Аналізуємо підсумки 1673 дня війни в Україні.
Підсумки зустрічі Зеленського із Трампом
Учора президенти України та США провели приблизно 40-хвилинну зустріч на Генасамблеї ООН.
Після переговорів Зеленський заявив, що Київ готовий до взаємного "енергетичного перемир'я" за такою схемою: Росія має припинити удари по об'єктах, які забезпечують Україну електрикою, опаленням та водою. У такому разі Україна, за словами Зеленського, не атакуватиме російські НПЗ та інші об'єкти нафтової та енергетичної інфраструктури.
При цьому Зеленський сказав, що Трамп на зустрічі не вимагав від України в односторонньому порядку припинити удари по російським НПЗ. При цьому він пізніше в інтерв'ю згадав, що Трамп просив про це під час їхньої нещодавньої телефонної розмови - підтвердивши інформацію, яка курсувала ЗМІ. Але Зеленський, судячи з його слів, відмовив (нагадаємо, США намагаються зупинити удари по російських НПЗ, щоб зупинити зростання цін на дизель у самих Штатах).
Перед початком переговорів у Нью-Йорку Трамп сам порушив тему дизеля. Він сказав, що українські атаки НПЗ стали "дуже серйозним ударом" по Росії, але водночас заявив, що вони стали ударом і за ціною дизельного палива.
Тобто, тему відмови України від цих ударів президент США на зустрічі однозначно порушував. Однак, судячи з подальшої заяви українського президента, він повторив позицію, що Київ готовий це зробити лише в обмін на припинення російських ударів по енергетиці.
Крім того, українська делегація до американців мала й інші питання - постачання ракет Patriot як "зимовий пакет", ліцензії на їх виробництво в Україні, а також наведення ударів по Росії через "Старлінк".
Але жодних конкретних обіцянок Трамп не дав, що по суті підтвердив Зеленський, який повідомив, що остаточного рішення щодо Patriot поки немає, хоча американська сторона пропозицію не відкинула. Він казав, що на українські запити не пролунало відповіді "ні", проте конкретної згоди також поки що не було. А сьогодні у Білому домі заявили, що остаточного рішення щодо передачі Україні ліцензій на виробництво ракет поки що немає.
Щодо передачі ракет до "Петріотів" найближчим часом, то, за чутками, американці готові відправити їх до України в кількості 10 штук, що явно недостатньо для захисту неба на якийсь довгий період.
Що ж до "Старлинки", то Трамп, за даними американських журналістів, відіслав Зеленського до Ілону Маску. Який, нагадаємо, у серпні вже одного разу відмовив українському президентові у цьому питанні.
Інше ключове питання – спроба знову запустити переговорний процес. Зеленський заявив, що і Україна, і США хочуть домогтися припинення війни до настання зими. За його словами, на зустрічі обговорювалися можливі кроки щодо деескалації, які могли б відкрити шлях до дипломатії.
Сам Трамп заявив, що, як і раніше, вважає угоду між Україною та Росією можливою. "Я думаю, вони укладуть угоду. Я не хочу говорити, якою буде ця угода. Ми багато про це говоримо, зокрема з президентом Путіним", - сказав президент США. На пряме запитання журналістів, чи доведеться Україні заради миру відмовитись від частини територій, Трамп конкретної відповіді не дав. Він лише повторив, що очікує на укладення угоди.
Зеленський зі свого боку заявив, що готовий особисто зустрітися з Путіним у присутності Трампа. На його думку, саме президент США здатний організувати тристоронню зустріч, на якій лідери зможуть обговорити найбільш чутливі питання.
"Я готовий. Я готовий будь-коли, коли будуть готові всі сторони", - сказав Зеленський після переговорів. За його словами, якщо сторони справді мають намір закінчити війну дипломатично, то їм необхідно зустрітися та розмовляти.
У Москві на це вже відповіли, що, як і раніше, готові зустрічатися із Зеленським тільки в Москві (таку ідею український президент неодноразово відкидав).
Тобто, якщо виходити з офіційно озвучених підсумків зустрічі, жодних конкретних рішень там ухвалено не було і якогось прориву навіть щодо енергетичного перемир'я, не кажучи вже про повне припинення вогню, не сталося.
При цьому напередодні поїздки українська влада заявляла про великі очікування щодо укладання «енергетичного перемир'я». Водночас, джерела в дипломатичних колах вважають, що спочатку українська влада жодних особливих надій на будь-який вид перемир'я і не мала.
Вони вирішували три інші завдання.
По-перше, просуваючи ідею енергетичного перемир'я (відштовхнувшись від закликів Трампа припинити удари по російським НПЗ), вони розраховують, що Росія відкине цю ідею, після чого можна буде переконати Трампа ввести проти Москви «пекельні санкції» як примусовий захід.
По-друге, був розрахунок на те, що вдасться отримати ракети до ППО.
По-третє, планувалося отримати політичну згоду поширення сигналу «Старлинка» для ударів територією РФ.
Але, як говорилося вище, Трамп з жодного питання не дав позитивної відповіді.
Що стосується «пекельних санкцій», то Трамп відповів ухильно щодо можливості їхнього запровадження. Заявивши, що зробить це «у разі потреби» без додаткових пояснень.
Водночас, як ми вже писали, питання «пекельних санкцій» лише опосередковано пов'язане з Україною. Основний їхній зміст - "викидання" зі світового ринку російських нафтопродуктів з метою максимізації прибутку американських нафтогазових компаній та союзників США на Близькому Сході.
Однак цей план неможливо реалізувати поки що заблокований Ормуз і під загрозою блокади знаходиться Баб-ель-Мандебська протока, через що з ринку виявилися «викинуті» величезні обсяги близькосхідної нафти. І, в такій ситуації, навіть якщо США введе 100% мита на товари з країн-покупців російських енергоносіїв, вони від них не відмовляться, бо інакше вони не зможуть забезпечити закупівлю палива на дефіцитному ринку.
Тому головна, базова умова для введення «пекельних санкцій» – розблокування Ормузу та нормалізація ситуації на Близькому сході. Звичайно, навіть у такому разі не факт, що Трамп їх запровадить (він може за рахунок них про щось поторгуватися з Кремлем), але без цієї умови вони працювати точно не будуть.
А щодо Ірану та переговорів з ним поки конкретики немає.
Однак, що стосується енергетичного перемир'я, то, за великим рахунком, м'яч зараз на Трампі. Оскільки Москва, вустами Пєскова, вже заявила про готовність піти на нього за двох умов.
Перше - Україна припиняє удари не тільки по НПЗ, а й по портах, і по судноплавству (і Зеленський уже дав зрозуміти, що на це піде, якщо аналогічні заходи вдасться до Росії).
Друге - Захід зніме санкції з нафтогазового експорту РФ. І якщо європейці навряд чи підуть на такий крок, то Трамп, в принципі, може швидко скасувати раніше введені американцями обмеження, виконавши, по суті, умову Кремля (Росії цього буде достатньо, щоб продавати нафту по всьому світу, крім Європи).
Тому чи готовий Трамп зняти санкції з РФ в обмін на енергетичне перемир'я – зараз ключовий момент, який заразом покаже, чи готовий у принципі Вашингтона на кроки назустріч Москві, що може прямо вплинути на перебіг подальших переговорів і на сам факт їхнього проведення.
Однак поки що на готовність США йти на такий крок мало що вказує. Також як і на готовність до якихось суттєвих поступок Києва та РФ.
Українська влада сподівається, що постійними ударами по енергетичних та інших об'єктах РФ вони виснажать російський бюджет, викличуть масове невдоволення росіян і дестабілізують ситуацію в країні.
Кремль, очевидно, вважає, що кампанія повітряних ударів покладе на лопатки українську економіку та енергетику, і Київ буде змушений навесні піти на поступки за своїми умовами завершення війни.
За таких вступних все йде до того, що повномасштабна війна без жодних перемир'їв продовжиться і взимку. Якщо тільки не станеться будь-яких форс-мажорів: різкої зміни ситуації на фронті, або в тилу воюючих країн, або синхронного розвороту позиції щодо війни США та Європи з якихось глобальних причин.
Ситуація на фронті та обстріли
ЗСУ просунулися біля Торецького, що між Костянтинівкою та Добропіллем, повідомляє Deep State.
Росіяни при цьому захопили Маркове і просунулися поблизу Федорівки на Краматорському напрямку.
Темпи українського наступу на стику Запорізької та Дніпропетровської областей суттєво знизилися, а на окремих ділянках поступ повністю припинився, пише український військовий оглядач Костянтин Машовець.
На Олександрівському напрямі російським військам, за його оцінкою, вдалося здебільшого стабілізувати фронт. ЗСУ продовжують закріплюватися на південний захід від Камишевахи, проте не просунулися ні в бік Темування, ні до самої Камишевахи.
Російські війська також утримують виступ у районі Новомиколаївки – Калиновського та періодично контратакують у бік Вербового та Степового.
Водночас ЗСУ поки що блокують російські контратаки на північ від Новогригорівки, проте вони суттєво ускладнюють подальший наступ українських військ у бік Новомиколаївки та Зворотного.
При цьому на ділянці у напрямку Успенівки ситуація для російських військ залишається менш стабільною. Там ЗСУ змогли просунутися до села і продовжують бої в районі Рибного та Солодкого.
Про успішний контрнаступ ЗСУ на цьому напрямі в середині серпня повідомляв Зеленський. Але потім багато українських військових закликали не переоцінювати цю операцію.
До обстрілу. Сьогодні вранці Київ знову під масованими ударами безпілотників - прильоти йдуть весь день.
З ночі повідомлялося про влучення в об'єкт транспортної інфраструктури в Дарницькому районі та пожежу на даху однієї з АЗС у Голосієві - там же були атаковані і склади. Пізніше стало відомо про пошкодження ще однієї заправки у Дарницькому районі.
Потім з'явилися повідомлення про серію влучень у Солом'янському районі. У районі Центрального вокзалу постраждав супермаркет відомий як ринок "Шайба". Сам вокзал не пошкоджений, проте постраждала залізнична інфраструктура, через що тимчасово зупинявся рух частини поїздів Kyiv City Express.
У Голосіївському районі БПЛА впали на чотириповерховий бізнес-центр.
Там же безпілотник упав біля Київського національного університету будівництва та архітектури, пошкодивши інфраструктуру вишу та сусідній бізнес-центр (паблік повідомляли, що це БЦ "Європасаж"). Ще один дрон потрапив до дев'ятиповерхової нежитлової будівлі, також повідомлялося про пожежу на території транспортного підприємства.
Під удар потрапив і фармацевтичний завод "Дарниця".
Також від ударів постраждав бізнес-центр "Парковий", де знаходиться один із найбільших в Україні дата-центрів.
Крім того, були нові удари по інтернет-інфраструктурі. Провайдери UTELS та "Павутина" повідомили про пошкодження дата-центрів, після чого в низці районів міста ще зранку виникли перебої з інтернетом. Ближче до обіду багато торгових точок раптово втратили зв'язок з товарною базою.
Загалом у Києві та області через російську атаку спостерігаються проблеми з інтернетом приблизно у 100 тисяч споживачів, повідомляє Мінцифра.
"База перестала працювати, висвічується іконка "втрачено зв'язок із сервером". Без доступу до бази ми не можемо вести розрахунок через касові апарати, тому беремо лише готівку", - розповів "Країні" один із торговців, у якого є точка на Московському ринку. За його словами, бази товарів пов'язані із серверами податкової служби, тож не виключено, що проблема є і там.
Як пояснив експерт телекомунікаційного ринку Роман Химич, швидше за все, проблеми з інтернетом пов'язані з ударами РФ по дата-центрах. При цьому не виключено, що росіяни пошкодили також і точки обміну трафіком або IXP. Це великі комутаційні центри, які є свого роду "перехрестями", де відбувається обмін даними. Такі технології забезпечують швидкість роботи інтернету, а також гарантують його надійність (якщо один канал зв'язку ламається, трафік може піти обхідними шляхами всередині тієї ж точки).
"Це дуже важливий елемент інфраструктури інтернет-мереж, який забезпечує коректну роботу інтернету. Якщо вони пошкоджені, ситуація може ще більше погіршитися. Загалом інтернет буде, але працювати він стане з великими перебоями, починаючи від поганого звуку та картинки та закінчуючи гальмуванням та зависанням ресурсів", - каже експерт.
Джерело на ринку телкомунікацій каже, що вже давно в галузі обговорювали можливість сховати точки обміну трафіком під землю, але поки що масово цього не зробили через технічні складнощі реалізації таких проектів.
Росія почала бити по українських операторах зв'язку, але інтернет прірви не повинен, заявив нардеп Федієнко.
"Ворог зараз намагається завдавати ударів по великих операторах зв'язку. Але завдяки тому, що у нас висока концентрація малого та середнього бізнесу, я думаю, що з інтернетом, принаймні в Україні, точно все буде гаразд. Зараз ми живемо в епоху, коли існують хмарні рішення, резервні копії і резервування. Звичайно, я не виключаю, що на якийсь про-його говорю про весь інтернет, а говорю саме про сервіси. Але, в принципі, державні інфраструктури ще на початку війни створили досить велику розгалужену мережу і впровадили рішення для резервного копіювання, багато що є і за кордоном... Тобто зруйнувати інфраструктуру кінетичними ударами, мені здається, неможливо", - заявив член оборонного комітету".
При цьому росіяни активно розвідують об'єкти в Києві для майбутніх ударів, повідомляє військовий паблік "Миколаївський Ванек", а саме:
- тягові підстанції та інші об'єкти залізничної інфраструктури столиці;
- гіпермаркети в Оболонському районі;
- підстанції у різних районах Києва та троллейбусне депо;
- Жуляни.
У Київській області - підстанції, склади в районі Бородянки та Білоцерківському районі, аеродром у Василькові.
Бюджетна криза та Європа
Крім зустрічі з Трампом, Зеленський мав зустріч із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн.
Як повідомляє Bloomberg, ця зустріч відбулася напружено. Зеленський знову висловив прохання закрити додаткову потребу бюджету приблизно на 26 млрд євро та прискорити надання кредиту ЄС на 90 млрд євро.
Однак ЄС зажадав від Києва прискорити ухвалення законів щодо боротьби з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень та зближення українського законодавства з нормами Євросоюзу. Брюссель пов'язує прогрес щодо цих реформ із виділенням Києву додаткового фінансування.
Після зустрічі фон дер Ляйєн заявила: "У міру просування реформ у Раді надходитиме і додаткова бюджетна підтримка".
Агентство додає, що у Брюсселі частину українських розрахунків про необхідні обсяги допомоги оскаржують і вважають, що додаткові кошти мають надати також Канада, Норвегія та Японія. За даними Bloomberg, сторони домовилися продовжити обговорення за 7-10 днів.
Пізніше умови для фінансування у Європі виставили відкрито. Для отримання фінансування з метою покриття дефіциту бюджету Україна має боротися з корупцією та проводити реформи, заявив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
У такому разі, за його словами, Київ може отримати 20 млрд. євро. Насамперед Брюссель очікує "забезпечення принципу верховенства права та боротьби з корупцією".
Раніше ми вже писали, що ключове питання української політики зараз - чи вимагатиме Європа як умова виділення коштів для фінансування дефіциту бюджету прийняття Радою та підписання Зеленським пакету законів Качки-Кос, якими правоохоронні органи виводяться з-під контролю президента через відбір кадрів на конкурсах з вирішальним правом голосу "міжнародних експертів".
Зеленський не хоче давати відмашку на ухвалення цього пакету, але якщо ЄС жорстко ув'яже це з подальшою допомогою, то варіантів ухилитися у президента та Ради буде небагато.
Зазначимо, що європейці прямо і публічно поки що не говорять про пакет Качки-Кос як умову фінансування. Однак формулюваннями на кшталт "забезпечення принципу верховенства права та боротьби з корупцією", як правило, і обґрунтовують ухвалення подібних законів.
