У відносинах між Україною та Угорщиною виникла нова напруга. В останній тиждень Київ і Будапешт обмінялися, мабуть, найжорсткішими звинуваченнями з моменту звільнення з посади прем'єра Орбана.
Глава угорського уряду Мадьяр у різкій формі відмовився від участі у створеній Зеленським "Карпатській ініціативі", а також зарубав важливий для Києва проект будівництва нафтосховища для українських потреб на території Угорщини. У відповідь його розкритикувала українська влада.
Експерти пов'язують цю напругу як з об'єктивними факторами, так і суб'єктивними.
До об'єктивних належить насамперед вимога Угорщини до України виконати проголошені раніше умови щодо ухвалення законів, що розширює права угорської нацменшини. Досі жодного з цих законів не ухвалено. При цьому в Раді нічого не чули навіть про початок їхньої розробки. Щоправда, українські та угорські ЗМІ пишуть, що все ж таки обговорення за лаштунками між сторонами пунктів цих законів триває і навіть уже є проекти відповідних документів. Але, повторимося, у публічному полі їх поки що ніхто не бачив. Крім того, обговорення можуть затягнутися надовго, оскільки українська влада, як ми вже писали, взагалі не надто зацікавлена в ухваленні цих законів, щоб не створювати прецеденту послаблень нацменшин і згортання українізації, до якого потім можуть апелювати, наприклад, захисники російської мови.
До суб'єктивних чинників належить бажання Мадьяра демонструвати "жорстку суверенну позицію" у відносинах із Києвом, враховуючи досить неоднозначні настрої в угорському суспільстві щодо України та будь-якої допомоги їй.
До чого йде розвиток подій – читайте у статті “Країни”.
Закони щодо меншин не ухвалені
Після перемоги на квітневих виборах в Угорщині партії TISZA Петера Мадьяра, який змінив Орбана на посаді прем'єр-міністра, у Києві очікували на потепління у відносинах, фактично заморожених за попереднього уряду. Розрядка справді розпочалася: Будапешт погодився зняти вето з євроінтеграції України, погодившись загалом на відкриття предметних переговорів про т.зв. кластерах - 6 тематичних блоків вимог до країни-кандидата в частині законодавства, яке потрібно привести у відповідність до законів ЄС ще до вступу.
У Києві сподівалися, що відкриття кластерів відбуватиметься одночасно чи хоча б оперативно.
Однак саме Угорщина заявила, що далі першого та шостого кластерів Україна не просунеться, доки не почне виконувати обіцянку, підтверджену вже уряду Мадьяра, розширити права угорської меншини на Закарпатті відповідно до списку з 11 вимог Угорщини.
Нагадаємо, в рамках цих домовленостей Київ має бути поміняти мовне, освітнє законодавство, але пересічні депутати, яких розпитувала “Країна”, не чували про жодну підготовчу роботу. При цьому українські ЗМІ стверджують, що проект про втілення домовленостей у сфері освіти у вересні передали Єврокомісії та угорській стороні.
Угорські медіа також пишуть, що ведеться обговорення нюансів законодавчих ініціатив, хоча наголошують на тому, що розбіжностей зберігається чимало.
Так, наприклад, як зазначає видання Telex, угорці наполягають, щоб статус національної школи “автоматично надавався” навчальному закладу, де існує національний клас. Однак у проекті закону фігурує норма, що сама школа прийматиме рішення або, як вважає Telex, місцева влада, яка може прислухатися до думки української більшості, хоча саме надання статусу нацшколи “забезпечило б угорській спільноті у сфері освіти гарантії максимально широкого використання рідної мови”.
У будь-якому разі, можна констатувати, що обумовлені, згідно з домовленостями Києва та Будапешта закони, не лише не прийняті, а й ще й не внесені до Ради, що й накладає свій відбиток на відносини двох країн. Зокрема, тому Угорщина і не погоджується на відкриття кластерів, що залишилися.
Причому це не єдина точка напруги.
Проліт Стефанчука
Те, що між Угорщиною та Києвом не все, м'яко кажучи, гладко, показав і приїзд до Будапешту спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука на початку вересня.
Попри очікування він там не зустрівся з угорською колегою - спікером парламенту країни Агнеш Форштоффер, соратницею Мадьяра.
Щоправда, пізніше Стефанчук спростував, що мав намір зустрітися зі спікером, заявляючи, що робив у Будапешті лише транзитну зупинку дорогою на саміт до Парижа та назад.
"У зв'язку з війною шлях у зарубіжні країни лежить через транзитні аеропорти. Маршрут на саміт спікерів країн "Великої сімки" проходив через Будапешт. Під час міжнародних поїздок такі транзитні зупинки відбуваються регулярно і не є окремими повноцінними візитами. Тому ми прибули в Будапешт за три години до вильоту що робота з узгодження дат та “змістовним наповненням” майбутнього візиту вже ведеться.
Водночас співрозмовник, близький до Стефанчука, стверджує, що надію зустрітися з Агнеш Форштоффер таки голова Ради все ж таки мав.
Нафта, Х і тінь Орбану
Втім, якщо історію зі Стефанчуком ще можна сприйняти як незначний епізод, те, що сталося після самшиту "Карпатської ініціативи", стало публічним і відкритим скандалом.
У Києві очікували, що Петер Мадьяр приєднається на зустрічі "Карпатська ініціатива" до лідерів інших семи держав, чию територію захоплюють Карпати. Тому йшлося про Carpathian Eight (C8). Однак угорський прем'єр не приїхав, країну представляв заступник посла.
21 вересня Мадьяр заявив у парламенті, що Угорщина отримала запрошення, але не приєдналася. Більше того, він сказав, що Угорщина "з вагомої причини" не поїхала на зустріч на високому рівні, не уточнивши, щоправда, з якої.
Олії у вогонь підлила ситуація навколо домовленостей між НАК “Нафтогаз України” та угорським нафтогазовим концерном MOL. На полях саміту НАК та MOL підписали меморандум про майбутнє будівництво потужностей зі зберігання нафтопродуктів для потреб України на території Угорщини поблизу українсько-угорського кордону. В угорському парламенті Мадьяра із цього приводу розкритикувала опозиція.
Як пише видання Népszavа, лідер групи Християнсько-демократичної народної партії (KDNP) - партнера орбанівської FIDESZ у парламенті Бенце Ретварі вимагає від прем'єра пояснити, чому про подібні новини депутати дізнаються з українських ЗМІ. Він розуміє, що Україна боїться зводити такі об'єкти на своїй території, бо Росія може їх розбомбити. Але під час будівництва нафтосховищ в Угорщині означає, що Будапешт бере на себе цей ризик.
Мадьяр заявив, що переговори між MOL і "Нафтогазом" почалися ще за Орбана, і новий уряд не був повідомлений про такі плани. За словами Мадьяра, він повідомив голову MOL Жолту Хернаді, що вважає дії компанії неприйнятними, нагадав, що держава має 25% акцій компанії.
У коментарі Népszava компанія заявила, що підготовка проекту тільки почалася і може тривати "роки", тому уряд нічого не повідомляв.
Але Мадьяр далі висловився набагато жорсткіше. Як повідомляє видання Telex, угорський прем'єр заявив, що "поки при владі буде уряд TISZA, таке сховище на території Угорщини не збудовано".
Далі зробив заяву міністр закордонних справ Андрій Сибіга, причому у досить жорсткій формі.
"Те, що ми чуємо з Будапешта останнім часом, викликає у нас здивування. Схоже, що, хоча Віктора Орбана вже немає, його політика обструкціонізму та ізоляціонізму продовжує процвітати. "Орбанізм" у минулому не приніс нічого доброго ні Угорщині, ні всьому регіону в цілому - і в майбутньому він нікому не принесе.
Порівняння ризиковане, оскільки боротьба з фракцією Орбана в парламенті і взагалі політичною спадщиною попередника - важлива частина позиціонування Мадьяра зараз у політиці.
Тому не дивно, що угорський прем'єр особисто прийшов у коментарі до посади Сібіги. Виходячи із коментаря угорського прем'єра, він відмовився від участі у “Карпатській вісімці”, оскільки країну включили до списку учасниць без її згоди.
"Стверджувати, що суверенна держава є учасником міжнародного співробітництва "Карпатська інтеграція" (так у коментарі - Ред.) без попередніх консультацій чи згоди самої цієї країни, абсолютно неприпустимо. Наведу приклад: "Привіт, ми створили футбольну команду в сусідньому селі. Ми один одного не знаємо, але ви в ньому є, і вам потрібно принести м'яч”, - написав Мадьяр.
В іншому коментарі глава МЗС Угорщини Аніта Орбан зажадала, щоб нинішній уряд не порівнювали з його попередниками: “Тут немає жодної аналогії з політикою обструкції Віктором Орбаном”.
Чому загострилися розбіжності?
В угорській пресі вже шукають пояснення тертя, що посилилося. Так, видання Index наводить думку аналітика Тибора Аттили Надя, за оцінкою якого, на відносини з Україною продовжує впливати положення угорської меншості на Закарпатті - Будапешт чекає на реальні кроки від Києва у виконанні угоди про розширення прав закарпатських угорців. При цьому, даючи згоду на прискорення євроінтеграції України, уряд Мадьяра, на думку експерта, враховує “значний суспільний опір вступу України до ЄС”.
"Про те, що в Угорщині немає загальної проукраїнської налаштованості, свідчить і те, що, навіть будучи прем'єр-міністром, він (Перет Мадьяр - Ред.) намагається уникати враження, ніби займає проукраїнську позицію. Тим самим він у будь-якому випадку може задовольняти запити тих колишніх виборців "Фідеса", які, хоча, прихильниками Зеленського”, - заявив експерт.
Політичний експерт Андраш Костур також вважає, що Мадьяр та його команда "хочуть жорстко змусити українську сторону виконати вимоги Угорщини".
При цьому український нардеп, якому відомі нюанси дискусії з угорцями, у розмові зі "Країною" каже, що Будапешт поводиться досить гнучко на закритих переговорах.
"Так, з одного боку йде економічний тиск, але з іншого - з прав меншості - у наших візаві досить конструктивна позиція. Вони допускають досить глибокі компроміси в порівнянні з Орбаном. Зараз опрацьовується певна конфігурація змін для школи. Видно, що вони (Угорщина - Ред.) хочуть для себе вирішити цю ситуацію. розуміють, що ми (українська влада - Ред.) просто не зможемо їх провести. Але вони залишають такі собі гачки, щоб потім, коли - як ми сподіваємося - потрібно буде закривати переговорні кластери, ця угорська влада або інша за них зачепиться і буде нас "розкручувати" на все інше.
При цьому, за його словами, домовлятися з Будапештом якось доведеться, тому що "неможливо нікуди діти сусідів", хоч і ті намагаються "усім маніпулювати".
Проте секретність, з якою українська влада веде ці переговори, говорить про чутливість для неї теми мовних поступок, які, як неодноразово писала “Країна”, можуть викликати шторм у Раді. Адже це буде прецедент, який показуватиме, що українізацію можна, виявляється, повернути назад. У парламенті і взагалі в суспільстві можуть виникнути питання, чому угорській мові в Україні даються якісь послаблення, а мовам інших нацменшин - і, перш за все, російській, якою продовжують говорити мільйони громадян - ні, і як це співвідноситься із загальноєвропейською практикою поважати мовну, а ще культурну, релігійну різноманітність у країнах-.
Очевидно також те, що Мадьяр, який закусив вудила, чекатиме на прийняття хоч якогось закону, необхідного угорській меншості і навряд чи до цього погодиться на відкриття для України нового кластера з євроінтеграції.
Політолог Кость Бондаренко вважає, що ситуація, що виникла у відносинах між країнами, "абсолютно прогнозована".
"Петер Мадьяр, як учень Орбана, чудово розуміє, що Україна - це благодатна тема в геополітичних іграх і буде до неї повертатися - з різних приводів, звичайно - у діалозі з Брюсселем, Вашингтоном Лондоном і Москвою. І, як ми бачимо на прикладі відкриття кластерів, він уже це робить. Правда, тут вже робить. Такі навряд чи зможуть домовитися.
