Аналізуємо підсумки 1710 дня війни в Україні.
Фронт та блекаут у Дніпрі
Армія РФ розширила свій плацдарм на кордоні Харківської області у районі Козачої Лопані, повідомляє Deep State.
Російські війська проникли в українську оборону на глибину до 19 кілометрів на Гуляйпільському напрямку у Запорізькій області. Про це повідомляє український військовий аналітик Костянтин Машовець.
За його даними, російське командування зосередило основні сили угрупування "Схід" на наступі у бік Орєхова. У ньому беруть участь насамперед 5-та та 35-та загальновійськові армії РФ.
Найбільших успіхів росіяни досягли на північний схід від Малої Токмачки. Тут вони просунулися основними силами на 2,5 кілометри, водночас спрямувавши численні невеликі штурмові групи у глибину українських позицій.
За даними Машовця, російські військові вже присутні в районі Чарівного, яке, за його оцінкою, майже захоплене, на південний схід від Червоної Криниці і навіть біля Омельника. Останній розташований майже за 19 кілометрів від основних російських позицій на північ від Білогір'я.
"Район Червона Криниця – Чарівне – Луговське – Білогір'я просто нашпигований російськими малими піхотними групами", – пише аналітик.
Просування відмічено і на інших ділянках. У напрямку Воздвиженівки російські війська пройшли близько чотирьох кілометрів, досягнувши південних околиць села. Окремі групи вже перебувають у його північно-східній частині, хоча центр залишається під контролем ЗСУ.
У районі Верхньої Терси росіяни просунулися на 1,5-2 кілометри, проникли в саме село і на захід від нього. Також вони намагаються обійти українські позиції біля Горького і просунутися до Гуляйпольського, але останнє поки що залишається під контролем ЗСУ.
При цьому Машовець зазначає, що значна частина просувань є проникненням невеликих піхотних груп, які діють у тилу передових українських підрозділів.
Проте загальну динаміку на цьому напрямі аналітик оцінює як негативну для ЗСУ. На його думку, росіяни виявили слабку ділянку української оборони між Малою Токмачкою та Гуляйполем та зосередили там основні зусилля.
Машовець також звертає увагу на те, що українські контратаки на сусідніх ділянках фронту не змогли зупинити російський наступ у напрямку Запоріжжя. Їхня інтенсивність знижується, тоді як російські війська знову активізувалися.
За його оцінкою, ЗСУ зараз доцільніше зосередитися на створенні глибокої ешелонованої оборони та накопиченні резервів, аніж продовжувати обмежені контратаки, які не здатні переламати ситуацію, але ведуть до серйозних втрат серед особового складу.
При цьому аналітик відзначає значну російську перевагу в силах та коштах на південній ділянці фронту, а також збереження можливостей для перекидання військ та постачання через сухопутний коридор між Донбасом та Кримом.
До обстрілу. Росія відучора атакувала українську енергетику. Зокрема, удар був по Дніпру, де з ночі настав блекаут та зупинився весь електротранспорт.
Також екстрені відключення розпочалися на правому березі Києва, паблики писали про удари по підстанціям.
Україна знову б'є по НПЗ
Україна вночі завдала масштабного удару по Новокуйбишевському НПЗ у Самарській області, перервавши двотижневу паузу у подібних атаках.
Судячи з кадрів, на заводі було одразу кілька вогнищ займання. Удар підтвердила компанія Fire Point, чиї дрони проводили атаку.
Росія пізніше заявила, що були атаковані три російські НПЗ і один газохімічний комплекс. Україна підтверджувала лише один завод.
Коментуючи удар, помічник Путіна Ушаков звинуватив у ньому не лише Україну, а й Європу. Він заявив, що Україна "ігнорує наполегливі вимоги Трампа зупинити удари по російським НПЗ" і що "Київ навряд чи наважився б на удари по російських НПЗ без підтримки Європи".
Востаннє Київ звітував про удар по російській нафтопереробці 14 жовтня. З того часу два тижні таких атак не було - як писали багато західних ЗМІ, це була наполеглива вимога Трампа та його представників у рамках дизельної угоди з Путіним.
Wall Street Journal сьогодні написав, що США обмежили Starlink Україні саме як "покарання" за удари по російським НПЗ. Нагадаємо, послугу відновили вже за тиждень після перерваної сьогодні вночі паузи. При цьому сам Зеленський раніше не відкидав, що "Старлінк" можуть знову обмежити.
Але чому Київ знову почав бити НПЗ, хоча Трамп явно вимагав цього не робити?
Зеленський в одному з недавніх інтерв'ю розповідав, що за відмову від атак на ці заводи просив у американців одну з трьох речей - постачання систем ПРО для збивання російської балістики, допомоги з енергетичним перемир'ям чи поширенням дії Starlink на територію РФ, щоб Україна могла вражати там російські цілі. Але за жодним із запитів Трамп не дав згоди.
Проте, як бачимо, пауза з ударами по НПЗ тривала досить довго, незважаючи на те, що Зеленський нічого не отримав з того, що просив.
Однак зараз пауза перервана чому? Зважаючи на все, відіграло роль наближення виборів до Конгресу. Очевидно, у Києві розраховують, що за кілька днів до дня голосування Трамп та його адміністрація не встигнуть вжити жодних заходів тиску на Київ, а потім їм уже буде не до того.
Наскільки виправдані ці розрахунки – покаже час. Тим більше, що новий склад Конгресу збереться лише у січні. Але про американські вибори ми докладніше розповімо трохи нижче.
Перемир'я в Олешках
Сьогодні із Олешок Херсонської області пройшла евакуація мирних жителів. Людям було запропоновано вибір - їхати в Україну чи Росію чи залишитися в Олешках.
Колони з евакуйованими вже виїхали з Олешок, доїхали до Криму і далі ті, хто хоче виїхати в Україну, вирушать до Анапи, звідки літаком вилетять до Гомеля.
Український та російський омбудсмени Лубинець та Лантратова заявили, що евакуація пройшла без інцидентів, а режим припинення вогню не порушується.
При цьому точна кількість людей, які вирішили залишити місто, поки що невідома. Як і кількість охочих виїхати на підконтрольну Україні територію. Український прем'єр Корецький спочатку повідомив у Раді, що евакуюватись на підконтрольну Україні територію захотіли 527 мешканців, але пізніше визнав цю інформацію помилковою.
"Запрошую вибачення. Точних цифр зараз немає. Рятувальна операція триває і дані змінюються", - заявив він.
За даними ЗМІ, в Олешках зараз залишаються від 1500 до 2000 мирних мешканців.
Що буде після виборів до Конгресу США? Три сценарії
Довибори до Конгресу США, який відбудуться 3 листопада, часто сприймаються як переломний момент і у внутрішній політиці Америки, і з багатьох міжнародних процесів, включаючи війну в Україні.
У Києві практично відкрито чекають поразки Республіканської партії та втрати контролю Трампа над Конгресом, що, як розраховує багато хто в українській владі, зв'яже йому руки для тиску на Київ за умовами завершення війни, а, можливо, навіть і дозволить відновити отримання американської допомоги.
Але наскільки ці очікування відповідають дійсності?
Насамперед, треба сказати, що вибори до Конгресу можуть піти за декількома сценаріями, вплив яких на ситуацію і всередині США і стосовно війни в Україні буде дуже різним.
Теоретично, можливі три сценарії.
Перший – Трамп втрачає контроль над обома палатами Конгресу.
Другий – Трамп втрачає контроль лише над однією палатою (Палатою представників чи Сенатом), а над другою зберігає.
Третій – Трамп зберігає контроль над обома палатами.
Соціологія, утім, зараз практично виключає третій варіант. Хоча, як ми пам'ятаємо з виборів президента США у 2024 році, соціологи можуть сильно помилятися, занижуючи реальні показники Трампа та його партії.
Але все ж таки найбільш реалістичними вважаються два сценарії: або Трамп програє обидві палати. Або він програє Палату представників, але тримає контроль над Сенатом.
Тому докладніше розберемо наслідки саме цих варіантів. Тим більше, якщо Трамп таки збереже контроль над усім Конгресом, це означатиме, що він плюс-мінус продовжить нинішній курс, а тому й особливих змін не буде.
Отже, якщо республіканці втратять обидві палати Конгресу, то це означатиме наступ для Трампа непростих часів. Безумовно, у нього збережуться великі повноваження та можливості (особливо у сфері зовнішньої політики). Але, в будь-якому разі, з Конгресом доведеться узгоджувати як мінімум бюджет. Та й багато інших питань. І тому проводити колишній курс для президента буде вже важче.
Але все виявиться для Трампа набагато гіршим, якщо до табору його противників перейде частина конгресменів-республіканців. І це може мати дуже серйозні наслідки. Як у плані того, що Конгрес долатиме вето президента на закони, так і в плані запуску процедури імпічменту, для якого може навіть знайтись і 2/3 голосів, з урахуванням республіканців-перебіжчиків (для запуску процедури досить простої більшості голосів у Палаті представників, але для остаточного затвердження потрібно 2/3 голосів).
Така загроза для Трампа справді існує, тому що всередині республіканців є серйозна опозиція його курсу. Насамперед вона походить від "яструбиного" крила в особі так званих "неоконсерваторів", яких свого часу Трамп позбавив контролю над партією, проте вони змогли через близьких до себе людей в адміністрації та в Сенаті (Рубіо, Реткліфф, покійний сенатор Грем та інші) продовжити впливати на. У тому числі підштовхнувши президента США до війни з Іраном. Остання йому виявилася пасткою, ніж " неокони " активно й користуються. Вони загасають свою ключову роль у переконанні Трампа напасти на Іран, відходять убік, підставляючи під удар критики за провали у війні та їхні наслідки (зростання цін на паливо тощо) президента та його людей на кшталт міністра війни Хегсета.
Відповідно, у разі поразки на виборах в обох палатах, "яструби" можуть почати активно крутити тему "Акела-Трамп промахнувся", а тому республіканців повинні очолити і повіти на наступні вибори не трампісти типу Венса, а політики "старого загартування" на кшталт Рубіо. І, відповідно, саме вони й мають взяти контроль над політикою і партії, і адміністрації, усунувши де-факто Трампа від ухвалення рішень. А якщо Трамп чинитиме опір процесу і намагатиметься втримати контроль над ситуацією, то йому може бути оголошено імпічмент.
Однак на шляху такого сценарію є щонайменше чотири бар'єри.
Перший – якщо брати склад фракцій республіканців в обох палатах Конгресу, то він після цих виборів може стати більш "трампістським", ніж раніше.
Багато відомих республіканців-яструбів формату Маккейна або Грема, які засідали в Конгресі ще з часів Буша-молодшого, Буша-старшого або навіть Рейгана, йдуть. На їх місце приходить нове покоління республіканців значною мірою "трампістське", ніж попереднє. І якщо воно і критикує Трампа, то, в основному, не з "яструбиних" позицій, а з позицій, близьких до Венса або Такера Карлсона (проти війни в Ірані, насамперед). Тому організувати антитрампівський заколот серед республіканців у новому Конгресі буде не так уже й просто.
Другий – якщо говорити конкретно про імпічмент, він означатиме, що в.о. президента стає Венс, якого "яструби"-неокони не люблять ще більше Трампа. І, відповідно, саме Венс, а не Рубіо тоді отримає всі шанси стати кандидатом від республіканців на президента.
Третій – позиції демократів та республіканців-"яструбів" справді майже збігаються по Україні, через що в Києві багато хто і сподівається на відновлення американської допомоги та припинення спроб домовитися з Москвою після виборів до Конгресу, якщо на них переможе Демпартія. Однак позиції цих двох груп не збігаються з багатьох інших питань. Насамперед – стосовно війни з Іраном та ситуації на Близькому Сході в цілому, стосовно екологічного та соціального порядку, щодо політики військових витрат, торговельно-економічного протекціонізму тощо. І це може сильно ускладнити їхню взаємодію, дозволивши Трампу зіграти на розбіжностях та утримати контроль над ситуацією.
Четвертий – щодо війни в Україні потрібно розрізняти грізні передвиборчі заяви тих самих демократів із обіцянками відновити підтримку Києва, запровадити "пекельні санкції" проти РФ, покарати покупців російського дизеля і реальну ситуацію, в якій зараз перебуває Америка. Конфлікт в Ірані чітко продемонстрував обмеженість військових можливостей США. Вашингтон просто не може собі дозволити витрачати надто багато сил і коштів ще й на Україну, коли не закриті питання Близького сходу, а запаси озброєнь у самої американської армії близькі до вичерпання. Вашингтон так чи інакше зацікавлений у продовженні діалогу з РФ, щоб не допустити скочування ситуації в Європі до війни Росії з країнами НАТО, яка, з великою ймовірністю, одночасно стане ядерною. Нарешті, спільні проекти щодо, наприклад, доступу до дешевої російської енергії для індустрії дата-центрів також вигідні американцям. Тому, незважаючи на всю свою нинішню риторику, далеко не факт, що, навіть узявши контроль над усім Конгресом, демократи разом з республіканцями-"яструбами" зможуть і захочуть повернуть курс часів Байдена на українському напрямі.
Щодо варіанта, при якому Трамп зберігає контроль над Сенатом, але при цьому втратить Палату представників, то в цьому випадку істотних змін для президента майже не буде. Через сенаторів він зможе блокувати активність нижньої палати Конгресу, причому його вплив на Сенат навіть зросте через "трампізацію" фракції республіканців.
У будь-якому разі потрібно розуміти, що, як мінімум, до січня склад Конгресу залишиться нинішнім і за цей період Трамп може багато чого встигнути зробити. Та й потім у президента США залишаться можливості та повноваження проводити свою політику, незважаючи на опір конгресменів. Плюс, як писалося вище, є й об'єктивні фактори, які перешкоджатимуть будь-яким спробам повернути внутрішній та зовнішній курс США до часів Байдену.
Дійсно серйозні проблеми у Трампа можуть початися лише у разі розколу республіканців з подальшим створенням за їх участю та за участю демократів "широкої антитрампівської коаліції" в Конгресі. Але реалізувати такий сценарій буде дуже складно.
