Чи розпочнеться у Чорному морі перемир'я, до якого закликала Туреччина?
На вихідні з Туреччини надійшло дві новини. По-перше, міністр закордонних справ країни Хакан Фідан закликав Україну та Росію припинити атаки на судна у Чорному морі. По-друге, ЗМІ повідомили, що Туреччина заявила про готовність затримувати судна, що йдуть в українські та російські порти. Щоправда, вчора ці обмеження зняли.
Все це виглядає як спроба Туреччини спонукати зупинити війну на морі. І навколо цього вже виникло багато геополітичних теорій та міркувань про те, на чиєму боці грає Анкара.
Однак найбільш логічне пояснення лежить на поверхні: Туреччина дуже залежить від чорноморської торгівлі взагалі і від торгівлі з Україною і особливо Росією зокрема. Так, понад 90% імпорту пшениці до Туреччини йде із Росії. Минулого року понад 80% всього дизельного палива також імпортувалося із РФ. Основними постачальниками турків соняшникової олії є Україна та Росія. Крім того, близько 40% газу Туреччина імпортує із Росії.
Через війну вся ця торгівля виявилася під ударом. Теоретично постачання пшениці та дизеля можна замінити з інших джерел (що і робиться), але вони виходять набагато дорожчими. Газ йде по "Блакитному потоку" та "Турецькому потоку". Причому РФ час від часу заявляє про спроби України завдати по них ударів.
При цьому турецька економіка і так перебуває під сильним тиском через зростання цін на енергоносії. Тому заклики Анкари до морського перемир'я зрозумілі. Інше питання, чи буде на них відгук.
Як ми вже писали, нинішній етап загострення на морі розпочався з масованих ударів ЗСУ по кораблям в Азовському та Чорному морях. Після цього аналогічні удари почали завдавати росіяни судноплавством в українські порти, через що воно майже повністю зупинилося - разом з 80% експорту країни. У російські порти (а на Азовське та Чорне моря припадає 80% експорту зерна з РФ і близько 20% експорту нафти) судноплавство хоч і не припинилося, але скоротилося. А перекидання поставок на інші моря обмежена логістичними можливостями та пропускною спроможністю портів.
Зовні все виглядає так, що морське перемир'я однаково вигідне обом сторонам. Але є нюанси.
В українській владі існує теорія, що завдані ударами по Росії економічні збитки завжди будуть більш значущими для зменшення її військових можливостей, ніж будь-які економічні збитки, які завдають Україні, оскільки РФ воює на свої гроші, а Київ - здебільшого на отримані з-за кордону. І можливі збитки від ударів для бюджету (але не для приватного бізнесу) компенсуватимуть партнери.
Це припущення може виявитися хибним, а наслідки блокади портів є стратегічно згубними для української економіки та бізнесу, але подібні сумніви можуть і не вплинути на рішення Банкової.
Тобто зараз багато залежить від того, яке рішення ухвалить Київ: піде на морське перемир'я, щоб відновити судноплавство в чорноморські порти або вважатиме вигіднішим продовжувати атаки навіть ціною блокади української морської зовнішньої торгівлі з розрахунку на те, що можливі збитки бюджету покриють європейські партнери, а приватний бізнес буде зігрітись.
Окреме питання, чи піде морське перемир'я РФ. З одного боку, Москва раніше взагалі відкидала будь-які тимчасові припинення вогню на землі, у повітрі чи на морі. З іншого боку, нинішнє загострення в Чорному морі почалося явно не з російської ініціативи і веде до серйозних економічних збитків для РФ. Тому Кремль, керуючись прагматичними міркуваннями, може піти на пропозицію Анкари, якщо на неї погодиться Україна.
До речі, про останні удари РФ по судах поблизу українських портів востаннє повідомлялося 8 серпня. При цьому ЗСУ звітували про атаки на суди вчора і сьогодні.
Але якщо навіть пауза між російськими ударами і не є плановою, а стала реакцією на заклик Туреччини, то при продовженні українських ударів по російському судноплавству атаки і РФ по українському судноплавству незабаром відновляться.
