Місяць до виборів у США. Хто контролюватиме Конгрес?
Трохи менш ніж місяць залишається до проміжних виборів до Конгресу США, які багато в чому визначать розстановку сил у країні на найближчі роки. Багато експертів прогнозують, що Республіканська партія може втратити контроль над обома палатами американського парламенту, що фактично створить ситуацію, в якій президент США перебуватиме в опозиції до Конгресу.
Які шанси такого сценарію?
Становище республіканців і справді хитка. Так, у Палаті представників зараз їх більшість становить лише 220 голосів при мінімумі в 217. Демократична партія має 215 депутатів, що означає, що для перехоплення контролю над нижньою палатою Конгресу їм потрібно відіграти в опонентів лише три місця.
Опитування громадської думки свідчать про дуже значне падіння популярності республіканців та зміцнення позицій демократів.
Усі без винятку опитування показують перевагу Демократичної партії над Республіканською: навіть найоптимістичніші дані свідчать, що республіканці відстають від конкурентів як мінімум на 2%, а деякі опитування показують, що відрив досяг уже 15%, хоча більшість досліджень демонструють розрив на рівні приблизно 8% на користь демократів. Більше того, популярність республіканців падає, а рівень підтримки демократів зростає, так що за місяць, що залишився до виборів, ситуація для партії Дональда Трампа може стати ще гіршою.
Проте намагатися спрогнозувати результати виборів, спираючись лише на загальнонаціональні рейтинги, неправильно. Конгрес США обирається за мажоритарною системою, і тут важливим є те, в якій кількості округів кандидатам від тієї чи іншої партії вдасться домогтися переваги над противником.
В даний час республіканці ризикують втратити місця в Палаті представників приблизно в 15 округах у Нью-Йорку, Пенсільванії, Небрасці, Нью-Джерсі, Колорадо, Огайо, Мічигані, Вісконсіні, Айові та інших штатах. Найбільш критичною є ситуація в п'яти з них, де розрив між республіканським і демократичним кандидатом становить 5% і більше: так, в окрузі №7 в Огайо демократ Брайан Поіндексер обходить республіканця Макса Міллера на цілих 8%, в окрузі №3 в Айові демократка Сара Герріот обходить республіканця Пенсільванії демократ Боб Брукс обходить республіканця Райана Маккензі на 5% і таке інше.
Існує і зворотна тенденція: теоретично у низці округів республіканці можуть перехопити у демократів місця у нижній палаті Конгресу. Проте таких округів менше, лише сім, а перевага республіканців у них менш явно виражена. Опитування обіцяють перемогу Республіканської партії лише в одному окрузі, а саме окрузі №7 у штаті Вашингтон, де Джон Браун випереджає Мері Глюзенкамп-Перес приблизно на 1%. Крім того, в окрузі №9 в Огайо обидва кандидати, республіканський і демократичний, йдуть ніздрі в ніздрю. В інших же демократи поки що перемагають, хай і з незначною перевагою.
Таким чином, судячи з результатів аналізу результатів соцопитувань у округах, що вагаються, перемога найімовірніше дістанеться Демократичній партії, яка зможе без особливих проблем добрати близько чотирьох-п'яти місць у Палаті представників, а в реальності - домогтися вельми великої переваги в 10-15 або навіть більше голосів.
Не допомогли республіканцям навіть спроби перемалювати карту виборчих округів напередодні виборів. Це класичний прийом американської політики, відомий як джеррімендерінг: змінюючи межі виборчих округів, можна або розмити перевагу опонента, розкидавши його виборців по різних округах, або навпаки, сконцентрувати виборців протилежної партії в одному окрузі та зменшивши їхній вплив на результати голосування в інших.
Джерімендерінг - звичайна справа перед виборами, і цим займаються як демократи, так і республіканці, однак у 2026 році масштаби джеррімендерингу називають безпрецедентними: республіканцям вдалося перекроїти на свою користь карти в Техасі, Флориді, Луїзіані, Північній Кароліні, Алабамі, Теннесі. (!) Додаткових місць. Проте падіння популярності республіканців багато в чому послабило ефект перекроювання округів, і тепер аналітики говорять про те, що республіканці, можливо, й отримають на п'ять-шість місць більше, ніж їм удалося б за старими картами, але від поразки їх це не врятує. Крім того, демократи теж не сиділи склавши руки і перемалювали на свою користь карти в Каліфорнії та Юті, що теоретично може дати їм близько чотирьох-шести голосів. Тобто загалом "чемпіонат США з джеррімендерингу" завершився внічию.
Ситуація в Сенаті для республіканців не краща. Там вони з великою ймовірністю позбудуться щонайменше чотирьох місць.
Найгірша ситуація у Північній Кароліні, де республіканський кандидат Майкл Уатлі відстає від демократа аж на 12% голосів. На Алясці республіканець Ден Салліван програє демократці Мері Пелтолі на 7 процентних пунктів, в Техасі республіканець Кен Пакстон відстає від демократа Джеймса Таларіко на 6% голосів, в Огайо демократ Шеррод Браун випереджає республіканця Джона Хастеда на 3%. Крім того, у штаті Мен демократичний та республіканський кандидати наразі мають рівний рейтинг популярності, а в Айові, Канзасі та Південній Кароліні кандидати від республіканців лідирують, але з мінімальною перевагою на рівні 1% голосів.
Що стосується штатів, що вагаються, які зараз у Сенаті представляють демократи, то там у республіканців теж шансів небагато. Найкраща ситуація в Мічигані і Міннесоті, де демократичні кандидати випереджають республіканських всього на 2%, і теоретично у республіканців є шанси поборотися за перемогу, а от у Джорджії, яку ще недавно відносили до штатів, що вагаються, демократи, схоже, впевнено перемагають: демократичний кандидат Джон Ософ 10 процентних пунктів.
Слід враховувати, що у Сенаті 100 місць, 53 з яких контролюють республіканці, а 45 – демократи. Крім того, два місця належать незалежним кандидатам, які підтримують Демократичну партію. По суті, для взяття Сенату під контроль демократам потрібно добрати щонайменше чотири місця, які вони швидше за все отримають, а в ідеалі шість, і шанси на це теж досить великі, а в найкращому розкладі демократи можуть отримати до восьми місць понад те, що вони вже мають зараз.
Причини падіння рейтингу Трампа та республіканців очевидні. Насамперед, це невдала і вкрай непопулярна війна з Іраном, на яку президента підбили "яструби"-неоконсерватори з Республіканської партії на кшталт покійного сенатора Ліндсі Грема. США та Ізраїль напали на Іран, але свої завдання вирішити не змогли – режим встояв. Більше того, Тегеран фактично взяв під контроль Ормузьку протоку, а після успіхів союзних йому хуситів у Ємені та Баб-ель-Мандебську протоку.
Це викликало зростання цін на нафту та паливо, зокрема на внутрішньому американському ринку, що добиває зараз рейтинги Республіканської партії.
Таким чином, Трамп фактично потрапив під потрійний удар: з одного боку, він прямо порушив свою головну передвиборчу обіцянку не втягувати Америку у війни, чим відштовхнув від себе частину ідейних трампістів, з іншого боку не досяг ніякого успіху і лише погіршив позиції США на Близькому Сході, з третього - отримав ціновий удар.
Причому все це б'є безпосередньо по Трампу, а не по неокон, які втягнули його у війну, але самі вважають за краще залишатися в тіні. Більше того, вони ніколи не любили Трампа, бо саме він свого часу забрав у них контроль над партією.
Тому не виключено, що невікони спробують використати у своїх інтересах можливу поразку республіканців на виборах, щоб на темі промаху Акели вивести партію з-під влади Трампа і забезпечити висування від неї на наступних виборах президента свого кандидата, а не ворожого "яструбам" віце-президента Джей Ді Венса, який намагався.
Утім до виборів залишився ще майже місяць. І хоча зараз соціологія передбачає демократам перемогу, республіканці і Трамп мають ще час, щоб спробувати виправити ситуацію. Одна з надій у них те, що соціологи який завжди точно відбивають реальну картину справ. Нагадаємо, на президентських виборах передвиборні опитування сильно недооцінили підтримку Трампа : зокрема, Камалі Харріс передрікали перемогу, наприклад, у Вісконсіні та Мічигані, де в результаті переміг Трамп, а в Аризоні, Неваді, Пенсільванії, Північній Кароліні та Джорджії результати Трампа виявилися на 2.
Проте ситуація у партії президента є об'єктивно складною.
У зв'язку з цим популярна теорія, що Трамп спробує за час, що залишився до виборів, добитися хоч якогось результату з мирного врегулювання в Україні. Що, у свою чергу, може потягнути вниз ціни на енергоносії, якщо влада РФ зніме заборону на експорт дизельного палива і збільшить експорт нафти. Але з урахуванням діаметрально протилежних позицій сторін досягти прогресу в припиненні або хоча б деескалації війни буде дуже складно.
При цьому українська проблематика може таки відіграти свою роль у передвиборчому процесі.
До 18 жовтня Трамп повинен або запровадити "пекельні санкції" проти РФ, або надати Конгресу обґрунтування, чому він цього не зробив. Причому будь-який варіант для нього поганий.
Якщо він запровадить санкції проти найбільших покупців російських енергоносіїв, то це може ще більше збільшити ціни на паливо і, відповідно, зменшити рейтинг республіканців. Якщо він їх не запровадить, то Демпартія США, можливо, знову звинуватить його у роботі на Росію, збудувавши навколо цього окрему кампанію. Прийнятий у вересні закон про "пекельні санкції", нагадаємо, просували ті самі "яструби"-неокони.
