Перемир'я закінчилося, оголошено умови США щодо завершення війни. Що буде далі?
Незважаючи на заклики Володимира Зеленського, росіяни не продовжили великоднє перемир'я і воно закінчилося сьогодні опівночі. Бої поновилися по всій лінії фронту.
Чому РФ обмежила перемир'я 30 годинами, ми вже писали. Це була разова піар-акція з метою показати, що Москва реагує на заклики президента США Дональда Трампа дати сигнали про готовність до миру та загалом для підтримки діалогу з ним.
На більш тривале припинення вогню Кремль зараз йти не хоче, оскільки пов'язує його з виконанням переліку умов, який саме зараз обговорюють американці з Україною, Європою та РФ. Власне від того, чи вдасться їх узгодити, і залежить, буде перемир'я чи ні.
Трамп як завжди оптимістичний. Вчора він заявив, що припинення вогню розпочнеться вже до кінця тижня. Це вже породило чутки в українських політичних колах про те, що перемир'я підпишуть не пізніше 27 квітня, у крайньому випадку – не пізніше 1 травня.
Ключовими моментами в цьому процесі стане зустріч у Лондоні, де Україна та європейці дадуть свою відповідь на озвучені представниками Вашингтона минулого тижня в Парижі умови США, а також візит Стівена Віткофа до Москви, де він має отримати відповідь щодо цих умов від Володимира Путіна.
Умови вже опубліковані в західних ЗМІ: це зупинка вогню по лінії фронту (захоплені росіянами території залишаються під контролем РФ), відмова від прийняття України до НАТО, зняття частини санкцій із РФ (як американських, так і європейських), створення навколо Запорізької АЕС нейтральної зони та передача самої станції під контроль США. Штати також визнають російський статус Криму.
Для того, щоб перемир'я настало, із цим планом мають погодитися Україна, європейці та РФ. І з кожною стороною будуть проблеми. Навіть із Києвом, який уже дав згоду на припинення вогню по лінії фронту. Але тепер від української влади вимагають ще відмови від вступу до НАТО, а також упокоритися тим, що США визнають російський статус Криму без пропозиції Вашингтоном будь-яких гарантій безпеки.
Політично це виявиться для Володимира Зеленського вкрай болючим. Численні противники всередині країни можуть звинуватити їх у капітуляції та зраді національних інтересів. Однак, за великим рахунком, він не має можливості якось вплинути на бажання США визнати анексію Криму та небажання Вашингтона приймати Україну в НАТО і давати гарантії безпеки. Звичайно, Київ може на знак протесту демонстративно грюкнути дверима та взяти назад свою згоду на припинення вогню – а заразом і відмовитися підписувати ресурсну угоду. Але в такому разі це означає припинення американської військової допомоги та передачі розвідданих, а можливо, й серйозніші заходи впливу на Київ. І війну доведеться продовжувати вже у більш тяжких умовах.
Імовірність відмови України приймати американські умови, безумовно, є, але невелика. Швидше, вона спробує отримати від США якісь гарантії якщо не безпеки, то хоча б постачання зброї для модернізації ЗСУ після перемир'я, хоча не очевидно, що це вдасться.
Куди більші проблеми можуть виникнути з двома іншими учасниками переговорів: європейцями та росіянами.
Від Європи чекають згоди на зняття частини антиросійських санкцій, що саме собою дуже непросто з точки зору процедури, не кажучи вже про те, що будь-який член ЄС може заблокувати процес. Те саме стосується відмови від прийому України до НАТО: якщо це рішення захочуть формалізувати на саміті НАТО, буде потрібна згода всіх його членів.
Крім того, ще є питання миротворців, яких хочуть послати в Україну деякі європейські країни і для яких Лондон і Париж вимагають гарантій захисту від США у разі атаки РФ. Без гарантій відправляти війська в Україну, європейці не хочуть. Якщо Вашингтон дасть такі гарантії, це загрожує зірвати переговори з Москвою, оскільки вона проти присутності будь-яких військ НАТО на території України.
Зрештою, велике питання, чи погодить запропоновані американцями умови Росія.
По-перше, навряд чи Москві сподобається ідея віддати американцям Запорізьку АЕС, яку вона зараз контролює.
По-друге, умови Кремля, як відомо, набагато ширші, ніж запропоновані американцями. Навіть якщо врахувати публічно озвучені Путіним у березні вимоги припинити постачання зброї та мобілізацію. А непублічно називають ширший перелік, включаючи проведення виборів, усунення Зеленського від влади, зміну внутрішньої політики тощо.
Щоправда, ходять чутки, що частину цих умов американці вже пред'явили Києву в окремому списку, давши на їхнє виконання 30 днів, коли діятиме перше перемир'я. І від їх виконання нібито залежить, чи продовжуватимуть його. Але підтверджень таким чуткам поки що немає.
При цьому, незважаючи на всі складнощі, не можна на 100% унеможливлювати, що сторонам вдасться домовитися. Європа та Київ сильно залежать від підтримки США у військовому плані, а тому їхні можливості чинити опір вимогам Вашингтона обмежені. Росія ж за свою згоду на перемир'я отримує не так уже й мало: зняття санкцій, визнання американцями російського статусу Криму, що відкриє шлях до легалізації на міжнародному рівні захоплення інших українських територій. І невідомо, чи отримає вона найкращі умови, якщо війна затягнеться. Тому базис для домовленостей є.
Інше питання, що підсумкові умови перемир'я можуть відрізнятись від тих опублікованих зараз у ЗМІ.
