Чому Трамп заявляє про наближення миру в Україні і що за масштабний договір він готує Європою
Дні після виборів до Конгресу відзначилися новими заявами президента США Дональда Трампа про те, що угода щодо миру в Україні є близькою, а також про підготовку масштабної угоди, до якої буде включено і Європу.
Цього разу його заяви мають цілком зрозумілу основу та пов'язані з переговорами про нову архітектуру європейської безпеки, які вже почав зять Трампа Джаред Кушнер у середу, провівши зустріч у Брюсселі з представниками Європи та НАТО. Розмова триватиме 9-10 листопада в Абу-Дабі між представниками України, Росії та США.
Нагадаємо, про цю зустріч домовилися під час візиту спецпосланця США Стівена Віткоффа до Москви. І вже тоді було наголошено, що стосуватиметься вона конкретно питань повоєнних гарантій безпеки як для України, так і для Росії.
Пізніше США сказали, що промовлятися мають і ширші питання створення нової архітектури європейської безпеки, а тому до процесу було включено й Європу. Кремль це підтримав.
Конкретні параметри угод, що обговорюються, поки невідомі. Однак саме по собі те, що ці питання винесені до центру переговорів є суттєвою відмінністю від попередніх спроб домовитися.
Вперше на чільне місце поставлено стратегічне питання загальноєвропейської безпеки, а не локальні перемир'я або деталі тих чи інших територіальних розмінів.
Готовність обговорювати ці питання вже виявили і США та Росія. Москва створення нової системи європейської безпеки завжди називала центральною темою у будь-яких переговорах про завершення війни і ще до початку повномасштабного вторгнення дала Заходу свої пропозиції щодо цього, які, втім, США та НАТО тоді відкинули.
Але, щодо бажання обговорювати це питання Європи та України, то тут не все однозначно.
З одного боку, заяви європейських політиків і ЗМІ зараз йдуть або скептичні, або прямо критичні стосовно самої ідеї домовленостей з РФ щодо європейської безпеки.
Так, заступник голови Європейської комісії Кая Каллас заявила, що взагалі жодна "нова архітектура" безпеки не потрібна, а потрібно зберігати та зміцнювати ту, яка вже є зараз на основі НАТО.
Президент України Володимир Зеленський також висловився негативно, назвавши такі переговори небезпечними.
А з урахуванням того, що Трамп зазнав поразки на виборах до Конгресу, готовність загалом ворожих до президента США європейських політичних еліт йти у фарватері його ідей щодо України може помітно послабитись. Тим більше, що в Києві та в Європі поширені очікування, що Конгрес, який перейшов під контроль демократів, відновить допомогу Києву навіть усупереч волі Трампа.
З погляду української влади та частини європейських еліт, з Москвою взагалі не потрібно ні про які гарантії безпеки домовлятися і, тим паче, самій Росії жодних гарантій давати не можна. А потрібно або прийняти Україну в НАТО, або дати інші гарантії, які мають на увазі прямий вступ у війну європейських країн у разі нового нападу РФ. Після чого збудувати "залізну завісу" по російських кордонах і перейти у формат холодно-гібридної війни з Москвою, "наздоганяючи" її паралельно з різних питань – репарації, трибунали з військових злочинів, посилення санкцій.
Зрозуміло, що Росію такий підхід категорично не влаштовує, що є однією з головних перешкод для укладення угоди про завершення війни.
Проте варто сказати, що і в Європі, і в Україні є й інші точки зору.
Значна частина українських еліт вважає, що вибудовування нової системи європейської безпеки за участю Росії, якщо вона передбачатиме чіткі гарантії Києву, Україні вигідна, оскільки дозволить вийти зі стану "вічної війни".
У Європі також досить поширена думка, що з Росією так чи інакше доведеться відновлювати відносини після завершення війни. І якщо є можливість за посередництвом американців домовитися про гарантії мирного співіснування Європи та РФ, то їй потрібно скористатися.
Причому такі настрої поширені не лише серед правих політиків, які вимагають припинити допомогу Україні (наприклад – Марі Ле Пен та "Альтернатива для Німеччини"), а й серед тих, хто активно Київ підтримує.
Характерно, наприклад, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який поговорив з Трампом щодо переговорного процесу щодо завершення війни в Україні, жодного негативу з приводу планів Трампа не висловив.
Навпаки, як повідомив за підсумками розмови представник уряду Німеччини Стефан Корнеліус, переговорний мандат "значно зміцнився".
Самій Європі стає все важче підтримувати Україну через наростання внутрішніх політичних протиріч та економічних проблем, що призводить до падіння популярності системних партій та зростання протестної хвилі.
Тому яке саме рішення ухвалять європейці щодо переговорів про безпеку поки що сказати важко.
Але багато залежатиме від позиції Демпартії США, яка з наступного року візьме під контроль Конгрес. А точніше від того, яке вона передасть послання європейцям та Києву щодо переговорів. Чи скаже як Борис Джонсон після Стамбула у 2022 році – "давайте воювати далі". Або не заперечуватиме проти обговорення питання європейської безпеки з РФ і дасть зрозуміти, що також зацікавлена в якнайшвидшому завершенні війни.
Тут також все не дуже однозначно. З одного боку, Демпартія навряд чи зацікавлена у миротворчих успіхах Трампа і традиційно (так само як і Київ, і європейці) критикує його за готовність йти на компроміси з РФ. З іншого боку, затягування війни різко підвищує ризики прямого конфлікту Росії та НАТО з загрозою його швидкого переростання в ядерний. І це може переважити в очах демократів тактичні резони щодо внутрішньополітичної боротьби з Трампом.
Якщо підсумувати, то успіх нинішніх переговорів зараз насамперед залежить від того, яку позицію займуть українська влада, Європа та Демпартія США. При цьому якщо демократи чи європейці вирішать, що домовлятися з росіянами потрібно, то у Києва залишиться трохи можливостей такому підходу чинити опір.
