Аналізуємо підсумки 1678 року війни в Україні.
Ситуація на фронті
Російські війська просунулися ряді ділянок.
На Слов'янському напрямі - під Рай-Олександрівкою, Калеников і Никифорівка, повідомляє військовий паблік Deep State.
При цьому, як ми вже писали, у напрямку Рай-Олександрівки контратакують і українські війська.
Також росіяни просунулися під Добропіллем – у районі Білицького, повідомляє Deep State.
Командир третього армійського корпусу ЗСУ Білецький сьогодні заявив про поступ на Лиманському напрямку.
Він повідомив про звільнення Рідкодуба, Нового та Катеринівки, а також відновлення контролю біля Новомихайлівки та Липового. Загалом, за його даними, звільнено 51 кв. км території, а з початку цього наступу – 176 кв. км. Він заявив, що особливе значення мало взяття висот біля Нового, що дало перевагу у боях за території навколо них.
За словами Білецького, це був третій передостанній акт наступу. За його словами, для прориву оборони застосовувалися радянські БТР-60, перетворені на роботизовані комплекси-камікадзе. Ними підірвали зміцнення армії РФ.
Deep State також пише про ці поступи.
Росіяни вже кілька днів заявляють про "котлу" для ЗСУ на півночі Харківської області - з центром у селі Резніково, що на північ від Великого Бурлука.
Міністерство оборони РФ та російські військові паблики стверджують, що під Рєзнікова блоковано українське угруповання, яке російські війська глибоко охопили по флангах і відрізали від основних сил, захопивши села Благодатне, Нефьодівку, Василівку.
Міноборони РФ на вихідних також заявило про захоплення сіл Петропавлівка та Лозова вже на підступах до Великого Бурлука.
Також публікувалися кадри із росіянами, як стверджувалося, із села Ольховатка під Малим Бурлуком.
Український паблік Deep State цих просувань не підтверджує і, згідно з його картами, Резнікова та інші зазначені вище населені пункти перебувають у глибокому українському тилу.
Інші українські джерела також не підтверджували утворення тут "котла".
Французький OSINT-експерт Клеман Молін писав на початку вересня, що російські заяви про оточення угруповання ЗСУ на північ від Великого Бурлука не відповідають дійсності. При цьому він додав, що росіяни просуваються з боку Волчанська у напрямку Великого Бурлука шляхом інфільтрацій малими групами.
Частина російських військових пабліків також ставлять під сумнів повідомлення про "Рєзніковський казан", заявляючи, що немає об'єктивного підтвердження контролю РФ над усією територією на південь від Резнікова.
Нові удари по Києву. Як вони вплинуть на українців?
Росія продовжує безперервно атакувати українську столицю, а останні кілька днів ці атаки йдуть фактично нон-стоп.
Причому прильоти все щільніше лягають центром Києва. Сьогодні серед білого дня була атакована будівля Національної академії наук, а потім - офіс клініки "Добробут" та "Укртелекому".
У будівлі НАН постраждав колишній секретар РНБО Володимир Горбулін, а його помічниця загинула. Декілька людей поранено.
Крім того в Києві та під ним сьогодні були удари по заправках, складах та телекомунікаційних операторів. Міноборони РФ тільки сьогодні заявило про поразку дата-центрів "Укртелеком" та "Дрімлайн", а на вихідних було атаковано головний офіс компанії "Київстар". Також Росія повідомляла про удар по потужностях "Водафону".
А після нещодавнього удару по провайдеру Cosmonova припинилося мовлення низки українських телеканалів. Будівля, де розташовувався провайдер, виявилася напівзруйнованою. Детальніше про кампанію проти дата-центрів ми писали тут.
Уряд України вже готується до найгіршого сценарію розвитку подій з інтернетом, заявив прем'єр Корецький.
"По-перше, захищаємося. По-друге, є нестандартні рішення. Щось має бути під землею, щось - в "хмарі", щось - за кордоном, щось - у вигляді міксу, а щось - всі три варіанти одночасно. Тому єдиного правила немає, але те, що потрібно виходити з найгіршого сценарію і саме так думати і саме так думати".
Тільки сьогодні вдень, за даними ЗСУ, Україну атакували сто реактивних дронів, з них удалося збити лише близько 40. Тобто більша половина вразила цілі.
РФ фактично захопила небо над Києвом, заявив нардеп Гончаренко, коментуючи останню хвилю ударів.
"У НАН прилетів звичайний шахед. Не реактивний. Що відбувається з нашим ППО? Я розумію, що у нас немає ракет для Петріотів. Але звичайний шахед ми повинні збивати? Чому не збиваємо? А як ми переживемо зиму? Обіцянки помститися – класні. Хотілося б більше про захист, а не про помсту.
При цьому є місце у столиці, яке російські дрони та ракети поки що облітають стороною. Це урядовий квартал.
У РФ час від часу Z-паблік обурюються, чому не лунають удари "по центрам прийняття рішень" у Києві? На це питання давалися різні відповіді, починаючи від негласних домовленостей між владою двох країн і закінчуючи безглуздістю ударів, оскільки військово-політичне керівництво України велику частину часу проводить у підземних бункерах, побудованих ще за радянської влади для компартійної номенклатури на випадок ядерної війни зі США. Ще були думки, що насправді удари наносилися, але нічого не долітало, оскільки потужна система ППО навколо Києва все збивала.
Останній момент зараз фактично відпадає – дрони та ракети по столиці б'ють куди завгодно. Також, судячи з відкритої інформації, урядові будівлі далеко не завжди порожні – там часто влаштовуються різні заходи, а Рада регулярно збирається на засідання на свою офіційну адресу.
Тому, якщо немає будь-яких "тіньових" угод про мораторій на удари по центральних органах влади країн, то питання безпеки для українських топ-чиновників і депутатів зараз постає, мабуть, найбільш гостро з початку війни. Загроза прильоту по будь-якій будівлі в урядовому кварталі переходить з теоретичної в реальну загрозу.
Тому не виключено, що активізуються розмови про перенесення засідань Ради в інше місце та про повну "релокацію" уряду. Також, можливо, будуть посилені заходи безпеки щодо пересування та заходів президента.
Хоча, повторимося, поки що точно невідома причина того, чому росіяни не б'ють зараз урядовим кварталом. Можливо, цілі там вони залишають як "резерв відповіді" на якийсь особливий випадок – наприклад, якщо українські ракети чи дрони все ж таки долетять до центру Москви. Але також не можна виключати, що в РФ вже ці удари запланували і чекають відповідного моменту для їх нанесення.
І вже можна зробити певні проміжні висновки із російського повітряного наступу. Посилення обстрілів українських міст і насамперед Києва переводить війну у сприйнятті суспільства в принципово нову фазу.
Нагадаємо, що після початку повномасштабного вторгнення ставлення до війни змінювалося на кілька етапів.
Перший етап, перший - шок, страх, нерозуміння, що робити і куди все йде. Однак він пройшов порівняно швидко – вже до кінця березня російські війська пішли з-під Києва, із Сумської та Чернігівської областей і в українському суспільстві почало наростати відчуття швидкої перемоги, що породжує ейфорію та готовність терпіти труднощі.
Почуття це було максимально посилено перемогами осені 2022 року у Харківській та Херсонській областях. І його сильно не похитнули навіть відключення світла тодішньої зими через російські удари – всі чекали великого контрнаступу ЗСУ та "кави в Ялті". При цьому до війни ставлення було як до чогось далекого, куди повинні йти ті, хто хоче і може (добровольці, які вже відслужили), а ті, хто не хоче може сидіти по домівках, донатити на ЗСУ та підтримувати їх запальними коментарями у соцмережах.
Третій етап настав приблизно на рубежі 2023-2024 років – на той час вже стало зрозуміло, що контрнаступ ЗСУ провалився. Ініціативу на фронті перехопила російська армія. У лютому впала Авдіївка. Тоді почала активно обговорюватися тема посилення мобілізації, яка вже невдовзі матеріалізувалася до відповідного закону. ТЦК розгорнули масштабну "бусифікацію". Для суспільства зрозуміли, що війна – надовго. Перемоги швидкої не буде і взагалі ще невідомо, чим закінчиться. Ламався звичний спосіб життя, сотні тисяч чоловіків сиділи по хатах і ховалися від військкомів, інші намагалися втекти з країни або фіктивно бронювалися.
Щоправда, влада постійно намагалася підтримувати бойовий дух різними тактичними успіхами – наступ ЗСУ в Курській області, операція "Павутина", удари по російських тилах, НПЗ і порти, що горять, контрнаступ у Куп'янську з фото Зеленського біля стели – все це мало показати українцям, що надія на перемогу ще є.
Проте, настрій суспільства, загалом, змінювалося – зростала втома від війни та бажання якнайшвидшого світу. У політичному плані це виявилося зміною концепції Зеленського. Якщо раніше він виступав за вихід на межі 1991 року, то в березні 2025 року погодився на зупинку вогню по лінії фронту, хоча раніше прирівнював подібний варіант до "капітуляції" (оскільки він фіксував контроль РФ над захопленими територіями).
Щоправда, погодився він на це головним чином під тиском Трампа і досі є сумніви, що він насправді хоче реалізації такого сценарію.
Однак і той факт, що настрої суспільства серйозно змінилися, він ігнорувати не міг, а тому й закріпив оголошення перемир'я по лінії фронту як офіційну пропозицію Києва.
У той же час, донедавна, за винятком зони, наближеної до бойових дій, безпосередньо війну населення, та й значна частина бізнесу, не сильно відчувала (за винятком минулої зими, коли мільйони людей сиділи без світла та тепла). Як у фізичному сенсі (обстріли були далеко не щодня), так і у фінансово-економічному: завдяки західній допомозі бюджет не економив на соціальних виплатах (навпаки – вони навіть зростали), а гроші розтікалися по економіці, забезпечуючи робочі місця та непоганий внутрішній попит.
Однак зараз, схоже, ставлення до війни суспільства знову переживає перелом, вступаючи у четверту фазу.
Перші його ознаки виявились ще минулої зими – під час ударів по енергетиці, які стали найбільш відчутними з початку війни. Але зима пройшла, а разом із нею – і проблеми зі світлом та теплом. Весна принесла багато новин про удари по російських тилах, по НПЗ та портах, по судноплавству в Азовському та Чорному морях, про початок настання ЗСУ на окремих ділянках фронту.
Влітку розпочалася паливна криза в РФ. Зеленський оголосив про 40-денну кампанію з примусу Росії до миру, постійно повторюючи, що війна може закінчитися до початку зими.
Проте, за підсумком, майже повторилася ситуація 2023 року – замість очікуваного "переможного світу", Україна отримала різке посилення ударів по тилах, морську блокаду, а Київ, як пишуть західні ЗМІ, став фактично прифронтовим містом – обстріл столиці триває цілодобово.
При цьому росіяни використовують реактивні дрони, проти яких поки що немає ефективної протидії. Крім того, є величезний дефіцит ракет до систем "Петріот". Отже, небо країни практично не захищене від ударів балістики. Що породжує вкрай тяжкі прогнози щодо ситуації в енергетиці взимку.
Крім того, росіяни зараз завдають ударів практично по всім промисловим підприємствам, логістичним та інфраструктурним об'єктам, до яких вони можуть дістатись. Вже настав колапс у металургії. Аграрний сектор стоїть перед найбільшою кризою через блокаду портів. Падають надходження до бюджету, в якому і так вже утворилася величезна дірка. І все це - на тлі корупційних скандалів, що наростають, у владі.
Тобто, відчуття "нормального, мирного життя" зникає вже не лише у прифронтових містах Донбасу, у Запоріжжі та Херсоні, а й у тилових регіонах, включаючи столицю. Поширюються прогнози, що РФ взяла курс на повну руйнацію економіки та соціальної сфери країни в тій чи іншій перспективі.
Все це не може не позначатися на настроях суспільства. У киян зараз уперше за всю війну найважчий моральний стан серед інших українських міст, розповів директор соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.
"Настрої киян не є якимись панічними чи катастрофічними, але ми бачимо, що оцінка як майбутнього України, так і поточної ситуації в Києві помітно гірша, ніж серед інших українців, навіть якщо порівнювати з Харковом, Дніпром, Одесою. У регіональному аспекті Київ, мабуть, зараз найтривожніший за ситуацією в країні".
За його словами, загалом настрої українців стають більш апатичними, люди усуваються від того, що відбувається, і намагаються сховатися "у норку". Також через посилення обстрілів більше людей задумалося про виїзд із країни, каже соціолог.
Так, негативні тренди влада спробує купірувати новими ударами по російських тилах та інформацією про успіхи ЗСУ на фронті, де українська армія просувається на стику Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей, а також у районі Лимана.
Але, якщо все це не призведе до якихось великих потрясінь всередині РФ або ж до масштабного обвалення оборони російської армії, не факт, що тренд зміни суспільних настроїв, що планується, буде перебитий.
І якщо минула зміна тренду стала однією з причин зміни позиції влади за умовами завершення війни - у плані згоди на зупинку вогню по лінії фронт - які наслідки матимуть нинішні події, можна тільки здогадуватися.
Конфлікт Києва та Сеула
Продовжується скандал навколо передачі до Південної Кореї двох полонених із КНДР, захоплених Україною в Курській області.
Нагадаємо, про передачу розповів Зеленський із трибуни Генасамблеї ООН. Це викликало обурення Сеула, який звинуватив Україну у порушенні домовленості зберігати інцидент у таємниці.
На Банковій відповіли, що такої домовленості не було, але в офісі президента Південної Кореї назвали це "хибною заявою".
"Ми висловлюємо глибокий жаль у зв'язку з одностороннім розкриттям інформації з боку України та наступною хибною заявою, що угоди про нерозголошення не було", - заявив старший секретар президента Південної Кореї у зв'язках із громадськістю Сон Гі Хон.
Також у Сеулі повідомили, що Україна сама просила Південну Корею не розголошувати дані про передачу двох північнокорейських полонених – аби не викликати запитань, чому їх не обміняли на полонених українців. Цього Київ поки що не коментував.
Сьогодні звинувачення на адресу України перейшли на офіційно-дипломатичну стадію: МЗС Південної Кореї викликало в.о. посла України, щоб висловити протест.
"Перший заступник міністра Пак Юн-джу наголосила, що оприлюднення неправдивої інформації про те, що конфіденційної угоди не існувало, серйозно підриває довіру між урядами двох країн і є дією, яка може створити проблеми для дружніх стосунків", - йдеться у заяві.
При цьому джерело в дипломатичних колах підтвердило "Країні", що існувала домовленість між Києвом та Сеулом про нерозголошення цієї інформації.
"У дипломатичних відносинах між нашими країнами ще не доходило до такого. Розрулюватимуть ситуацію будуть кадрові дипломати, а не піарники. Домовленість про нерозголошення інформації про передачу полонених була, але ми її порушили. У промову президента в ООН згадку вставили люди, які не розуміли чутливість такої інформації. Потрібно буде вибачатися, і було б вибачатися. закритому режимі. Але припускаю, що доведеться і вибачатися публічно.
Якими буде наслідки для скандалу з корейськими полоненими для України, ми аналізували в окремому матеріалі.
Бюджетний глухий кут
Триває епопея з нестачею 27 млрд дол. на оборонні витрати. Прем'єр Корецький заявив, що в Європи її гроші попросили ще в лютому, але поки що їх так і не виділили.
За його словами, загальна вартість війни на цей рік, за розрахунками Києва, – 155 млрд. доларів. Ця сума включає як витрати, передбачені державним бюджетом, так і військову допомогу партнерів, що передається не грошима, а безпосередньо у вигляді озброєння та техніки.
"У лютому 2026 року був Рамштайн. І Україна задекларувала там цифри потреб для ведення війни - 155 мільярдів доларів. Стільки коштує війна. Так от 27 мільярдів доларів входять до цих 155 мільярдів. Інше питання, що спільними зусиллями ми поки що не знайшли покриття цих витрат", - сказав Кор.
При цьому наступного року витрати на оборону зростуть до 175 млрд. доларів. Зараз у проекті держбюджету закладено лише $100 млрд.
"Потреба в $70 млрд є. І тут повинні задіятися різні інструменти, зокрема співпраця з міжнародними партнерами, щоб не просто залучати фінансування, а й використовувати різні інструменти, які працювали протягом 4 років: "Рамштайн", PURL і всі інші механізми, пов'язані із залученням безпосередньо озброєння", - заявив перший зам.
Нагадаємо, що в Європі, судячи з публікацій західних ЗМІ, насторожено поставилися до прохань Києва виділити додаткові кошти. Там кажуть, що для отримання фінансування з метою покриття дефіциту бюджету Україна має боротися з корупцією та проводити реформи.
І ключове питання української політики зараз - чи Європа жорстко пов'язуватиме виділення цих коштів із прийняттям пакету законів Качки-Кос, якими правоохоронні органи виводяться з-під контролю президента - через відбір кадрів на конкурсах із вирішальним правом голосу "міжнародних експертів".
Зеленський не хоче давати відмашку на ухвалення цього пакету, але якщо ЄС жорстко ув'яже це з подальшою допомогою, то варіантів ухилитися у президента та Ради буде небагато.
При цьому європейці прямо і публічно поки що не говорять про пакет Качки-Кос як умову фінансування. Однак формулюваннями на кшталт "забезпечення принципу верховенства права та боротьби з корупцією", як правило, і обґрунтовують ухвалення подібних законів.
Крім браку грошей на оборону, влада планує піднімати податки. Прем'єр Корецький підтвердив плани з наступного року підвищити ПДВ на 1%.
"У держбюджеті заклали непопулярне рішення – зокрема невелике підвищення податку. ПДВ. Інших джерел, на жаль, немає", - заявив Корецький. За його словами, влада хоче створити спеціальний фонд для страхування бізнесу від військових ризиків. Україна має внести до нього близько $1 млрд, решту коштів планується залучити від партнерів.
