Після виборів до Держдуми європейська преса знову почала писати про напад Росії на країни НАТО
Після виборів у Державну думу РФ, що відбулися вчора, європейські ЗМІ масово пишуть про можливий напад Росії на країни НАТО вже найближчим часом.
Так, британська The Guardian наводить думку голови Служби безпеки та інформації Чехії Міхала Коуделка, який припускає обмежене вторгнення на територію країни НАТО, провокації під чужим прапором та "масштабні операції впливу". За його словами, такий сценарій можливий упродовж "місяців, а не років".
Серед найімовірніших цілей російських ударів він називає залізничну інфраструктуру, об'єкти, пов'язані з допомогою України, та підприємства оборонної промисловості.
Керівник Військової розвідки та служби безпеки Швеції Томас Нільссон вважає "переломним моментом" нещодавній інцидент з дроном в аеропорту Лейпцига, який влада Німеччини пов'язує з російською розвідкою.
"Відправити озброєний безпілотник до жвавого аеропорту в центрі Європи... Якщо відбуваються атаки, які можуть призвести до людських жертв або знищення критично важливої інфраструктури і мати величезні наслідки для суспільства, то, як на мене, це переломний момент", - заявив Нільссон The Guardian.
Колишній глава німецької Федеральної розвідувальної служби (BND) Герхард Шіндлер в інтерв'ю Neue Zürcher Zeitung сказав, що очікує подальшої ескалації ситуації і зрештою її переходу до гарячої фази.
"Я не просто вважаю, я в цьому впевнений", - відповів на запитання журналіста, чи протистояння Європи з Росією рухається до прямого військового конфлікту.
За версією Шіндлера, Росія зараз перевіряє реакцію Німеччини, Європи та НАТО за допомогою диверсій, кібератак, пошкодження інфраструктури та інших гібридних операцій. Наступним кроком, вважає він, можуть стати невеликі атаки, які постачатиме НАТО перед складним вибором: наприклад, удар по прикордонному посту в Естонії або руйнування дроном невеликого мосту в Латвії.
Шиндлер вважає, що президент РФ Володимир Путін діє за умов обмеженого часу.
"Він уже не мислить десятиліттями, а, можливо, у перспективі від трьох до п'яти років", - наголосив екс-глава BND.
На його думку, за цей період Кремль прагнутиме добитися військового успіху в Україні та одночасно "розгромити західну фалангу підтримки".
У країнах Балтії закликають не сприймати такі оцінки як свідчення неминучої швидкої війни. Глава латвійської служби держбезпеки Нормунд Межвієтс заявив The Guardian, що ознак нападу, що безпосередньо готується, зараз немає. За його словами, поки неясно, чи Москва готує реальну атаку чи намагається насамперед поширити в Європі страх і невизначеність.
У Москві неодноразово відкидали плани нападу на Європу. При цьому попереджали, що якщо така війна вибухне, то вона буде короткою і ядерною.
Імовірність конфлікту Росії та Європи ми аналізували в окремому матеріалі.
