Напередодні поїздки президента України Володимира Зеленського на зустріч із головою Білого дому Дональдом Трампом до Нью-Йорка українська влада заявляла про великі очікування від неї.
Здебільшого з приводу укладання "енергетичного перемир'я": "обмінявши" відмову від ударів по НПЗ (про що просить Трамп для зниження цін на дизель) на відмову РФ від ударів по українській енергетиці.
А під час брифінгу із президентом США Зеленський знову заявив, що війна може закінчитися до зими. Далі він ще кілька разів згадав цю думку, але додав, що для цього потрібно багато чого зробити, маючи на увазі, перш за все, посилення тиску на Москву.
Однак якщо виходити з офіційно озвучених підсумків зустрічі, жодних конкретних рішень там ухвалено не було і якогось прориву навіть щодо енергетичного перемир'я, не кажучи вже про повне припинення вогню, не сталося.
Водночас, джерела в дипломатичних колах вважають, що спочатку українська влада жодних особливих надій на це і не мала.
Вони вирішували три інші завдання.
По-перше, просуваючи ідею енергетичного перемир'я (відштовхнувшись від закликів Трампа щодо припинення ударів по НПЗ), вони розраховують, що Росія відкине цю ідею, після чого можна буде переконати Трампа ввести проти Москви "пекельні санкції" як примусовий захід.
По-друге, був розрахунок на те, що вдасться домовитися про постачання ракет до ППО.
По-третє, планувалося отримати від Трампа політичну згоду на поширення сигналу "Старлінка" для ударів територією РФ.
Судячи з коментарів та витоків ЗМІ, Трамп з жодного питання не дав позитивної відповіді. "Петріотами" йшлося про виробництво їх в Україні. Причому, виходячи зі слів Зеленського, конкретні терміни незрозумілі. А сьогодні у Білому домі уточнили, що остаточного рішення щодо передачі ліцензії на виробництво поки що немає.
Щоправда, ходять чутки, що ракети до "Петріотів" все-таки пообіцяли дати, але в обмеженому масштабі – близько 10 штук, чого не вистачить на те, щоб пройти зиму.
За "Старлінком" Трамп послав Зеленського до Ілона Маску, який Києву не так давно в цьому відмовив.
Що стосується "пекельних санкцій", то Трамп відповів ухильно щодо можливості їх введення. Заявивши, що зробить це "у разі потреби" без додаткових пояснень.
Водночас, як ми вже писали, питання "пекельних санкцій" лише побічно пов'язане з Україною. Основний їхній зміст – "викидання" зі світового ринку російських нафтопродуктів з метою максимізації прибутку американських нафтогазових компаній та союзників США на Близькому Сході.
Однак цей план неможливо реалізувати, поки заблоковано Ормуз і під загрозою блокади знаходиться Баб-ель-Мандебська протока, через що з ринку виявилися "викинуті" величезні обсяги близькосхідної нафти. І в такій ситуації навіть якщо США введуть 100% мита проти країн-покупців російських енергоносіїв, ті від них не відмовляться, бо інакше вони не зможуть забезпечити закупівлю палива для потреб на дефіцитному ринку.
Тому головна базова умова для введення "пекельних санкцій" – розблокування Ормузу та нормалізація ситуації на Близькому Сході. Звичайно, навіть у такому разі не факт, що Трамп їх запровадить (він може за рахунок них про щось поторгуватися з Кремлем), але без цієї умови вони працювати точно не будуть.
А щодо Ірану та переговорів з ним поки конкретики немає.
Щодо енергетичного перемир'я, то, за великим рахунком, м'яч зараз на боці Трампа. Бо Кремль уже заявив про готовність піти на нього за двох умов.
Перше - Україна припиняє удари не тільки по НПЗ, а й по портах, і по судноплавству (і Зеленський уже дав зрозуміти, що на це піде, якщо аналогічні заходи вдасться до Росії).
Друге - Захід зніме санкції з нафтогазового експорту РФ. І якщо європейці навряд чи підуть на такий крок, то Трамп, в принципі, може швидко скасувати раніше введені американцями обмеження, виконавши, по суті, умову Кремля (Росії цього достатньо, щоб продавати без будь-яких проблем нафту по всьому світу, окрім Європи).
Тому чи готовий Трамп зняти санкції з РФ в обмін на енергетичне перемир'я, зараз ключовий момент, який заразом покаже, чи готовий у принципі Вашингтона на кроки назустріч Москві, що може прямо вплинути на перебіг подальших переговорів і на сам факт їхнього відновлення.
Однак поки що на готовність США йти на такий крок мало що вказує. Так само як і на готовність до якихось суттєвих взаємних поступок Києва та РФ.
Українська влада сподівається, що постійними ударами по енергетичних та інших об'єктах РФ вони виснажать російський бюджет, викличуть масове невдоволення росіян і дестабілізують ситуацію в Росії.
Кремль, очевидно, вважає, що кампанія повітряних ударів покладе на лопатки українську економіку та енергетику, і Київ буде змушений навесні піти на поступки за своїми умовами завершення війни.
За таких вступних все йде до того, що повномасштабна війна без жодних перемир'їв продовжиться і взимку. Якщо тільки не станеться будь-яких форс-мажорів: різкої зміни ситуації на фронті або в тилу воюючих країн, або синхронного розвороту позиції щодо війни США та Європи з якихось глобальних причин.
