Банки України блокують застави Столару та Мудрою, посилаючись на рекомендацію НБУ
Українські банки блокують транзакції щодо внесення застав нардепу Вадиму Столару та екс-замі глави Офісу президента Ірині Мудрою, посилаючись на рекомендацію Національного банку.
Про це повідомляє видання "Дзеркало тижня" із посиланням на джерела.
При цьому Столар зараз може використовувати це як аргумент у суді, щоб йому не змінювали запобіжний захід на взяття під варту через не внесену заставу.
Видання нагадує, що 11 вересня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав Столару, фігуранту справ "Феміда" та "Форест Гамп" Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), запобіжний захід у вигляді без застави у розмірі 3 мільйонів гривень.
Згідно з Кримінально-правовим кодексом, підозрюваний, який не перебуває під вартою, повинен внести заставу або забезпечити її внесення заставником не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу.
Столар у встановлений термін заставу не вніс, проте НАБУ та САП не звернулися до ВАКС із клопотанням про зміну йому запобіжного заходу на утримання під вартою.
Як з'ясувала ДТ, Столар повідомив стороні обвинувачення, що має у своєму розпорядженні необхідні кошти і готовий внести всю суму, проте банки відмовляються проводити платежі. За даними джерел, відмови надходять від підрозділів фінансового моніторингу банків, які визначають кошти, призначені для внесення застави на рахунок ВАКС як "ризиковані".
У приватних бесідах представники банків пояснюють відмови тим, що Національний банк України (НБУ) не рекомендував проводити платежі, пов’язані із внесенням застав для фігурантів корупційних справ.
Аналогічна проблема, за даними джерел, виникла із заставою за іншу підозрювану цих розслідувань – колишню заступника керівника Офісу президента Ірину Мудру. 25 серпня ВАКС узяв її під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.
За інформацією джерел, Мудра встигла внести 5 мільйонів власних коштів, після чого її рахунки були заарештовані. Решту намагався внести її чоловік, проте банки відмовлялися проводити платежі. Запоруку намагалися перерахувати через кілька банків: адвокати перевіряли можливість проведення транзакцій навіть платежами по тисячі гривень, але банки не брали й ці суми.
Як і у випадку зі Столаром, відмови надходили від підрозділів фінансового моніторингу. У приватних розмовах представники банків, за даними джерел, також посилалися на рекомендацію НБУ.
У результаті Мудра продовжує перебувати під вартою, хоча суд передбачив можливість її звільнення після внесення застави. Тобто, визначена судом альтернатива тримання під вартою фактично не може бути реалізована через неможливість провести банківський платіж.
"Випадки, коли раніше засоби сумнівного походження проходили контроль для внесення застави, були пов'язані не з відсутністю необхідних механізмів, а з ручним втручанням у їхню роботу. Тепер, на думку джерел, виникла протилежна крайність: замість перевірки походження конкретних засобів блокується можливість внести заставу", - йдеться в матеріалі.
"Дзеркало тижня" вважається виданням із "групи підтримки" НАБУ. І в цій статті проникає тривога, що блокування внесення застав через дії банків може бути використане підозрюваними для того, щоб і заставу не вносити, і на волі залишитися (як Столар). Або як аргумент для суду обирати м'якший запобіжний захід, ніж взяття під варту, оскільки інститут внесення застави де-факто в Україні, виходить, не працює.
Водночас, варто зазначити, що НАБУ та САП самі доклали максимум зусиль, щоби до такого стану справ прийти.
Тому що, як ми вже писали, сама справа проти Мудрої (в основі якої лежать звинувачення в незаконному зборі коштів на заставу для екс-міністра енергетики Галущенка), було побудовано за принципом "закошмарити по всьому ланцюжку" тих, хто займався виплатою застави, включаючи керівництво банків, через які йшли платіж керівники Сенс Банку). Звісно, у такій ситуації нікому з банкірів ризикувати не хочеться. Тому вони просто не проводять жодних платежів, посилаючись на рекомендації НБУ. Причому за законом банкіри мають право так робити навіть без пояснення причин, а лише на основі висновків власного фінмона.
