Хід боїв у Харківській області, чи допоможе влада бізнесу після ударів РФ, що падають рейтинги Зеленського. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1626-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Росія заявила про захоплення села Аніскіно у Харківській області. Воно розташоване біля недавнього вклинення російських військ через кордон у районі Великого Бурлука.

Україна втрати села не підтверджувала.

Зазначимо, що на цій ділянці фронту – на північному сході Харківської області, дуже сильне різночитання між українськими картами та заявами росіянам. За словами останніх, вони вже захопили Білий Колодязь. За даними українських карт фронт проходить на 8 кілометрів на північ.

Український боєць "Мучної" пише, що росіяни просунулися на іншій ділянці в Харківській області - в районі Козачої Лопані. Там російські війська розширили зону просування на схід від Козачої Лопані та вийшли до автодороги Т2117.

За його словами, тепер росіяни можуть використовувати лісосмуги вздовж траси для прихованого висунення невеликих штурмових груп у напрямку Козачої Лопані. Російські підрозділи постійно змінюють маршрути, використовують балки, яри та заздалегідь підготовлені замасковані шляхи, завдяки чому окремим групам вдається наближатися до переднього краю оборони.

При цьому, за версією "Мучного", частину Козачої Лопані вже захоплено. Український паблік Deep State цього не підтверджує.

РФ за останні місяці суттєво збільшила кількість ударів КАБ по Сумах, повідомив заступник голови ОВА Володимир Бабич. У червні було запущено понад 30 авіабомб, у липні - 50, а за тиждень серпня - вже 23.

"Простими словами - у червні одна бомба падала на добу на голови городян, у липні вже дві в середньому, у серпні вже чотири. Бомбові атаки тривають фактично щоночі", - заявив Бабич.

Також Росія почала запускати Україною нові, суттєво збільшені версії "Гербери", повідомляє радник президента Флеш. Нагадаємо, нещодавно РФ почала використовувати "Герберу" як носій FPV-дрону.

Росія заявила про поразку дронами трьох суховантажів у Чорному морі, які прямували до українських портів. Також зранку був удар ще двома суднами в одеській акваторії.

Тобто продовжується системна блокада українських портів.

Вона завдає українській металургії сильнішого удару, ніж на початку війни, через позицію ЄС, заявляє інформаційно-аналітичний центр GMK. Виробництво може скоротитися на 35%, а частина залізорудних потужностей, ймовірно, буде виведена на просту.

На морський коридор у першому півріччі 2026 року припадало 50% експорту сталі з України, 95% експорту чавуну та 50% експорту залізняку.

Але якщо 2022 року ЄС у відповідь на блокаду розширив Україні доступ до свого ринку, то 2026 року Європа діє навпаки. З липня набув чинності режим імпортних квот, який скоротить експорт сталі з України до європейських країн на 60% порівняно з рівнем 2025 року.

"Тобто в момент, коли альтернативні канали збуту і так звужуються до сухопутних напрямків у сусідні країни, єдиний великий ринок сам обмежує можливість спиратися на нього", - заявляє GMK.

Також сухопутні перевізники заявляють про те, що на виїзд з України зібралися черги з тисяч фур, які чекають на перетин кордону. Це також наслідок перенаправлення вантажів із заблокованих портів. Тільки у бік Польщі на свою чергу чекають 6450 вантажівок.

Детальніше про наслідки морської блокади ми писали тут.

Крім того, в Одесі сьогодні був ракетний удар по стадіону "Чорноморець".

До українських ударів. У Єкатеринбурзі сьогодні атакували склад Wildberries. У компанії заявили, що термінал не згорів, його встигли згасити і більшість товарів не постраждали.

У російському Брянську сьогодні вдень спалахнула масштабна пожежа. Українські паблики пишуть, що горять склади в районі залізничного вокзалу. Місцеві телеграм-канали пишуть про заборону на зйомку - тобто йдеться, ймовірно, про удар.

Ялту в Криму атакували морські дрони, "йде операція з розмінування", заявила місцева "влада". Була масштабна пожежа в районі порту.

ГУР пізніше заявила, що це був "морський парад", присвячений Дню Ялти, покликаний нагадати, що "Крим це Україна". Чи була, крім символічної демонстрації, якась військово-практична мета рейду і що саме дрони вразили на узбережжі Ялти, в ГУР не уточнили.

Проблеми балістики та підтримки США

В Україні на тлі російських ударів балістикою, яку нема чим збивати, почали говорити про те, що Київ незабаром матиме свої балістичні ракети, а також систему ПРО, яка збиватиме цей тип ракет.

Українська балістична ракета успішно пройшла випробування у липні – вона точно вразила ціль, без відхилень, заявив екс-міністр оборони Федоров. За його словами, залишається лише завершити випробування та запустити серійне виробництво.

Назва ракети у розмові не уточнювалася, проте, ймовірно, йдеться про ОТРК "Сапсан", розробка якої розпочалася ще 20 років тому, пишуть українські військові паблики.

Reuters з посиланням на джерела повідомляє, що українська балістична ракета FP-7 виробництва FirePoint вже проходить процедуру кодифікації до Міноборони. Це триватиме 2-4 тижні. Перше бойове застосування ракети має відбутися вже цієї осені.

Зеленський учора заявляв, що українська антибалістична система "Фрея" буде готова у 2026-2027 роках.

Поки невідомо, коли насправді Україна матиме власну балістику та систему ПРО. І чи зможе Київ забезпечити потрібні обсяги виробництва ракет та перехоплювачів.

Але, судячи із заяв того ж Зеленського та інших представників влади про майбутню вкрай важку зиму, кардинально ця ситуація до весни 2027 року навряд чи зміниться. Принаймні у тому, що стосується відбиття російських балістичних атак.

Якщо ж говорити про балістичні ракети, то в цьому контексті можна згадати крилату ракету "Фламінго", про виробництво якої почали офіційно заявляти рік тому. Але з того часу удари цією ракетою мають відносно рідкісний характер.

Водночас очевидно, що Україна та РФ нарощуватимуть взаємні повітряні удари. Цю ескалацію вже засудив генсек ООН Гутерріш.

На сайті ООН повідомляється, що він "рішуче засудив останні масовані удари з використанням ракет і безпілотників, завданих збройними силами РФ по Києву та іншим містам України, внаслідок яких, за наявними даними, загинули та постраждали десятки мирних жителів, а також було завдано значної шкоди цивільній інфраструктурі".

Проте генсекретар також "глибоко стурбований ескалацією конфлікту, що триває, у тому числі на території Російської Федерації. У зв'язку з цим він також засуджує недавні атаки українських безпілотників на низку регіонів Російської Федерації, які, як повідомляється, призвели до жертв серед цивільного населення і пошкодження цивільної інфраструктури".

Гутерріш закликав до "термінової деескалації".

Про те, що треба закінчувати війну, заявив і Трамп. Так він прокоментував питання про російські удари по Україні. Спочатку він заявив, що США це безпосередньо не стосується, оскільки Америка знаходиться за океаном. А потім дав зрозуміти, що хоче якнайшвидше завершити війну: "Мені неприємно бачити, як щомісяця гинуть 25 тисяч молодих людей. Саме це відбувається між Росією та Україною. Вони втрачають у середньому 25 тисяч людей на місяць, переважно військових".

Також Трамп фактично підтвердив, що відмовив Зеленському у передачі ракет для Patriot.

"Нам вони теж потрібні. Байден передав Україні боєприпасів на $300 млрд. Коли я йшов, наші склади були повними, а тепер ми їх відновлюємо", – відповів президент США.

У цьому контексті The Atlantic пише про "вичерпання імпульсу" на підтримку України в США, який проявився в попередні місяці на тлі посилення ударів по РФ та потепління у відносинах Зеленського та Трампа.

"Цей імпульс, який набирав чинності з початку року, вичерпався за лічені дні. На зустрічі з Зеленським минулого тижня Трамп не погодився відправити додаткові комплекси протиповітряної оборони "Петріот". Він також відмовився від своєї обіцянки вирішити українським компаніям самостійно виробляти ці системи. Зеленського, що призвело до відставки міністра оборони Михайла Федорова минулого місяця та відставки Стефанішиної на початку цього тижня", - пише у статті її автор Саймон Шустер.

Високопосадовець адміністрації повідомив, що США вивчають варіанти співпраці з Україною в оборонній промисловості, але зазначив, що давати ліцензії на Patriot вони не хочуть, побоюючись поставити під загрозу військову перевагу Америки.

"Ми повинні приділяти першочергову увагу захисту цих чудових систем та розширенню загального виробництва критично важливих систем озброєння для американських військовослужбовців, а також для наших партнерів та союзників", - сказало джерело.

Зеленський просив Трампа та Маска дозволити використовувати Starlink для наведення ударів по ракетних батареях на території РФ, але вони відмовили.

"Ілон постійно повторює, що настав час укласти угоду", і сперечається з українцями з приводу ризику подальшої ескалації війни з боку Росії, каже українське джерело.

Також у Києві не вірять, що спецпосланці Віткофф та Кушнер скоро приїдуть з візитом, незважаючи на обіцянки Трампа.

Нагадаємо, Трамп тиждень тому заявив, що Віткофф та Кушнер приїдуть до Києва "найближчими днями", але вони так і не приїхали.

Детально підсумки візиту Зеленського до США ми аналізували тут.

Чи отримає бізнес компенсації за прильоти?

Український бізнес вимагає у влади терміново вирішити питання із державними компенсаціями за "втрати від прильотів".

Зазначимо, що підприємці зазнають величезних збитків буквально з перших днів війни, але до останнього часу практично всі відновлювали власним коштом, хоча вже давно кажуть, що державі настав час "взяти участь".

"Коли влада приходить і каже, дай грошей на ЗСУ або заплати податки авансом, ми йдемо назустріч. А коли до нас на завод прилетіло, і ми отримали мільйонні збитки, то залишаємося наодинці зі своєю бідою. Це, як мінімум, нечесно", - каже нам власник великого підприємства.

Переломним стало 5 серпня цього року, коли було завдано масованого удару по складських комплексах найбільших маркет-плейсів та торгових компаній.

Того ж дня, зранку, низка підприємців і нардепів закликали уряд зустрітися з бізнесом, щоб розробити програму відшкодування збитків від ударів.

У середу в Кабміні справді відбулася така зустріч.

А вчора прем'єр Корецький заявив про те, що Кабмін вже ухвалив рішення. Але поки що лише одне - дати можливість аграріям отримувати кредити за пільговою програмою 5-7-9 на поповнення оборотних коштів. Однак, аграрії й раніше мали право на ці кредити. Що змінилося? В уряді про це поки що чітко не говорять. Але джерела в Кабміні сказали, що уряд раніше мав намір з 1 вересня відібрати у бізнесу можливість кредитуватися за пільговою програмою для поповнення оборонних коштів, але тепер вирішила для аграріїв цю практику продовжити і дати їм пролонгувати вже взяті кредити.

Тобто йдеться не стільки про компенсацію, скільки про збереження та деяке пом'якшення нинішніх умов.

Корецький анонсував і інші програми підтримки аграрного бізнесу, але дав зрозуміти, що вони залежатимуть від виділення коштів Євросоюзу.

Тобто поки що конкретики щодо підтримки бізнесу мало.

Щоправда, як стало відомо "Країні" від представників компаній, які побували на зустрічі в Кабміні, головне, що просуває уряд - це страхування військових ризиків.
Зазначимо, що таке страхування є й досі. Але бізнес їм незадоволений.

"Це страхування поки що зовсім не відпрацьоване. Держава компенсує страховку, компанія платить лише 1% від вартості. Поліс передбачає покриття на 3 млн гривень. Але вимагають, щоб страхували на повну вартість активу. Але нам це не цікаво. Компенсують нам тільки стіни та вікна, але у мене стіни капітальні, а вікна не так дорого. Ціннику їх враховують. Вигідно було б страхувати, приміром, лише капітальну будову за його оціночною вартістю, але цього поки що немає", - розповів нам голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук.

Тобто, якщо торговельна мережа, що втратила великий розподільчий центр, на той момент мала страховку від держави, то вона зможе отримати максимум 3 млн гривень виплат за зруйновану будівлю, і ні копійки за знищений товар.

Зазначимо, що місяць тому, 8 липня, було ухвалено постанову Кабміну №887.

У ньому, зокрема, вже розписано механізм компенсацій за втрачене майно, саме страхування "від держави", про яке говорить Барсук.

Але участь у цій програмі, згідно з постановою, платна – 0,5% від заявленої вартості майна.

Спочатку охочі повинні подати заяву в ЕКА, яку розглядає до 30 днів, а сама компенсація доступна лише тим, хто був учасником програми на момент отримання збитків. Але якщо страховий випадок так і не станеться, то сплачений бізнесом внесок не повертається. А прийом заявок припиняється, як тільки їхній обсяг перевищує бюджетні призначення за роком.

У компанії Advanter Group зазначили, що такий механізм вимагає від бізнесу передоплати в умовах, коли оборотних коштів немає.

У будь-якому випадку, як каже нардеп Ніна Южаніна, страхування військових ризиків явно не "швидка допомога" для бізнесу, який сьогодні втратив склад чи виробництво.

При цьому Южанина в принципі скептично ставиться до ідеї покриття збитків бізнесу від ударів за рахунок страхових компаній, оскільки він настільки великий, що жодна компанія не зможе виплатити такі кошти.

А щодо допомоги у питанні компенсацій з боку держави, то тут "точки над i" розставив голова фінансового комітету Ради Гетьманцев, який заявив, що держава не має можливості відшкодовувати бізнесу збитки під час війни.

Проте, консалтингова компанія Advanter Group після консультацій з бізнесом представила свій план дій для уряду.

У ньому, зокрема, йдеться, що лише за січень-серпень 2026 року бізнес отримав 57,2 млрд. гривень збитків від російських ударів.

Як компенсацію пропонуються такі заходи.

Протягом найближчого місяця:

- бронювання за списком критичних посад, а не за відсотком від штатної кількості працівників (як зараз). При цьому для ВПК та енергетики має бути 100% бронювання;

- Розблокування присвоєння критичності - граничний термін 30 днів. Ми вже писали, що після того, як укотре змінили правила бронювання, не всі оновили умови для отримання критичності, тому бізнес просто не може підтвердити статус, а без нього бронювати людей не можна. При цьому броні дійсні тільки до 1 вересня;

- фіксація збитків протягом 72 годин після удару;

- мораторій на планові перевірки постраждалих компаній;

- зняття порога входу до грантових програм;

- скорочення терміну розгляду заяв Експортно-кредитної агенції зі страхування з 30 до 15 днів.

Протягом наступних трьох місяців:

- ретроактивне вікно вступу до програми страхування для постраждалих;

- товарні запаси та транспорт повинні включатися до програми за декларативним методом;

- авансова виплата до завершення оцінки збитків;

- компенсація за заявою до 2 млн. гривень для малого бізнесу;

- Прифронтовий статус для Дніпропетровської області.

Окремо є пропозиції від рітейлу:

- Підвищення квоти на бронювання до 70% (зараз - 50%);

- включення Києва та області до списку територій із підвищеним ризиком;

- облік у компенсаціях вартості товару та вантажного транспорту;
кредитування великих підприємств на суму до 1 млрд. гривень (на 2 роки під держгарантії).

В Advanter Group зазначили, що якщо не вжити цих заходів, через півроку бізнес отримає ще 30-40 млрд. гривень прямих збитків (при нинішньому темпі в 5,8 млрд. на місяць). Близько 70% великого бізнесу відкладе інвестиції, будуть великі ризики для торгової логістики: кожен зруйнований розподільчий центр – це 300 магазинів без постачання.

Протягом 12 місяців збитки бізнесу можуть зрости до 70-150 млрд, що призведе до різкого скорочення зростання ВВП та недовиконання плану з податків. 17% малого бізнесу може зупинитись. Також може початися масове перенесення виробництва за кордон.

Співвласник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк зазначає, що на початку війни бізнесу допомогло вижити зниження податків, скасування мит та зупинення перевірок.

"Сьогодні масштаби втрат ще більше, але політика влади стала протилежною - нові податки, тиск на ФОПів та нескінченні перевірки. Тому для виживання українській економіці потрібні дерегуляція, зокрема, спрощення міжнародної логістики, дозволи на будівництво та приєднання до мереж, податкові канікули для кожного, чиї майна територіях", - написав Поперешнюк у ФБ.

При цьому голова об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич не вірить, що держава виконає бодай частину вимог бізнесу.

"Держава збиткова, та й міжнародні донори навряд чи дадуть добро на пільги для підприємців", - каже Доротич.

"Єдине, що може захистити український бізнес від подальших збитків у результатів ударів - це якнайшвидше завершення війни. Це потрібно чітко розуміти. Поки що війна триває держава навряд чи витрачатиме гроші на підтримку приватного бізнесу, принаймні в будь-яких істотних масштабах", - сказав нам один із великих підприємців.

Рейтинги Зеленського падають

У разі президентських виборів Зеленський у другому турі програв би всім основним конкурентам, випливає з результатів опитування "Соціс".

Згідно з ними, Зеленський у другому програв би:

- Залужному (33,8 проти 66,2%),

- Буданову (39,7 проти 60,3%),

- Федорову (36,2 проти 63,8%).

Також Зеленський опустився на 9 місце у рейтингу довіри українським діячам, випливає із результатів соцопитування "Социс". Його нинішній рейтинг становить 0,42% за максимуму в одиницю.

Найбільші показники за довірою мають екс-міністр оборони Федоров (0,63), екс-главком ЗСУ Залужний (0,61) та нинішній головком Драпатий (0,60), а також голова Офісу президента Кирило Буданов (0,59).

Зазначимо, що дані цього опитування активно просуваються представниками групи підтримки Федорова разом із інтерв'ю, яке екс-міністр оборони дав учора своєму екс-раднику Стерненку.

У цьому ж інтерв'ю Федоров дав зрозуміти, що для нього дедлайн у вирішенні питання про своє повернення на посаду міністра оборони – 18 серпня, коли Рада збереться на своє перше засідання після канікул. При цьому заявив, що Зеленський йому не сказав чіткого "ні", а тому сподівається знову стати головою МО. Але якщо це не станеться, Федоров натякає на можливе посилення позиції і своєї, і "картонного Майдану" щодо президента.

Тобто і інтерв'ю, і публікації опитувань можуть бути частиною кампанії тиску на Зеленського з метою повернути Федорова на посаду міністра, а також загалом просуванням тези про те, що час чинного президента йде і йому час пропускати вперед "молодих вовків".

Хоча сам Зеленський, напевно, так не думає і вже неодноразово давав зрозуміти, що Федорова повертати на посаду міністра оборони не має наміру.

Докладніше про політрасклади після відставки Федорова ми писали тут.

На тлі цих опитувань у Зеленського, схоже, загострилися стосунки і з екс-главкомом ЗСУ, а нині послом у Британії Залужним. Як повідомляє ЄП, його не запросили на зустріч президента з новим міністром оборони Великобританії, який відвідував Київ.

Радниця Залужного Оксана Тороп заявила, що посла не запросили на захід. При цьому радник Зеленського Дмитро Литвин стверджує, що участь у подібних зустрічах "ініціативна історія" і сам Залужний не повідомив про бажання бути присутнім, обравши інший захід. Проте журналісти пишуть, що Залужний дізнався про зустріч після її завершення.

Також на загальному фото щорічної наради українських послів Залужного розмістили в останній смузі, тоді як колишнього посла в США Ольгу Стефанишину - у першому, поряд із президентом. Причому це фото було зроблено незадовго до її звільнення з посади посла з подальшим врученням їй підозри у корупційній справі, проте місце в першому ряду їй зберегли, тоді як Залужний, який обіймає аналогічну посаду у Великій Британії, опинився наприкінці.

Крім невигідної для Зеленської соціології, цими днями екс-главком заявляв, що Україна "ніколи" не вступить до НАТО, що викликало невдоволення МЗС, і Сібіга заявив, що слова Залужного "вирвали з контексту".

Конфлікти на ґрунті російської мови

В Україні прокотилася нова конфліктів щодо російської мови.

Відомого київського тренера воротарів В'ячеслава Богоделова оштрафували на 11,5 тис. грн. за використання російської мови на тренуваннях та в соцмережах.

"Якби ви були трохи розумнішими - то розуміли б, що не всі говорять російською мовою
– зрадники! Але якщо хочете, то ваше право! У мене є вирішення цієї проблеми", - написав він у Facebook.

Мати українського військового на Львівщині побили та вигнали з автобуса за російську мову. Про це військовий повідомив у своєму блозі на Instagram.

За його словами, його мати їхала до нього з Польщі, і в автобусі їй почали робити зауваження за російську мову. Справа дійшла до рукоприкладства, жінці підбили око та залишили на трасі, пише військовий.

"Мати приїхала в Україну, патріоти львівські побили матір, тому що не розмовляє українською мовою, і виперли з автобуса. Тепер варто ловить інший автобус на трасі. Ну і на *** воно треба захищати вас?", - заявляє військовий.

Пізніше військовий також заявив, що "нападники хочуть 500 доларів на лапу", а поліція, за його словами, "не за матір, а за тих дебілів". Він опублікував фотографію жінки з синцем під оком і повідомив, що ситуація "ще вирішується".

Його друзі-військові пишуть, що збираються поїхати на Львівщину та розібратися в ситуації. У тому числі й із тим чоловіком, який вдарив жінку.

Львівська поліція за підсумком покарала маму військового. На постраждалу жінку склали адмінпротокол за дрібне хуліганство. У неї ухвалили заяву про побиття.

Напередодні у Дрогобичі Львівської області двох донеччан змусили публічно вибачатися за прослуховування музики російською мовою. На опублікованому відео вони повторюють вибачення, які їм диктують за кадром.

У Трускавці днями виник конфлікт через російськомовну музику, яку люди голосно включили на пляжі. Інші відпочиваючі викликали поліцію, яка заявила, що російськомовні пісні, які слухають, будуть оштрафовані.