Від ПДВ до ФОП до подвійних податків для біженців. Що написано у нових податкових законопроектах
В Україні готують чергові нововведення щодо податків для юридичних та фізичних осіб.
Вже цього місяця Кабінет міністрів має подати до Верховної Ради одразу два законопроекти.
Перший – про імплементацію в українське законодавство європейських практик протидії ухилення від сплати податків (ATAD) – підготовлений Мінфіном ще на початку року, зараз щодо нього активно проходять консультації. У проекті прописано, зокрема, стягнення плати за перенесення бізнесу за кордон, який розцінюватиметься як продаж обладнання та активів. Ще одна скандальна норма дозволить податківцям визначати зловживання на власний розсуд та автоматично брати з таких операцій збільшений податок.
Також, що важливо для біженців у Європі, хочуть змінити спосіб визначення резидентства. Якщо зараз враховують такі фактори, як проживання в тій чи іншій країні більше 183 днів на рік, наявність "центру життєвих інтересів", майна та інше, то в новому проекті пропонується керуватися хоча б одним із критеріїв. Тобто, якщо людина живе в Європі, але в неї в Україні залишилася квартира, її можуть визнати резидентом нашої країни та зобов'язати сплачувати тут податки. При цьому і від обов'язку сплачувати податки в країні проживання в ЄС його ніхто не звільнить, особливо якщо він працює в місцевій компанії. Таким чином, як резюмував керівник громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич, існує ризик, що біженців змусять сплачувати податки двічі: і в Європі, і в Україні.
При цьому Україна має договори з низкою країн про уникнення подвійного оподаткування. Але немає гарантій, що їх виконуватимуть після ухвалення нового проекту, вважає голова адвокатського об'єднання "Кравець та партнери" Ростислав Кравець,
Тексту другого законопроекту поки що немає, але днями його основні норми озвучила народний депутат Галина Васильченко. Йдеться про закручування податкових гайок для фізосіб-підприємців: виключення окремих видів діяльності з доступу для другої групи ФОП та їх переведення до третьої групи, запровадження плаваючого єдиного податку для третьої групи - для тих, хто надає послуги, його можуть збільшити з нинішніх 5% до 10%.
Також у цьому законопроекті збираються реалізувати страшилку, якою вже давно лякають спрощенців: ПДВ для ФОП, які перевищують встановлений поріг (не більше ніж 85 тисяч євро).
"Введення ПДВ сильно вдарить по малому бізнесу, оскільки цей податок передбачає повноцінний бухгалтерський супровід, що означає, як мінімум, додаткові фінансові витрати", - заявив Кравець. А Сергій Доротич взагалі назвав запуск ПДВ для фізосіб-підприємців "вбивством спрощенки".
"Зараз ФОП 3-ї групи без ПДВ сплачують 5% єдиного податку та 1% військового збору. Тобто ставка єдиного податку для частини підприємців може фактично подвоїтися. А після перевищення порога до цього додасться повноцінне адміністрування ПДВ", - написала на своїй сторінці у Фейсбуці Галина Васильченко.
Розбиралися, які податкові нововведення готуються для людей та бізнесу.
"Лічильник" для бізнесу та подвійні податки для біженців
У серпні Кабмін має подати до парламенту новий законопроект щодо протидії ухилення від сплати податків. Цей термін прописано в останньому оновленому меморандумі з МВФ. Крім того, імплементувати до українського законодавства норми ATAD Київ зобов'язався у рамках виконання вимог для вступу до ЄС.
Сам проект уже підготовлений Мінфіном, текст є на офіційному сайті відомства, його обговорюють із експертною спільнотою та бізнесом.
При цьому, як зазначив Доротич, проект передбачає імплементацію лише кількох норм ATAD, велика ж частина нововведень, що містяться в законопроекті, - суто "внутрішня творчість".
Які саме норми ATAD планують запустити в Україні? Як перерахував Кравець, йдеться про чотири статті євродиректив: 4,5,6 та 9.
Стаття 4 передбачає обмеження суми виплат за кредитами, які підприємство може зарахувати до своїх витрат, на рівні 30% від прибутку (до відрахування податків, амортизації та відсотків за кредитами).
Тобто фактично бізнесу доведеться сплачувати більше податків. Щоправда, частину "зайвих" боргових платежів компанія зможе переносити наступного року, зменшивши їх у 5%.
Суть цього нововведення у тому, щоб припинити схему заниження оподатковуваного прибутку. Наразі її особливо активно використовують компанії, які мають підрозділи за кордоном. Вони нібито кредитують українські філії, а ті віддають "борг", зменшуючи суму прибутку і, відповідно, сплачуваних податків з нього.
"Але як бути звичайному бізнесу, що не використовує схем? Уявіть: ви взяли кредит під закупівлю обладнання, але на витрати можна списати тільки третину. А як бути, якщо виплати по кредиту взагалі перекривають доходи, що не рідкість для бізнесу-початківця? – сказав Доротич.
При цьому в європейській директиві про обмеження частки боргових платежів у прибутку є винятки: вони не застосовуються, якщо йдеться про платежі до 3 мільйонів євро або кредити на реалізацію суспільно значущих проектів. Але в українську версію ATAD Мінфін ці винятки перенести чомусь забув.
Стаття 5 євродирективи ATAD передбачає податок на виведення активів та основних засобів виробництва з країни (так званий exit tax). Наприклад, якщо бізнес переносить виробництво за кордон або навіть формально змінює прописку на іноземну, доведеться платити "відступні".
"Додатковий податок на переміщення потужностей у 5% від їх оцінної вартості - це знущання у країні, що воює, коли релокація нерідко стає для бізнесу вимушеним заходом", - прокоментував нововведення Доротич.
Стаття 6 містить поняття "податкового зловживання", яке бажають внести до українського Податкового кодексу. При цьому фіскальна служба отримає повноваження самостійно виявляти та припиняти такі зловживання.
Як зазначено в пояснювальній записці до проекту Мінфіну, "правило застосовується при операціях і схемах, які хоча формально і відповідають нормам закону, але мають основну мету отримати податкову вигоду всупереч закону; у випадках виявлених зловживань правило дозволяє компетентним податковим органам ігнорувати такі схеми та провести оподаткування на основі економічної суті".
Під податкове зловживання можуть підвести виплати зарплат через ФОП, що активно застосовує бізнес. Законодавчо співробітництво бізнесу з фізособами-підприємцями не заборонено, як і перерахування ним грошей за надані послуги. Але у разі ухвалення законопроекту податківці зможуть ігнорувати зарплатні ФОП та стягувати з них не 6% податків, а 30%.
Та й загалом, як зазначає керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько, під цю норму може легко підпадати будь-яка співпраця з ФОП, і бізнес просто битиме за це штрафами в 30%.
"Фактично в українських реаліях це означає повне скасування презумпції невинності та розв'язування рук податківцям. Вони без суду та слідства зможуть блокувати рахунки, донараховувати податки, а ти спочатку плати, а якщо не згоден – йди до суду", – каже Доротич.
Стаття 9 прописує регулювання "гібридних розбіжностей", коли при операціях між компаніями різних юрисдикцій через відмінності в їхньому законодавстві з'являється можливість зменшувати податкові зобов'язання.
Але в проекті є ще одна важлива новація – визначення резидентства платників податків. Нині для цього враховують кілька критеріїв, а у новому проекті – лише один. Тобто навіть якщо людина давно виїхала за кордон, влаштувалася там на роботу і сплачує податки, але в неї на батьківщині залишилася квартира, її можуть визнати податковим резидентом та зобов'язати сплачувати податки.
"Резидентство - це хвороблива тема для наших біженців у ЄС. Наприклад, живете ви в Іспанії, працюєте, платите податки. Але в один момент українські фіскали вам скажуть, що у вас тут залишилися родичі, значить, ваш центр життєвих інтересів саме тут. Так що платите податки з іспанської зарплати на батьківщині. Подвійного оподаткування для наших громадян, Зрозуміло, що в теорії можна не платити податок в Україні. Але тоді податкова отримує право нараховувати штрафи, оголошувати вас боржником і через суд і виконавців конфіскувати майно, що залишилося, зокрема, ту ж квартиру, через яку вас визнали податковим резидентом, - зазначив Дорот.
При цьому, як сказав Кравець, договори Києва з іншими країнами про уникнення подвійного оподаткування (у тому числі майже з усіма країнами Євросоюзу) можуть не спрацювати, якщо йтиметься про спірне податкове резидентство.
"Вбивство спрощенки"
Для підприємців нововведення, що міститься в українській версії ATAD - це лише перша порція сюрпризів.
Мінфін працює над ще одним законопроектом – про спрощенку.
Нардеп Галина Васильченко написала на своїй сторінці у Фейсбуці, що зверталася із запитом до Мінфіну і той підтвердив роботу над законопроектом. Також у відомстві розкрили кілька запланованих новацій. Васильченко їх перераховує:
- виключення окремих видів діяльності з 2-ї групи та переведення на 3-ту (про які саме види діяльності може йтися, не уточнюється);
- використання для 3-ї групи різних ставок залежно від виду діяльності; для тих, хто надає послуги, ставка єдиного податку може зрости до 10% (зараз вона становить 5%);
- запровадження з 1 січня 2028 року для ФОП, які перевищать встановлений поріг, обов'язкової реєстрації платником ПДВ (поріг не може перевищувати 85 тисяч євро);
- спрощення адміністрування ПДВ (запровадження квартальної звітності замість помісячної, дозвіл зведених податкових накладних та попереднього заповнення деяких даних податкової).
Сама Васильченко заявила, що не сильно вірить у останні обіцяні спрощення.
Вона також зазначила, що Мінфін поки що не відповів на питання, які саме послуги обкладатимуть податком за ставкою 10%, кого виключать із 2-ї групи, якими будуть інші ставки, як новий єдиний податок поєднуватиметься з ПДВ та скільки коштуватиме ця реформа чесному мікробізнесу.
Кравець стверджує, що йдеться про новий наступ на спрощенців.
"По-перше, підвищення єдиного податку для частини бізнесу. По-друге, ПДВ. Цей податок передбачає повноцінну бухгалтерську роботу. Тобто підприємцю доведеться наймати бухгалтера і платити йому чималі гроші. Якщо ж він займатиметься всім сам, то незабаром ризикує зануритися у штрафи", - зазначив Кравець.
Доротич вважає запуск ПДВ для ФОП "вбивством спрощенки", оскільки сама суть цієї моделі полягає у простому веденні звітності та сплаті податку, а ПДВ зберегти таку простоту не дозволяє. Також запровадження ПДВ для фізосіб-підприємців автоматично призведе до подорожчання їхніх товарів та послуг як мінімум на 20%, додав експерт.
"Нові ініціативи в умовах війни та економічної невизначеності підприємці вважають черговою спробою посилити податковий тиск на працюючий бізнес замість того, щоб шукати нові методи боротьби з можливими податковими зловживаннями, дробленням бізнесу на ФОП тощо. Підприємці просять владу встановити мораторій на такі "реформи" як мінімум на час війни", - розповів нам. Забловський.
"У бізнесу тепер два вороги. Один - ракети та дрони, що знищують товари та склади. Другий - Мінфін, який вбиває взагалі бажання працювати", - підсумував економіст Данило Монін.
