Олег Цвілий. Фото – Фейсбук

Більше половини зі 120 цивільних осіб, які були повернуті Україні в рамках обміну полоненими за формулою "1000 на 1000", були засуджені за кримінальні злочини, не пов'язані з війною та проукраїнською діяльністю.

Про це повідомив правозахисник українських ув'язнених Олег Цвілий в інтерв'ю "Супільному", опублікованому на своїй сторінці у Фейсбуці.

Із них 15 осіб відбували терміни покарання на захоплених росіянами територіях Запорізької та Херсонської областей України. Ще близько 50 осіб, за даними Цвілого, – це українці, які утримувалися в російських депортаційних центрах після закінчення термінів покарання, яких мали депортувати, але утримували спеціально для обміну.

Так, Олександр із Лозової Харківської області розповів, що з 2011 року їздив на заробітки до Москви, а 2015-го "присів на три роки" за крадіжку на території РФ.

"У 2018-му звільнився, намагався налагодити своє життя. У 2021-му мене спіткала та сама доля: мені дали два роки і шість місяців (теж за крадіжку)", - сказав він.

У травні 2024 року Олександр закінчив відбувати термін у колонії Тули, але на волю не вийшов – біля виходу із в'язниці його затримали поліцейські та відвезли до суду. Суддя ухвалив, що Олександр перевищив допустимий термін перебування на російській території, виніс рішення про його примусову депортацію у тримісячний термін та відправив до центру тимчасового утримання іноземних громадян. До війни в таких випадках російська влада видворювала громадян України додому, але у 2022 році кордон закрився, і українці застрягли в депортаційних центрах на невизначений час.

Як Олександра та інших колишніх засуджених зустріли в Україні, йому не сподобалось.

"Спочатку нас привезли до лікарні, зустріли тепло, гаряче, класно. Ми пройшли всі комісії, вели діалог зі спецорганами . Але сьогодні нас за ворота вивели і все - йди куди хочеш. Так хіба робиться? Це так не робиться. Ми повернулися додому. куди "йдіть"?!

Нині з усіх документів Олександр має лише ксерокопію паспорта.

Інший українець – Віктор із Харкова – розповів, що його росіяни теж забрали на обмін із депортаційного центру, але він потрапив туди "з волі", тобто до цього не сидів у в'язниці. У Росії він жив з 2016 року – переїхав до Іркутська з дочкою та дружиною росіянкою. Спочатку Віктор працював будівельником, потім – вантажником на ринку. Він оформив посвідку на проживання, але згодом його втратив, і в жовтні минулого року його прямо на роботі затримали люди з ФСБ. Незабаром після затримання суд відправив його до депортаційного центру, де він провів п'ять місяців. 21 травня літаком його відправили до того ж підмосковного ізолятора, що й Олександра, а звідти відвезли на обмін.

Окремі громадські діячі України вже висловлювали розчарування тим, що на батьківщину повернулися не мешканці окупованих територій, затримані за проукраїнську позицію, а звичайні ув'язнені. Координаційний штаб із поводження з військовополоненими відповів, що обмін готувався поспішно і Київ не мав можливості впливати на обмінні списки, сформовані до РФ.

Знімок публікації у Фейсбук

Нагадаємо, командир "Азова" заявив, що до нового обміну полоненими не увійшов жоден боєць його полку.

Раніше з'явилася інформація, що підозрюваним за політичними статтями в Україні почали пропонувати погодитись на обмін до Росії.

Читайте Страну в Google News - натисніть Підписатися