Близькі до НАБУ ЗМІ не відкидають причетність генпрокурора Кравченка до кришування шахрайських кіл-центрів
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко може бути причетний до системи кришування шахрайських кол-центрів у країні, а інтерес до боротьби з кіберзлочинністю у президента України Володимира Зеленського прокинувся лише після того, як він дізнався про операцію Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) "Карфаген" та про майбутні арешти в Офісі.
Про це пише близьке до НАБУ видання "Дзеркало тижня" з посиланням на інформацію із власних джерел.
Видання повідомляє, що в Україні можуть діяти близько двох тисяч шахрайських кол-центрів. Понад тисячу з них називають "білими", бо мають прикриття державних структур та платять силовикам "абонплату", уникаючи обшуків. Решта – "чорні" чи "партизани" – стають об'єктами показових рейдів, що, на думку співрозмовників "ДТ", може бути не боротьбі зі злочинністю, а усунення конкурентів тих, хто вже заплатив за можливість спокійно "працювати".
Схема "абонплати" діє через так зване єдине вікно: кожен із понад тисячі "білих" центрів платив близько 20 тисяч доларів на місяць. Гроші в основному збирали якісь "представники", які діяли від імені Служби безпеки України, після чого розподіляли між причетними до схеми структурами. За даними джерел, за дахом організованої злочинності також стояли службовці Головного управління розвідки, Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, прокуратури, Держфінмоніторингу та окремі представники Держприкордонслужби.
Приблизний підрахунок дозволяє припустити, що якщо кількість "білих" кол-центрів становить хоча б 1000 одиниць, то збір по 20 тисяч доларів з кожного забезпечував прибуток понад 20 млн доларів щомісяця - тільки як плата силовикам, не рахуючи "доходів" злочинців від викрадених у них жертв коштів.
За даними "ДТ", раніше з кожних 20 тисяч доларів три тисячі призначалися представникам прокуратури.
Але, як пише видання, після призначення генпрокурором Кравченком цю частку вирішили підняти до семи тисяч, а загальну "абонплату" – до 24 тисяч доларів. Таким чином, загальний оборот нелегальних коштів міг зрости до понад 24 мільйонів доларів на місяць, а частка прокуратури – понад 7 мільйонів.
За версією джерел, саме ця зміна балансу могла не влаштувати власників деяких кол-центрів, хтось із них передав інформацію НАБУ, що й допомогло слідству розкрутити справу проти прокурорів.
У записах розмов фігурант під ім'ям Канцлер (Сергій Кропива) описує масштаб "імперії", яку побудував якийсь Шеф – НАБУ вказує, що ця людина раніше очолювала Державну податкову службу, що збігається з біографією Кравченка (хоча НАБУ його прізвище не називає), про підозру не повідомляло. Сам Кравченко заперечує, що має відношення до кришування кол-центрів.
Західні партнери (ЄС, Великобританія) давно вказували Україні на масштаб проблеми кібер-злочинності – кол-центри виманюють у громадян Євросоюзу десятки мільйонів євро.
І приблизно за 3-4 тижні до публічної фази "Карфагену" силовики довідалися, що НАБУ займається цією темою. Після цього відбулася нарада за участю Зеленського, де обговорювалася необхідність закриття шахрайських офісів – завдання отримав в.о. голови СБУ Олександр Поклад.
Потім стартувала показова кампанія: 12 серпня Нацполіція прозвітувала про 411 обшуки та закриття 94 офісів (у записах Кропива обговорює, як закривати по 10 центрів на тиждень заради медійного ефекту).
1 вересня Зеленський заявив про необхідність "повністю покінчити" з кол-центрами, а наступного дня вніс до Верховної Ради України відповідні законопроекти – на думку авторів статті, це виглядає не як початок боротьби, а як "превентивна реакція" влади на розслідування, що вже розгортається.
При цьому "ДТ" наголошує, що тепер головне питання: чи обмежиться слідство Офісом генпрокурора, чи піде далі і вийде на СБУ та інших учасників "єдиного вікна".
Іншими словами, близьке до НАБУ видання дає зрозуміти, що антикорупційні органи можуть завдати удару не тільки генпрокурору, а й СБУ, в.о. голови якої, як раніше писало саме "Дзеркало тижня", готує удар по НАБУ та САП, використовуючи свідчення засудженого за держзраду нардепа Федора Христенка.
Ми докладно писали про політичне підґрунтя атаки НАБУ на Офіс генпрокурора.
