний.
На практиці це означає, що Нацбанк ще більше долара продаватиме на міжбанку зі своїх золотовалютних резервів.
Також Пишний визнав негативний вплив військових ударів по українських морських портах на український експорт, насамперед на агроекспорт. За його підрахунками, загальний обсяг агроекспорту й досі становив $4-4,5 млрд на місяць, і 90% йшло саме через морські порти. Згідно з підрахунками НБУ, тепер ці поставки частково переорієнтуються на залізницю та порти Дунаю (хоча й у меншому обсязі через мілководдя), але не зможуть повністю вирішити проблему.
Пишний оцінив обсяг недоотриманого виторгу АПК (через блокування портів) на рівні $2,5 млрд на місяць, і спрогнозував скорочення валютного виторгу агроекспортерів до $2-2,5 млрд на місяць.
"Курс у космос не полетить. Режим курсової гнучкості контролює Нацбанк", - при цьому пообіцяв Андрій Пишний (зазначимо, що для підтримки стабільності курсу, у такому разі, НБУ доведеться продавати на ринку ще більше валюти зі своїх резервів).
Трамп опирається "пекельним санкціям"
Трамп пропонує зміни до законопроекту про "пекельні санкції" проти Росії, які можуть зірвати його ухвалення, повідомляє Politico.
Президент США заявив, що цей законопроект має не лише продовжувати дію певних санкцій щодо Ірану, а й передбачати введення мит для покупців іранської нафти за аналогією з російською нафтою.
Це вже "викликало занепокоєння у демократів", а "подібні коливання зірвали попередні версії законопроекту".
Ще більш серйозне невдоволення демократів викликає вимогу Трампа дати йому право самому вирішувати, коли і проти кого вводити санкції та коли їх знімати.
"Хворе питання для демократів полягає в положенні, яке дасть Трампу право вводити санкції проти найбільших покупців російської енергоресурсів. Критики побоюються, що це формулювання надасть додаткові тарифні інструменти Білому дому, який і без того прагне завдавати економічних ударів як по друзям, так і по ворогах", - йдеться в повідомленні.
Голова сенатського комітету з міжнародних відносин Джим Ріш (республіканець) заявив, що поправки від демократів до законопроекту щодо позбавлення Трампа права одноосібно приймати рішення щодо мита можуть стати перешкодою для його затвердження президентом.
Білий дім раніше заявляв, що погоджується з поточним текстом законопроекту, тому будь-яке відхилення від нього може призвести до того, що Трамп відмовиться дати остаточне схвалення.
При цьому Палата представників не зможе розглянути законопроект до вересня, оскільки пішла на канікули.
Зазначимо, що нинішня редакція законопроекту фактично змушує Трампа запровадити 100-відсоткове мито проти п'яти найбільших покупців російських нафти та газу. Однак, як ми вже писали, це означатиме торговельну війну США з такими найбільшими економіками як Індія та Китай, що викликає у багатьох побоювання за долю долара.
Детальніше про перспективи "пекельних санкцій" ми писали тут.
Загороджувальні загони, «ями» і «дерево правди».
Видання Texty публікують великий матеріал про злочини та знущання у 225 штурмовому полку ЗСУ.
Цей полк був розгорнутий з ініціативи і за підтримки тепер уже колишнього головнокомандувача Сирського – як і сумнозвісна «Скеля», про яку раніше також вийшло резонансне розслідування. Журналісти публікують аудіо, на якому командир полку Олег Ширяєв дає вказівку підлеглим вести вогонь щодо українських військовослужбовців, які відступають з позицій без наказу.
«Все, що рухається, – супротивник. Усі, хто тікає з позицій, дезертири – це теж противник. Дотримуйтесь цього правила. По своїх, по тих, хто біжить несанкціоновано… І, су @ а, утримуйте рубежі, тому що так можна до Києва відступати. Тому відступати – відставити, су@а», - заявляє командир.
Сам він заявив, що «мова йшла про правила переміщення військових різних підрозділів та способи координації, щоб розпізнати своїх. Оскільки ворог у війні часто вдається до того, що може перевдягатися в українську форму і видавати себе представниками Сил оборони».
Джерела видання у полку заявили, що у 225 ОШП загрожують розстрілами і навіть стріляють по своїх. Між штурмами військових тримають, як у в'язниці. Тих, хто «завинив», кидають у «ями», прив'язують до «дерева правди» і жорстоко б'ють. Насилують палицею. Тренувальний полігон полку обгороджений колючим дротом, довкола стоять пости охорони із собаками. Якщо хтось тікає, шукати його йдуть групи на квадроциклах та із собаками.
Іноді на «ямі» тих, хто провинився, тримають серед фекалій, потім з мішками на головах вивозять у ліс і б'ють берцями так, що вони не можуть ходити. Декого били дерев'яними брусами настільки, що брус ламався об голову.
"Дерево правди" - це коли військовослужбовців прив'язують до дерева (іноді роздягають) і б'ють пластиковими трубами або палицями, поки не тріскається шкіра. Також військові кажуть, що їм загрожували розстрілом під час виходу на позиції, змушували йти вперед запеклими побоями.
Про те, що знущання з військових відбуваються не тільки в «Скелі», ми розповідали тут.
