В Європі останніми роками панує концепція про те, що їй вигідно затягування війни в Україні, оскільки у разі її закінчення Росія відразу кине війська у наступ на Європейський Союз.
Ми вже неодноразово писали про крайню сумнівність цієї теорії, а також про те, що реальна загроза конфлікту РФ з Європою виникне не у разі закінчення війни в Україні, а навпаки – у разі її затягування.
Росія не може протистояти НАТО звичайним озброєнням. Навіть якщо закінчиться війна в Україні і Москва звільнить армію, вона все одно поступатиметься силам Альянсу за всіма параметрами. І це зараз, на відміну від ситуації напередодні вторгнення в Україну, коли справді багато хто вірив у план "Київ за три дні", очевидно для всіх. Навіть для російського керівництва. Заступник Голови Ради Безпеки РФ Дмитро Медведєв прямо сказав, що у разі війни з НАТО Росія, через непорівнянність потенціалів, відразу вдасться до ядерної зброї. А оскільки НАТО (якщо рахувати зі США) має рівний з Росією ядерний потенціал, то це буде війна з гарантованим взаємним знищенням. Що й робить її малоймовірною з ініціативи як НАТО, так і Росії, якщо тільки для однієї зі сторін не виникне загрози екзистенційного масштабу (це важливе уточнення, але про нього докладніше нижче).
Щоправда, часто як на Заході, так і в РФ, і в Україні можна зустріти думку, що якщо Москва вирішить напасти, наприклад, на Прибалтику, то ніхто з союзників НАТО не прийде їй на допомогу.
Однак це припущення виглядає гранично ризикованим для Москви, оскільки гарантій невступу у війну інших країн НАТО немає жодних. А якщо країни Альянсу виступлять на захист, це ядерна війна з описаними вище наслідками.
Піти на такий ризик Кремль може, повторимося, лише якщо Європа створить йому загрозу екзистенційного масштабу. Імовірність такої загрози у разі завершення війни з Україні вкрай мала – Росія має найбільший у світі ядерний арсенал, а тому європейці навряд чи навіть будуватимуть плани щодо вторгнення в РФ за своєю ініціативою.
Але якщо війна в Україні затягнеться, то ризик зростає.
Європа де-факто є ключовим союзником Києва – його головним фінансовим донором, промисловою базою, забезпечуючи потенціал опору країни. При цьому європейці завдають різного роду ударів по РФ – вводять санкції, перехоплюють судна тіньового флоту, дають координати для атак Збройних сил України по Росії своїми далекобійними ракетами.
І якщо в якийсь момент Москва вважатиме, що ці дії почнуть критично ускладнювати для Росії здійснення її військових завдань в Україні і поставлять її на межу поразки, то вона може піти на прямий конфлікт з Європою, оскільки сприйме загрози, що створюються нею, як екзистенційні для себе.
І це єдиний зараз сценарій, за яким може початися війна Європи з Росією.
І в останні дні сталося кілька подій, які можуть за певних обставин запуск такого сценарію прискорити.
По-перше, Європа активізувала свої зусилля щодо блокування танкерів тіньового флоту. Як ми вже писали, якщо ця вкрай спірна з погляду міжнародного права практика розшириться, то може стати одним із найпряміших шляхів до російсько-європейської війни.
По-друге, окрема історія розгортається навколо атак українськими дронами портами в Ленінградській області. Російські військові паблики стверджують, що вони залетіли до РФ з повітряного простору Естонії, від кордону з якою до порту Усть-Луга всього 25 кілометрів, що ускладнює відбиття атак. При цьому удари є для РФ досить болючими, оскільки завдають сильної шкоди російському експорту енергоносіїв.
Офіційно країни Балтії проліт українських дронів через свою територію спростовують, а випадки їхньої появи у своєму повітряному просторі пояснюють дією російського РЕБ, які збивають безтілесники з курсу.
На даний момент будь-яких об'єктивних доказів того, що дрони залітають до РФ з країн Балтії не надано.
Також поки що ця тема обговорюється лише у російських ЗМІ та пабликах. На офіційному рівні влада РФ звинувачень на адресу Естонії не висувала. Але за бажання Москва може порушити цю тему і звинуватити країни Балтії в "акті агресії" (у тому числі й для того, що Європа після цього взагалі заборонить Україні удари по портах у Ленінградській області). І, у такому разі, буде створено ще одну нагоду для потенційного конфлікту.
По-третє, як писалося вище, досі головним стримуючим фактором для РФ з різних різких рухів щодо Європи був ризик того, що за союзників вступатимуть Штати. У такому разі щодо ядерної складової (а без неї війну з НАТО, в умовах продовження війни в Україні, РФ не "витягне" навіть без участі американців), обидві сторони мають пріоритет, а значить – і загрозу взаємного знищення. Однак, якщо Штати залишаться осторонь, то розклад сил принципово зміниться – за ядерним потенціалом РФ багаторазова перевага над європейськими ядерними державами. А тому останні можуть хоч і завдати істотних збитків Росії, але її повністю не знищать, а Москва здатна знищити Європу повністю. І сам по собі цей факт, як, можливо, розраховують у Кремлі, може спонукати європейців одразу "здатися" і не перешкоджати діям Росії в тій же Прибалтиці або взагалі превентивно піти на необхідні поступки по Україні (припинення будь-якої допомоги Києву, зняття санкцій з РФ, тиск на українську владу з метою вивести війська і цілі, щоб вивести війська війни не станеться. Безумовно, цей розрахунок є вкрай ризикованим. Реакція європейців може бути й іншою – вони можуть сприймати військові дії РФ проти будь-якої європейської країни як екзистенційний конфлікт для себе. І навіть якщо в справу вступлять одні лише поляки, атакувавши Калінградську область, то, з огляду на те, що майже вся російська армія зараз задіяна в Україні, зупинити їх без застосування "ядерки" Москва не зможе. І тоді – ядерна війна, хоч і з перевагою для РФ, але загрожує катастрофічними втратами.
Але, повторимося, позиція Штатів – ключове питання. Якщо Москва думатиме, що американці не втручаться, вона може розпочати прямий конфлікт із європейцями, за умови, якщо відчує від їхніх дій величезну для себе загрозу.
І якраз днями президент США Дональд Трамп зробив кілька заяв, які можна трактувати як натяк на те, що американці своїх союзників НАТО підтримувати у разі війни в Європі не будуть, так само як і вони не підтримали Америку у війні з Іраном. Чергова така заява прозвучала саме вчора. Безперечно, це може бути лише елемент шантажу з боку Вашингтона, щоб схилити Європу стати більш податливою до вимог Штатів. Але на 100% не можна виключати і варіант, при якому сам Трамп буде зацікавлений у тому, щоб руками президента РФ Володимира Путіна "пощипати за вуса" європейців, нагадавши їм про повну залежність у безпеці від США, без яких вони "паперові тигри". І щоб потім подзвонити Путіну та "врятувати ситуацію" в обмін на повну покірність європейців. Та й сама Москва може спочатку розглядати лише обмежений військовий удар або якісь "гібридні" дії "під чужим прапором", розраховуючи, що цього буде достатньо для коригування політики європейців.
Але такий сценарій, якщо він і обговорюється, є вкрай небезпечним, оскільки ситуація може вийти з-під контролю.
Тим більше, що багато хто в Києві, а також представники радикального крила західної «партії війни» вже давно закликають європейські країни "перестати бояться Росії" і завдавати по ній прямих ударів, збивати її ракети та дрони, запровадити війська в Україну.
Раніше ці розмови жорстко припинялися Вашингтоном, який не хотів ризикувати втягуванням у війну з РФ.
Але якщо справді розпочнеться конфлікт між РФ та Європою, то подібні настрої можуть там узяти гору.
Хоча, безумовно, побоювання того, що американці не "впишуться", буде сильним стримуючим фактором для будь-яких дій європейців.
Якщо підсумувати, то будь-який збройний конфлікт між Європою та Росією гранично небезпечний для обох сторін, а також для України. Хоча в Києві багато хто й хотів би, щоб європейці безпосередньо розпочали бойові дії проти РФ, проте це створює величезний ризик ядерної війни, в якій удари будуть завдані і українською територією, що спричинить катастрофічні наслідки для українців, багаторазово більші за масштабом, ніж усе те, що вже було пережито останніми роками.
Європейцям же, у ситуації коли немає гарантій підтримки США (без яких Європа з ядерної компоненти сильно поступатиметься РФ), варто утримуватися від будь-яких заходів, які створюють ризик війни з Росією. Навіть подумати - чи потрібно продовжувати захоплення судів тіньового флоту. Та й за іншими пунктами, можливо, доцільно буде переглянути європейську політику і щодо РФ, і щодо війни в Україні. У тому числі й докладаючи зусиль щодо її якнайшвидшого завершення, а не затягування.
У будь-якому випадку, як ми вже докладно писали в окремому матеріалі, головною гарантією безпеки Києва та гарантією недопущення нових воєн на континенті є стратегічна нормалізація відносин європейців та Росії. Без цього Україна залишатиметься полем руйнівної битви, яка будь-якої миті може перекинутися і на Європу.
