Заява глави Офісу президента Кирила Буданова про неприпустимість тиску на Українську православну церкву та маніпуляцій з громадською думкою щодо неї прозвучала для багатьох досить несподівано, оскільки йшла в розріз з основною лінією української влади, яка останніми роками полягала у посиленні тиску на УПЦ.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну УПЦ розірвала зв'язки з РПЦ, проте військово-політичне керівництво країни взяло курс на її повне видавлювання з легального поля. Що виразилося у цілій низці кримінальних справ проти священиків, у позбавленні УПЦ храмів, а також ухвалення закону, який відкриває шлях до повної заборони УПЦ та конфіскації її майна.
Причому ця лінія тривала навіть незважаючи на численні сигнали від нової адміністрації Трампа, яка давала зрозуміти, що УПЦ варто дати спокій.
Одним із основних ідеологів цієї лінії виступав колишній глава Офісу президента Андрій Єрмак. Тому фактично прямо протилежне посилення його наступника викликало серйозний резонанс у політичних та релігійних колах.
Водночас, за словами людей, які близько знають Буданова, таку думку він дотримувався вже давно. Крім того, його вважають людиною, яка має тісні контакти з людьми Трампа, які мають, як писалося вище, до релігійної політики української влади неоднозначне ставлення.
В УПЦ вже вітали заяву Буданова.
Але головне питання - чи це сигнал про зміни в політиці влади? Опитані нами експерти та джерела розділилися в-думках.
Частина з них вважають, що це ні на що особливо не вплине, оскільки влада щодо УПЦ (у тому числі і щодо подання позовів про заборону структур УПЦ) діє через Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (ДСУЕС), яка формально підпорядкована уряду, а фактично – президенту. І вплив на нього нового глави ВП досить обмежений. А його заяви можуть бути пов'язані з тим, що тему Церкви порушують на переговорах американці.
Інші вважають, що позиція Буданова може, як мінімум, загальмувати процес практичної реалізації норм закону, який дозволяє заборонити УПЦ. Тим більше, що й раніше всередині влади непублічно багато хто висловлював побоювання дестабілізації внутрішньої ситуації, якщо суд винесе рішення про заборону УПЦ і розпочнуться по всій країні битви за храми.
Позиція Буданова може надати цим аргументам додаткової ваги.
Докладніше про ситуацію читайте у статті "Країни".
Позиція всупереч
Сигнал Буданова пролунав на полях засідання Конгресу місцевої та регіональної влади, яке відбулося 9 квітня в Ужгороді. Під час бесіди з журналістами голові ВП поставили запитання щодо ситуації навколо УПЦ, додавши до назви Церкви абревіатуру "МП". Буданов спочатку сказав, що зараховувати Українську Православну Церкву до Московського Патріархату - це "трохи маніпуляція". "Це УПЦ. Приставку "МП" вони забрали. Це факт", - заявив Буданов. Це стало сюрпризом, оскільки до цього в фактично офіційному дискурсі не лише до УПЦ додавали МП, а й найчастіше мали на увазі її, говорячи "РПЦ в Україні".
Далі Буданов висловився проти насильницького переведення з УПЦ до ПЦУ.
"Насильно щось робити у духовній сфері ніколи не давало результатів", - заявив глава ВП.
В УПЦ заяву голови ВП вітали.
"Держава зобов'язана захищати права і свободи, в тому числі свободу совісті та релігійних переконань, для всіх своїх громадян, не ділячи їх за конфесійними ознаками. Тому заява керівника Офісу президента прозвучала як відображення об'єктивної, без популізму, в першу чергу, державної позиції. немислимий інший підхід до вирішення питань у релігійній сфері", - прокоментував голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський та Прилуцький Климент "Країні".
За однією заявою ще не можна говорити про зміну риторики всієї влади, але що примітно: реакції інших офіційних осіб або, наприклад, спікерів ПЦУ не було. Відмовчалися й у партії "Європейська солідарність" екс-президента Петра Порошенка – одного з головних лобістів створення ПЦУ.
Лише у пулі експертів, які виступають за заборону УПЦ, було помічено спроби опонувати Буданову. Наприклад, релігієзнавець Олександр Бродецький стверджує, що заява голови ВП "суперечить двом професійним релігієзнавчим експертизам" на предмет "приналежності УПЦ до Московського патріархату і після 27 травня 2022 року (День собору УПЦ, коли було оголошено про розрив зв'язків з Москвою митрополії УПЦ про "афільованість із церковною структурою в державі-агресорі" (тобто РПЦ).
Побіжний аналіз соцмереж показав лише незначну активність "ботів", які стверджують, що дружина Буданова - нібито парафіянка одного з монастирів УПЦ.
Заявка на вибори
Чи буде зміна або хоча б корекція курсу щодо УПЦ, у самій Церкві говорять акуратно.
"Говорячи про можливу зміну позиції держави щодо Церкви, слід враховувати, що Конституція України в останні роки не змінювалася. Відповідно, будь-які інші підходи до вирішення релігійних питань та вибудовування державно-церковних відносин неминуче суперечили б національному законодавству та міжнародним зобов'язанням України. А це означає, що іншої позиції у держави просто не буде".
Взагалі майбутнє покаже - чи сприймуть заяву Буданова як застереження не лише державні органи, а й місцева влада на тлі численних конфліктів навколо храмів у регіонах. Якщо колишня політика на витіснення УПЦ із життя суспільства продовжиться, на місцевому рівні це миттю вважають. І, отже, перегляд договорів оренди храмів та їх захоплення, практика переведення найчастіше лише на папері громад у ПЦУ триватимуть.
Саме це і прогнозує політолог Кость Бондаренко.
"Наступ на УПЦ, який останнім часом прийняв повзучий характер, продовжиться. Заява Буданова призначалася для вух американців, які порушують питання гонінь на УПЦ на переговорах. Єрмака, але серйозних змін у церковній політиці я не чекаю.
У свою чергу, журналіст Денис Іванеско вважає, що Буданов зробив чергову політичну заявку.
"Останні десять років віруючі УПЦ чули від влади Порошенка та Зеленського лише загрози та приниження. Буданов повертає здоровий глузд. Це хороша заявка на успіх, адже мільйонам віруючих інші політики взагалі нічого не пропонують, крім продовження тиску. Якщо Буданов зробить схожу пропозицію іншій маргіналізованій Зеленським і Порошенком " російськомовним – Ред.), це явно заявка на лідерство у президентських перегонах.
Джерело в політичних колах вважає, що хоч сама по собі окремо взята позиція Буданова і навряд чи зможе змінити загальний тренд, проте вона може посилити скептицизм, що вже існує в владній команді, щодо необхідності остаточної заборони УПЦ. Що, в тому числі, вплине і на швидкість процесу щодо заборони УПЦ і, за певних обставин, навіть повністю зупинити його.
"Владна команда, включаючи багатьох депутатів від "Слуги народу", ніколи не була єдиною щодо тиску на УПЦ. Цю тему просував Єрмак і окремі діячі на кшталт Єленського (глава ГСУЕСС - Ред.). Плюс було сильне лобі ПЦУ і, до Трампа, орієнтування Держдепа." Сама по собі процедура складна, а тих, хто проти структур структури влади вистачає. теоретично, може позначитися в плані того, що спроби заборонити УПЦ підуть у довгу історію, а, у разі зміни політичної кон'юнктури, взагалі зійдуть нанівець", - прогнозує джерело.
