Чи був зламаний Starlink, чого чекати від переговорів щодо України, чи введе Сербія санкції проти РФ. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1706-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті та обстріли

Російські війська просунулися в районі Костянтинівки Донецької області, а також під Воздвиженівкою у Запорізькій. Про це повідомляє український військовий паблік Deep State.

Росія за останній місяць суттєво просунулась у районі Добропілля Донецької області та наблизилася до самого міста з кількох напрямків. Зона боїв (сіра зона) фактично утворює дугу півокруження Добропілля, обходячи місто одночасно із заходу та зі сходу.

Це видно з динаміки карти українського військового паблику DeepState з 25 вересня до 25 жовтня. За місяць російська зона контролю помітно розширилася на північ від Родинського, у районі Білицького, Матяшевого та Нового Донбасу. Одночасно значно виросла сіра зона, яка тепер впритул підходить до східних, західних та південних околиць Добропілля.

Крім того, російський поступ позначився на захід від міста, в районі однойменного села Добропілля. Таким чином, загроза для міста виникає вже не лише з півдня та сходу, а й із західного флангу.

При цьому багато українських військових оглядачів дають набагато гіршу для ЗСУ картину, ніж DeepState. Вони прямо говорять, що росіяни увійшли до самого Добропілля і ведуть бої всередині міста. Хоча на карті DS у Добропіллі досі немає навіть сірої зони.

Вчора український військовий із позивним Мучною повідомив, що російські підрозділи неодноразово фіксувалися в районі шахти "Добропільська". За його оцінкою, росіяни використовують її територію як опорний пункт для подальшого просування.

Також російські війська намагаються наступати через район Нового Донбасу та обходити Добропілля із заходу у напрямку Святогорівки.

"Загроза полягає не лише у безпосередньому тиску на міську забудову, а й у спробах противника поступово охоплювати місто з різних напрямків", - пише Мучний.

Він попереджає, що розширення російської присутності на флангах може суттєво ускладнити оборону Добропілля.

Ще детальніше російські проникнення описував днями тому український військовий аналітик Костянтин Машовець.

За його даними, російські війська вже досягли ближніх підступів до Добропілля зі сходу, південного сходу та півдня. У цьому окремі російські штурмові групи проникли у місто.

Машовець повідомляв про присутність російських піхотинців у південній частині Добропілля, в районі овочевої бази "Перспектива", магазину "Івушка" та вулиці Богдана Хмельницького. Окремі групи, за його відомостями, досягли навіть районів центральної бібліотеки та лікарні на північ від залізниці.

На східному фланзі російські підрозділи проникли в район Ганнівки, Степу, Вільного та Нового Донбасу. На південь вони зайняли Матяшеве і просувалися в напрямку кількох населених пунктів на підступах до міста.

При цьому Машовець заявляє, що йдеться передусім про проникнення невеликих штурмових груп, а не повноцінний контроль над територіями. Основні російські сили продовжували вести бої на підступах до Добропілля і великі підрозділи до міста поки що не зайшли.

За оцінкою аналітика, за два місяці боїв російські війська просунулися на цьому напрямі в середньому на 11-12 кілометрів.

Щодо оцінок ситуації з російської сторони, то, як ми вже писали, ще 16 жовтня РФ офіційно оголосила про захоплення Добропілля. Водночас багато російських військових пабликів повне взяття міста під контроль не підтверджують. Однак, при цьому вони заявляють, армія РФ вже давно веде бої в Добропіллі і контролює значну його частину.

Сьогодні Рада продовжила мобілізацію та військовий стан до 29 січня. Напередодні Зеленський подав до Ради відповідні законопроекти.

До обстрілу. На вихідних росіяни вдарили одразу по чотирьох гіпермаркетах "Епіцентр" - у Харкові, Полтаві, Вінниці та Запоріжжі. За "Епіцентром" у Вінниці був удар і в понеділок, у торговому центрі сильні руйнування.

Нагадаємо, що у жовтні Україна відновила удари по російській торговій мережі "Озон". Після чого РФ відновила масові удари по "Епіцентрах". Але при цьому офіційно такого зв'язку росіяни не проводили, заявляючи, що в українських гіпермаркетах зберігалася військова продукція (Київ цього не підтверджував).

Продовжуються удари по українській енергетиці та відключення по всій країні. Навіть сьогодні, без прильотів столицею, більша частина Києва знеструмлена, а Ірпінь і Гостомель практично в повному блекауті, пишуть столичні паблики. Офіційної інформації не було, аварійні відключення не оголошувалися.

Україна також завдавала ударів.

Сьогодні були сильні прильоти Воронежем. Влада РФ заявила про пошкодження промислових підприємств. Також уламки дрону впали потяг Анапа-Москва, в РЖД заявили про затримки пасажирських поїздів. Загинуло двоє людей, 17 поранено.

Компанія Fire Point заявляє про поразку її дронами підприємства "Воронежсинтезкаучук".

Зазначимо, що останнім часом ЗСУ завдають регулярних ударів по російському хімпрому, зокрема каучуковим виробництвам. Такі удари були в Омську.

Інтрига зі Starlink

Зеленський та міністр оборони Хмара на вихідних заявили, що послуги Starlink та Starshield для України заробили у колишньому обсязі. І дозволяють розвивати швидкість дронів понад 400 км/год.

Однак після цього Ілог Маск у кількох постах це спростував.

Він заявив, що позаминулого тижня його компанія заблокувала можливість Києва використовувати Starlink "неналежним чином". Як випливає зі слів мільярдера - про удари на захоплених Росією територіях. Тобто, ті самі українські "мідлстрайки", які українська влада широко рекламувала влітку.

Маск по суті звинуватив Україну, що "Старлінк" використовувався, зокрема, для ударів дронами по цивільних, для чого систему частково зламали, знявши встановлені обмеження.

Після цього українські спікери, зокрема на Банковій, спростовували це та заявили, що "Старлінк" взагалі не використовується на безпілотниках. Зокрема про це написав радник Зеленського Сергій Бескрестнов.

Інші українські спікери заявляли, що для ударів БПЛА на середні дистанції ЗСУ користуються не Starlink, а Starshield - системою зв'язку Пентагону.

Але Маск спростував і це – причому з посиланням на слова самого Зеленського.

"Пояснюю для дурнів, Зеленський сам запостив про те, що використовує Starlink для атак дронами, що суперечить умовам використання Starlink", - написав мільярдер. Він також доклав скріншот поста Зеленського від 16 жовтня з підкресленою фразою "ми також використовуємо Starlink для ударів середньої дальності".

Тобто у другому пості на тему він прямо заявив, що під порушенням умов розуміються удари дронами за допомогою Starlink на середні дистанції.

Сам Зеленський у своєму вчорашньому інтерв'ю не виключив нових проблем зі Starlink. "Наразі результат позитивний, але я не виключаю нових проблем", - сказав президент.

Зазначимо, що в соцмережах ще до заяв Маска з'явилася версія, що проблеми зі Starlink в українських військових були пов'язані з перекриттям SpaceX способи обходу обмежень, які ЗСУ використовували для управління дронами на середніх та далеких дистанціях, всупереч забороні.

Втім, якихось підтверджень цього – окрім напівнатяків самого Маска – поки що немає.

Крім того, в Україні справді використовується і військова система Starshield (у тому числі і для ударів дрону на середні дистанції), на якій, як заявляє українська влада, також фіксувалися обмеження швидкості. А вона, як писалося вище, керується не Маском, а Пентагоном.

Влада США заперечувала, що сповільнювала Starshield для України і критикувала Зеленського за ці звинувачення.

При цьому не можна не відзначити, що українська влада заговорила про проблеми із супутниковим зв'язком одразу після того, як усупереч вимогам Трампа відновила удари по російських НПЗ. Потім удари по російській нафтопереробці припинилися. І за тиждень, за словами української влади, відновився не лише "Старлінк", а й ранні попередження про балістику.

Офіційно ніхто не підтверджував ув'язування "Старлінка" з атаками на російські НПЗ, навколо яких будується дизельна угода Трампа та Путіна. Але збіг за часом безсумнівний. Тому поки незрозуміло, чи справді Маск минулого позаминулого тижня "рубав" Starlink через те, що там знайшли сліди злому. Або ці сліди вирішили усунути в той момент, коли це стало політично необхідно.

Переговори в Абу-Дабі

Кремль наприкінці минулого тижня офіційно підтвердив, що тристоронні переговори України, США та РФ планується провести в Абу-Дабі у першій половині листопада.

При цьому з України та Росії звучать різні трактування того, що обговорюватиметься.

Як заявив Пєсков, тема зустрічей - питання безпеки для Києва та Москви після виходу на мирне врегулювання. Напередодні про це говорив Путін, а пізніше - його помічник Ушаков, який заявив, що обговорювати світ в Україні треба і з Європою.

Тобто у Кремлі центральним питанням переговорів називають повоєнну архітектуру безпеки у трикутнику Україна-Росія-Європа.

Зеленський учора озвучив свої очікування від переговорів. І, зважаючи на все, вони зводяться до вже стандартних українських пропозицій і "червоних ліній".

За словами українського президента, головною темою для нього буде енергетичне та морське перемир'я. Що ж до повоєнних питань, то Зеленський заявив, що Україна не погодиться на нейтральний статус і на скорочення армії. З чого випливає, що Росія саме такі пропозиції вносить.

Також Зеленський виявився погоджуватися на "нав'язані Росією гарантії безпеки" (у чому вони складаються, він не уточнив).

При цьому президент погодився обговорити лише особисто з Путіним питання "обміну територіями" в Україні - відмовившись виносити цю тему на переговори до Абу-Дабі, куди приїдуть робочі групи. "Американці давно порушують питання обміну територіями, вони називають це land swaps. Є й інші формати та пропозиції для обговорення", - сказав Зеленський.

Зазначимо, що більшість заяв українського президента суперечать російській переговорній позиції. РФ вимагає від Києва вивести війська з Донбасу, оголосити нейтралітет, відмовитися від НАТО та широкомасштабної західної військової допомоги. Публічно Зеленський усі ці позиції відкидає. Також Росія виступає проти великих перемир'я, доки не будуть узгоджені основні параметри мирної угоди, включаючи вихід українських військ з Донецької області.

У той же час надходять дані, що цікава РФ тема європейської безпеки все ж таки буде ключовою на переговорах. Британська The Telegraph з посиланням на дипломатичні джерела пише, що Україна та європейські країни погодилися обговорювати в Абу-Дабі широкі домовленості щодо повоєнної безпеки в Європі.

За інформацією видання, відповідну пропозицію Віткофф передав Путіну під час тригодинної зустрічі у Санкт-Петербурзі минулого тижня. Це стало однією з причин згоди російського президента на поновлення переговорів з Україною – поряд із ослабленням санкцій проти російського дизеля.

Як вважають дипломатичні джерела газети, Росія хоче домогтися скорочення присутності НАТО у Східній Європі і "може вимагати" альянсу повернутися до рівня 1997 року - до початку розширення на схід.

Зазначимо, що Росія таких вимог для переговорів не підтверджувала. Також європейські джерела заявили, що не погодяться скорочувати військову присутність НАТО в Східній Європі. Проте видання по суті спростовує заяву Зеленського, що головною темою переговорів будуть часткові перемир'я.

Та й загалом із коментарів Зеленського видно, що тема обговорення з РФ гарантій безпеки йому в принципі не подобається.

Вибори у Сербії, Бразилії та Франції

Цієї неділі відбулися парламентські вибори в Сербії, а також президентські - у Бразилії. Вони мають важливе значення для пов'язаних з Україною процесів.

У Сербії партія екс-президента Вучича програла новій політсилі "Студентський список". Вона з'явилася на тлі масових антиурядових протестів, які розпочалися після обвалення навісу залізничного вокзалу у Нові-Саді у листопаді 2024 року. Тоді загинули 16 людей. Протестувальники звинувачували владу в корупції та вимагали дострокових виборів. Поступово з них сформувалася партія, яка вчора отримала 135 місць із 250 – тобто більшість голосів.

Тим самим було зірвано план Вучича, який достроково залишив президентську посаду, щоб виграти парламентські вибори та стати прем'єр-міністром Сербії. Тобто фактично знову очолити країну.

Вчитель учора заявив, що його опоненти діють на користь зовнішніх сил, насамперед європейських країн. І навесні запровадять санкції проти РФ (чого попередня влада Сербії, незважаючи на тиск Євросоюзу, не робила).

"До березня або квітня у вас будуть введені санкції проти Російської Федерації. Вони зроблять усе те, про що не хотіли вам говорити, все те, про що брехали. Тому що вони лише виконавці", - заявив Вучич.

Однак опозиція, що перемогла, спростувала такі плани.

"Ми поважаємо Росію і як велику державу, і як історично важливого для нас партнера, а в багатьох випадках — і захисника. У цьому питанні жодних змін не буде. Санкції, які невелика Сербія ввела б проти Росії, нічого не змінили б, але з символічного погляду це було б дуже погано", — заявив представник "Студентського списку" Йово.

Також він дав зрозуміти, що Сербія не відмовлятиметься від російського газу, незважаючи на тиск Єврокомісії. "Ми тут не для того, щоб задовольняти іноземців, а для того, щоб діяти у наших національних інтересах", - сказав Бакіч.

Як зміниться політика Сербії після поразки Вучича стосовно України, РФ, Косова та російських релокантів?

Поразка партії Вучича в інформполі часто подається як тріумф "проєвропейських сил" і провал сил "проросійських". Однак це трактування дуже спрощене і викликає скепсис навіть в українських ЗМІ.

Почнемо з того, що Вучича, строго кажучи, "проросійським" навряд чи можна було б назвати. Він проводив класичну багатовекторну політику, намагаючись отримати зиск від кожного вектора. З одного боку, не запроваджував санкції проти РФ, їздив на 9 травня до Москви, домовлявся про закупівлю російських енергоносіїв. З іншого боку, продовжував декларувати проєвропейський курс. З третього – розвивав відносини з Китаєм. З четвертої – зустрічався із Зеленським і, за даними ЗМІ, дав відмашку на схему постачання боєприпасів Україні через посередників. З п'ятої - вибудовував стосунки з Трампом на пік єврочиновникам.

Щодо "Студентського списку", то хоч він і підтримувався активно європейцями, проте за нього голосували дуже різні верстви суспільства. У тому числі й проросійськи налаштовані. Достатньо сказати, що одним із головних публічних осіб, які виступали проти Вучича та агітували за опозицію, був знаменитий режисер Емір Кустуріца, відомий своєю підтримкою Росії.

Більше того, і до виборів, і після них "Студентський список" неодноразово заявляв, що вводити санкції проти РФ не має наміру, а співпраця з Москвою в енергетичній сфері продовжиться.

Проте слід зазначити, що загалом опозиціонери намагалися не наголошувати на своїй передвиборчій кампанії на геополітичних питаннях, переносячи акцент на внутрішню політику, боротьбу з корупцією та на необхідність змін у країні. З огляду на це від них після приходу до влади очікуються різні варіанти дій, щодо яких найбільш поширені зараз дві версії.

Перша (її дотримується Вучич, інші опоненти "Студентського списку", а також багато інших спостерігачів) полягає в тому, що, незважаючи на лояльну РФ риторику, опозиція, що перемогла, розгорне курс у жорстко проєвропейському ключі, виконавши всі основні вимоги Брюсселя. І щодо введення санкцій проти Росії, і щодо визнання незалежності Косова, і щодо організації зміни влади в Республіці Сербській у Боснії, лідер якої Мілорад Додік орієнтувався на Вучича, а нещодавно взагалі допустив вихід Республіки зі складу Боснії та Герцеговини. Нова влада в Белграді може докласти зусиль, щоб привести там до влади опозицію Додіку, після чого Республіка Сербська також почне слідувати курсу ЄС. Прихильники такої версії проводять аналогії із ситуацією після повалення Мілошевича у 2000 році, основним тараном проти якого виступив сербський націоналіст Воїслав Коштуниця. Він став президентом. Але незабаром пост прем'єра зайняв чітко прозахідний діяч Зоран Джинджич, який видав Мілошевича до Гааги, незважаючи на протести Коштуниці.

Друга версія каже, що жодних значних змін у зовнішньополітичному курсі Сербії не відбудеться. І нова влада ні санкції проти РФ не запровадить, ні Косово не визнає через побоювання найсильнішого розколу в суспільстві. Власне, це відповідає офіційним заявам, які йдуть зараз від «Студентського списку», представники якого обіцяють не тільки санкції проти Росії не вводити, а й схеми з постачання зброї в Україну зупинити.

Як буде насправді, стане зрозуміло вже з перших кроків уряду. При цьому на ситуацію можуть вплинути два важливі моменти.

Перший – розвиток подій у Косові та Боснії. Це дві потенційно "гарячі точки", де тліючий конфлікт може спалахнути будь-якої миті. Особливо, якщо нова влада в Белграді справді здійснить дії щодо зміни влади в Республіці Сербській та щодо визнання незалежності Косова. І в тому, і в іншому випадку, місцеві серби, за підтримки багатьох у самій Сербії, можуть зробити деякі різкі кроки, які, у відповідь, викличуть аналогічні кроки з боку керівництва Боснії та Герцеговини та косовських албанців. І що в такому разі відбуватиметься у Белграді, якою буде реакція сербської влади та суспільства – достеменно невідомо. Можуть бути різні варіанти. Крім того, у тому ж Косово, теоретично, ситуацію можуть загострити не серби, а албанці, спробувавши таким чином підштовхнути нову владу Сербії до потрібних їм рішень.

Другий момент пов'язаний із процесами, що відбуваються в Євросоюзі загалом. Він все більше занурюється в економічну та політичну кризу. Зараз політику щодо Балкан визначають, в основному, леволіберальні кола, які перебувають при владі в євроструктурах. Якщо вони втратить владу у Франції і в перспективі в Німеччині, то й курс може змінитися. А якщо криза в ЄС поглиблюватиметься, це, безумовно, вплине і на політику країн, які прагнуть стати членами Євросоюзу, включаючи Сербію. І, насамперед, на їхнє бажання й надалі виконувати приписи Брюсселя.

Нарешті, ще один аспект, пов'язаний зі зміною влади в Сербії – це доля росіян-релокантів, які живуть у країні. Після 2022 року Сербія стала одним із центрів еміграції росіян, оскільки тут їм набагато простіше отримати право на проживання та облаштуватись, ніж у країнах Євросоюзу. Тому тисячі громадян РФ сюди переїжджають жити, купують нерухомість, планують перевозити свої сім'ї, влаштовують дітей на навчання до сербських шкіл та університетів. Чи залишаться для них незмінними ці умови чи нова влада під тиском ЄС їх почне посилювати, як це сталося в сусідній Чорногорії, де з 1 листопада для росіян запроваджуються візи? Відповідь на це питання, по-багатьом, залежить від того, яким з двох описаних шляхів розвиватимуться події в Сербії.

Також пройшли вибори у Бразилії, де при владі залишився дружній Москві президент Лула да Сільва. Він є активним прихильником закінчення війни в Україні шляхом переговорів.

Лула несподівано переміг у другому турі сина колишнього президента Жаїра Болсонару – Флавіу. Хоча в першому турі Лула поступився Болсонару. За оцінкою Bloomberg, його перемога зупинила хвилю успіхів правих політиків у Латинській Америці.

До того праві перемогли на виборах у Чилі, Перу та Колумбії, а Венесуела фактично, після викрадення Мадуро, перейшла під пряме управління Вашингтона (як пишуть американські ЗМІ в.о. президентом країни Делсі Родрігес керує Рубіо за допомогою смс у месенджері Whatsapp).

За Бразилією – найбільшою країною Латинської Америки, також напередодні виборів було чимало прогнозів про перемогу правого кандидата Флавіу Болсонару, якого прямо підтримав Трамп.

Однак переміг чинний президент, відомий лівий політик Лула да Сільва, один із головних критиків політики Вашингтона на міжнародній арені. Він зумів мобілізувати голоси виборців перед другим туром.

Таким чином, незважаючи на успіхи Трампа у приведенні до влади ідеологічно споріднених або просто підконтрольних Вашингтону сил у різних країнах континенту, три великі країни Америки – Канада на чолі з леволібералом Марком Карні, Мексика (де править лівий президент Клаудія Шейнбаум) та Бразилія залишаються в іншому лагері.

У міжнародному плані переобрання Сільви означає, що Бразилія залишається в БРІКС, звідки вона, швидше за все, вийшла б у разі успіху Болсонару. Тому перемогу чинного президента вже вітали у Кремлі.

Також цікаві передвиборчі процеси відбуваються у охопленій протестами Франції.

Вже не лише праві в особі фаворитки всіх опитувань Ле Пен погрожують у разі перемоги припинити допомогу Києву та скасувати спроби мілітаризації Франції.

Лідер французьких радикальних лівих Меленшон заявив, що не вважає Росію загрозою для Франції та закликав не бути союзником у війні проти неї. Він негативно відповів на запитання журналіста, "чи Росія є нашим ворогом". "Ні. Жодної війни з росіянами. Очевидно, якби вони напали на нас, ми б відповіли, тому що так і має бути. Але давайте не робити нічого, що перетворить нас на союзника у війні проти росіян", - заявив Меленшон.

За опитуваннями, на виборах навесні Меленшон може вийти у другий тур із Марін Ле Пен, яка має найвищий рейтинг.