"Бронь, податки та гроші". Бізнес вимагає у влади компенсації за прильоти. Наскільки це реально?
Українські бізнесмени вимагають у влади терміново вирішити питання державних компенсацій за втрати від прильотів.
Зазначимо, що підприємці зазнають величезних збитків буквально з перших днів війни, але до останнього часу практично все відновлювали власним коштом, хоча вже давно кажуть, що державі час взяти участь.
"Коли влада приходить і каже: "Дай грошей на ЗСУ" або "Заплати податки авансом", - ми йдемо назустріч. А коли до нас на завод прилетіло і ми зазнали мільйонних збитків, то залишаємося наодинці зі своєю бідою. Це як мінімум нечесно", - сказав нам власник великого підприємства.
Переломним стало 5 серпня, коли було завдано масованого удару по складських комплексах найбільших маркетплейсів та торгових компаній.
Вранці того ж дня одразу кілька підприємців та народних депутатів закликали уряд зустрітися із представниками бізнесу, щоб розробити програму відшкодування збитків від ударів. У середу в Кабінеті міністрів справді відбулася така зустріч.
А вчора прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив про те, що Кабмін уже прийняв рішення з цього приводу, але поки що лише про те, щоб дати можливість аграріям отримувати кредити за пільговою програмою "5-7-9" на поповнення оборотних коштів. Однак, аграрії й раніше мали право на ці кредити. Що змінилося? В уряді про це поки що чітко не говорять. Джерела в Кабміні сказали, що уряд мав намір з 1 вересня відібрати у бізнесу можливість брати кредити за пільговою програмою для поповнення оборонних коштів, але тепер вирішив продовжити цю практику для аграріїв і дати їм можливість пролонгувати вже взяті кредити.
Тобто йдеться не стільки про компенсацію, скільки про збереження та деяке пом'якшення нинішніх умов.
Корецький анонсував і інші програми підтримки аграрного бізнесу, але дав зрозуміти, що вони залежатимуть від виділення коштів Євросоюзу.
Тобто поки що конкретики щодо підтримки бізнесу мало.
Щоправда, як стало відомо "Страні" від представників компаній, які побували на зустрічі в Кабміні, головне, що просуває уряд - це страхування військових ризиків.
Зазначимо, що таке страхування існує і зараз, але бізнес не задоволений.
"Це страхування поки що зовсім не відпрацьоване. Держава компенсує страховку, компанія платить лише 1% від вартості. Поліс передбачає покриття на 3 мільйони гривень. Але вимагають, щоб страхували на повну вартість активу. Нам це нецікаво. Компенсують нам тільки стіни і вікна, але у мене стіни капітальні, а вікна не є. Однак у ціннику їх враховують. Вигідно було б страхувати, наприклад, лише капітальну будову за його оціночною вартістю, але цього поки що немає”, - розповів нам голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук.
Тобто, якщо торговельна мережа, що втратила великий розподільчий центр, на момент атаки мала страховку від держави, компанія зможе отримати максимум 3 мільйони гривень виплат за зруйновану будівлю - і ні копійки за знищений товар.
При цьому нардеп Ніна Южаніна, в принципі, скептично ставиться до ідеї покриття збитків бізнесу від ударів за рахунок страхових компаній, оскільки він настільки великий, що жодна компанія не зможе виплатити такі кошти.
А щодо допомоги у питанні компенсацій з боку держави, то тут крапки над i розставив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, який заявив, що держава не має можливості відшкодовувати бізнесу збитки під час війни.
Проте, консалтингова компанія Advanter Group після консультацій з бізнесом представила свій план дій для уряду. Зокрема, у ньому зазначено, що лише за січень-серпень 2026 року бізнес зазнав 57,2 мільярдів гривень збитків від російських ударів. Як компенсацію пропонуються такі заходи.
Протягом найближчого місяця:
- Бронювання від мобілізації співробітників за списком критично важливих посад, а не часткою від штатної кількості працівників, як зараз. При цьому для підприємств ВПК та енергетики має бути бронювання всіх працівників.
- Розблокування надання статусу критичної важливості максимум за 30 днів. (Після чергової зміни правил бронювання не всі оновили умови для набуття цього статусу, тому бізнес просто не може його підтвердити, а без нього бронювати людей не можна. При цьому броні дійсні лише до 1 вересня).
- Фіксація збитків упродовж 72 годин після удару.
- Мораторій на планові перевірки постраждалих компаній
- Зняття порога входу до грантових програм.
- Скорочення терміну розгляду заяв Експортно-кредитної агенції зі страхування з 30 до 15 днів.
Протягом наступних трьох місяців:
- Формування ретроактивного вікна вступу до програми страхування постраждалих.
- Включення товарних запасів та транспорту до програми за декларативним методом.
- Авансова виплата до завершення оцінки збитків.
- Компенсація для малого бізнесу у розмірі до 2 мільйонів гривень після подання заяви.
- Надання статусу прифронтової для Дніпропетровської області.
Окремо є пропозиції від ретейлу:
- Підвищення квоти на бронювання до 70% (зараз вона становить 50%).
- Включення Києва та області до списку територій із підвищеним ризиком.
- Облік у компенсаціях вартості товару та вантажного транспорту.
- Кредитування великих підприємств у сумі до 1 мільярда гривень на 2 роки під держгарантії.
В Advanter Group зазначили, що якщо не вжити цих заходів, то за півроку бізнес зазнає ще 30-40 мільярдів гривень прямих збитків (при нинішньому темпі 5,8 мільярда на місяць). Близько 70% великого бізнесу відкладе інвестиції, виникнуть великі ризики для торгової логістики: кожен руйнівний розподільний центр - це 300 магазинів без постачання.
Протягом 12 місяців збитки бізнесу можуть зрости до 70-150 мільярдів, що призведе до різкого скорочення зростання ВВП та недовиконання плану збору податків. 17% малого бізнесу може зупинитись. Також може початися масове перенесення виробництва за кордон.
Співвласник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк зазначає, що на початку війни бізнесу допомогли вижити зниження податків, скасування мит та зупинення перевірок.
"Сьогодні масштаби втрат ще більші, але політика влади стала протилежною: нові податки, тиск на ФОП та нескінченні перевірки. Тому для виживання українській економіці потрібні дерегуляція, зокрема, спрощення міжнародної логістики, дозволи на будівництво та приєднання до мереж, податкові канікули для кожного, чиє майно територіях", - написав Поперешнюк у Фейсбуці.
При цьому голова об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич не вірить, що держава виконає хоча б частину вимог бізнесу.
"Держава збиткова, та й міжнародні донори навряд чи дадуть добро на пільги для підприємців", - наголосив Доротич.
"Єдине, що може захистити український бізнес від подальших збитків у результатів ударів, - це якнайшвидше завершення війни. Це потрібно чітко розуміти. Поки війна триває, держава навряд чи витрачатиме гроші на підтримку приватного бізнесу, принаймні в будь-яких істотних масштабах", - сказав нам один із великих підприємців.
Зазначимо, що місяць тому, 8 липня, було ухвалено постанову Кабміну №887. У ньому вже розписано механізм компенсацій за втрачене майно, те саме страхування від держави, про яку згадав Барсук. Але участь у цій програмі, згідно з постановою, платна: 0,5% від заявленої вартості майна.
Щоб отримати виплату, спочатку бажаючі повинні подати заяву до Експортно-кредитної агенції, яка розглядає до 30 днів. Сама ж компенсація буде доступною лише тим, хто на момент отримання збитків був учасником програми. Але якщо страхового випадку так і не станеться, то внесок, що сплачений бізнесом, не повертається, а прийом заявок припиняється, як тільки їх обсяг перевищує бюджетні призначення за рік.
У компанії Advanter Group зазначили, що такий механізм вимагає від бізнесу передоплати в умовах, коли оборотних коштів немає.
У будь-якому разі, як сказала нардеп Южаніна, страхування військових ризиків навряд чи можна вважати швидкою допомогою для бізнесу, який сьогодні втратив склад чи виробництво.
