Національний банк України зажадав від українських банків відмовитись від практики тотальних відмов на платежі за заставами на користь ув'язнених, якщо внесені кошти вже пройшли фінансовий моніторинг – перевірку на чистоту походження. В останні тижні з цим були проблеми на тлі скандальних кримінальних справ, у тому числі із внесенням застави за народного депутата Вадима Столара, який скаржився, що банки відмовляють йому та його сім'ї із проведенням заставного платежу.
Джерела "Страни" повідомили, що нова вимога прозвучала сьогодні від представників регулятора на закритій нараді, яка відбулася в НБУ.
Національний банк викликав керівників департаментів/управлінь фінансового моніторингу банків. Тобто конкретних виконавців фінмоніторингу, які отримали від Нацбанку вказівки з ключових питань:
- Банки мають проводити платежі під застави ув'язнених, якщо йдеться " про чисті кошти ". Тобто про кошти, які вже пройшли фінансовий моніторинг, і до яких фінустанова не мала запитань: тобто він не блокував операції і примусово не закривав рахунки. Підхід простий: якщо банк вже схвалив ці гроші і не ставив із них питань, то не має права відмовляти у проведенні фінансових операцій з ними, у тому числі й у частині переведення їх на рахунок суду як заставу. Таким чином НБУ дав добро на перерахування в рахунок застав по грошах, які роками "вилежувалися" на рахунках. Мабуть, з такою історією зіткнувся вищезгаданий Столар, який скаржився, що його банківські кошти та кошти не дають внести у заставу. По суті, банку залишили одну можливість для відмови по заставному платежу - для нового клієнта. Коли при відкритті рахунку або при внесенні на нього коштів банк може причепитися до чогось (наприклад, зарплатна довідка чи податкова декларація не сподобається) та заявити людині, що вона не пройшла перевірку у рамках фінмоніторингу. В цьому випадку фізособі взагалі не відкриють рахунок або закриють його. Але якщо відкриття і поповнення рахунку відбулося і клієнт якийсь час користувався коштами (робив покупки, наприклад) і не викликав підозр, то він має право внести з цього рахунку заставу і йому не зможуть відмовити. Адже спочатку у банку не було питань, отже, і не повинно бути і заборони для заставного платежу. Головним моментом став первинний моніторинг із поданням документів про походження коштів і щоб гроші "вилежалися".
- НБУ зажадав від банків у ході фінансового моніторингу менше чіплятися під час відкриття та обслуговування рахунків PEP (Politically Exposed Person), тобто чиновників, депутатів, інших політично важливих осіб та членів їхніх сімей. Вимагати від них менше документів та накладати менше обмежень на фінансові операції.
- Від банків вимагали ретельніше перевіряти оплати та інші фінансові операції під час обслуговування оборонних контрактів як представників українського ВПК, так і їхніх підрядників, у тому числі партнерів-нерезидентів. Жестче контролювати та припиняти їх роботу з фірмами-оболонками та іншими схемними компаніями. Перевіряти вартість продукції, що закуповується/виробляється, ціни контрактів, націнки при закупках і продажах, цільове використання засобу. Тобто, вести тотальний фінансовий контроль буквально на рівні внутрішнього аудитора. Якщо оборонна компанія не надасть доступу до всіх даних або буде викрита у схемах - відмовляти в обслуговуванні, примусово закрити рахунок, надіслати відповідний звіт до НБУ та Держфінмоніторингу.
- У рамках фінмоніторингу від банків зажадали посилити контроль за імпортними контрактами під час постачання в Україну автомобілів та товарів широкого вжитку. У тому числі виявлення схем з мінімізацією оподаткування.
Зазвичай НБУ запускає контроль за виконанням своїх фінмонівських вказівок уже через місяць.
