У західних ЗМІ просувається тема "Україна та Зеленський втратили інтерес до роботи з Трампом"
Україна на чолі з її президентом Володимиром Зеленським втратили інтерес до роботи із президентом США Дональдом Трампом.
Про це дедалі частіше пишуть західні ЗМІ.
"Зеленський, ймовірно, припинив спроби переконати США залишатися залученими до врегулювання війни з Росією, і тепер працює над стратегією ведення переговорів без допомоги Вашингтона", пише газета Politico.
За її інформацією, як головний майданчик для переговорів із Москвою Київ розглядає Туреччину.
Видання The New York Times учора написало великий коментар про те, що Київ уже практично байдуже реагує на спілкування Трампа та президента РФ Володимира Путіна.
"Трамп і Путін розмовляють, Україна тисне плечима", - йдеться у матеріалі.
"Протягом 2025 року будь-який дзвінок Трампа та Путіна ставив Київ на межу. Українські посадовці боялися, що їх країна може бути продана американським президентом, схильний потурати своєму російському візаві. Після кожного дзвінка вони поспішали з'ясувати, про що йшлося замість того, щоб там говорити, найчастіше з метою зм'яти. знизали плечима. Не було ніякого натяку, що Зеленський намагався поговорити з Трампом або консультувався з європейськими союзниками, як це було раніше. з ними свої страхи або, в деяких випадках, покладати на них надії. Настрої в Україні змінилися від високих очікувань, що Трамп зможе принести світ, до глибоко укоріненого переконання, що він цього не зробить. Українська оборонна промисловість поступово дозволила їй воювати своїми силами, менш покладаючись на поставки.
Однак ми вже писали, що таке трактування не має відношення до дійсності.
По-перше, цілком очевидно, що жодна Туреччина не може бути посередником між Україною та РФ. Посередником може бути тільки країна або об'єднання країн, які мають важелі впливу на обидві держави. Таких суб'єктів у світі лише три – США, Європейський Союз та Китай. Китай при цьому не робить активних спроб залучитися до процесу, та й Київ до нього ставиться з великою недовірою через зв'язки з Росією. ЄС міг би виступити посередником, але тільки якщо запропонував би РФ якісь серйозні поступки, чого європейці робити відмовляються. Тому залишаються лише США, які мають свій мирний план (з виведенням українських військ із Донбасу), який ухвалила РФ. І вже тому Москва не буде згодна на посередництво когось іншого, якщо той не запропонує їй умови ще кращими і не візьметься вмовити на них Київ.
По-друге, Україна не може в найближчому майбутньому позбутися залежності від США як мінімум за трьома пунктами - "Старлінк", розвіддані та системи ППО. І тому Київ за жодних обставин не може "забити" на стосунки з американцями. Не кажучи вже про те, що Вашингтон, за бажання, може сильно зіпсувати життя української влади за допомогою й інших різних інструментів.
По-третє, теза про те, що Києву взагалі байдуже про що там Путін із Трампом говорить, спростував сам Зеленський, заявивши про ризики для України, якщо буде реалізовано варіант оголошення короткого перемир'я в обмін на зняття санкцій із РФ.
Загалом реальність полягає в тому, що переговорний процес між Москвою та Вашингтоном залишається однією з найголовніших загроз для української влади. Насамперед це можливість застосування Трампом примусових заходів до Києва для реалізації "анкориджських домовленостей" (виведення військ з Донбасу та інше). Але навіть якщо цього й не станеться, тобто й інша загроза - зняття американських санкцій з РФ до завершення військових дій, щоб розблокувати російсько-американські відносини в умовах, коли Київ відмовляється йти на умови Анкоріджу.
Тому Зеленський сьогодні докладає величезних зусиль, щоб ні того ні іншого не допустити.
