Брежнєв та канцлер ФРН проти "партії війни". Сюжет із 60-х
Торік у Росії випустили серіал "Дорогий Віллі". Він пройшов не дуже помітно, хоча сюжет його досить примітний. Щоправда, в його основі – вигадана історія, але вона частково перегукується із нинішньою дискусією навколо війни в Україні, а також відносин Європи та РФ.
Дія фільму відбувається у 60-х роках минулого століття за часів правління генсека Леоніда Брежнєва, який постає у незвичайному амплуа мудрого миротворця.
Згідно з сюжетом, американці планують таємно розмістити в західній Німеччині ядерні ракети, які можуть бити СРСР з мінімальним підлітним часом. Радянська розвідка повідомляє про це керівництву, заявляючи про небезпеку нанесення по Радянському Союзу ядерного удару. Більшість членів Політбюро ЦК КПРС борються за оголошення НАТО ультиматуму з загрозою застосування ядерної зброї. Але проти виступає Брежнєв. Щоб не допустити ядерної катастрофи, він за допомогою голови КДБ Юрія Андропова встановлює неофіційний контакт із канцлером ФРН соціал-демократом Віллі Брандтом, який також активно входить у боротьбу за запобігання ядерному апокаліпсису.
Брандту та Брежнєву протистоять радянська та західна "партії війни", які намагаються підвести справу до прямого зіткнення двох блоків. Радянські "яструби" кажуть, що Захід злякається ультиматуму і відступить, а якщо його не пред'явити, то Альянс більше не боятиметься СРСР. Західні "яструби" стверджують, що з Москвою треба говорити лише мовою сили. І ті й інші намагаються не допустити встановлення прямого зв'язку Брандта та Брежнєва, але вона таки була налагоджена, завдяки чому німецький канцлер зміг зірвати розміщення ядерних ракет.
Повторимося, до реальних подій того часу сюжет не має відношення - крім того, що Віллі Брандт дійсно почав розрядку з країнами східного блоку, що увійшло в історію як нова східна політика. Однак він нагадує нинішню дискусію між "яструбами" та їх противниками на Заході та в Росії. Одні її учасники вимагають ударити ядерною зброєю по Україні та Європі, інші – не боятися передавати Києву ракети "Томагавк", блокувати російські порти чи навіть брати участь у війні, а треті переконують, що все це підведе Україну, Європу, Росію і взагалі весь світ до межі ядерної катастрофи.
Тому вихід такого серіалу в РФ сам по собі примітний.
_-_uma-static_.rtbcdn_.ru_.jpg)
Крім того, зараз у ЄС триває своя дискусія щодо призначення представника з переговорів із РФ. Глава Кремля Володимир Путін сказав, що хотів би бачити на цій позиції екс-канцлера ФРН соціал-демократа Герхарда Шредера. Багато хто в Європі та Україні зустрів цю пропозицію в багнети, розцінивши Шредера як занадто проросійську кандидатуру. Однак альтернативою йому вже називають президента ФРН і теж соціал-демократа Франка-Вальтера Штайнмайєра, відомого як автора плану з імплементації мінських угод, проти якого виступив Київ.
При цьому в самій СДПН, яка входить до правлячої коаліції разом із ХДС/ХСС Фрідріха Мерца, настрої неоднозначні. Багато хто там не підтримує курс уряду і вимагає переглянути політику щодо Росії та війни в Україні. Серед них і син Віллі Брандта Петер Брандт. Минулого року він серед інших відомих соціал-демократів підписав спільну заяву, в якій критикуються плани уряду щодо переозброєння і пропонується "поступове повернення до розрядки та співпраці з Росією". При цьому вони орієнтуються на принципи "нової східної політики" Віллі Брандта.
Як писала Financial Times, 58% членів СДПН – це "вірні прихильники Віллі Брандта".
Петер Брандт повідомив, що підписав заяву, бо вважає загрозу з боку Росії перебільшеною. За його словами, НАТО "зараз перевершує армію РФ у конвенційному відношенні навіть без американців". Він також назвав ірраціональною вимогу НАТО витрачати 5% ВВП на оборону.
Зазначимо, що поки що в європейському мейнстрім домінують зовсім інші настрої. Але ситуація у світі швидко змінюється, що, можливо, згодом позначиться і на Європі. І тоді, не виключено, про спадщину Віллі Брандта з його Ostpolitik згадають знову не лише в рамках окремо взятої СДПН.
