США, Росія та Китай можуть поділити світ без урахування інтересів Європи - The Guardian
США, Росія та Китай можуть поділити світ на сфери впливу. Важливим кроком до цього може стати передбачувана зустріч лідерів цих трьох держав – Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна – у листопаді в Китаї.
Про це пише у своїй колонці для The Guardian колишній міжнародний редактор The Observer Стів Блумфілд.
На його думку, Трамп фактично відмовляється від колишньої американської політики, заснованої на підтримці західних союзників та протидії посиленню Росії та Китаю. Натомість Вашингтон все більше схиляється до домовленостей між найбільшими державами, кожна з яких отримає переважний вплив у своєму регіоні.
Автор звертає увагу на опубліковану наприкінці минулого року стратегію національної безпеки США, в якій майже відсутня критика Росії та Китаю, натомість багато претензій до традиційних союзників Вашингтона у Європі та Азії.
Блумфілд у цьому контексті нагадує про претензії Росії на управління пострадянським простором, а Китаю – на Східно-Китайське та Південно-Китайське моря.
На думку автора, можливе зближення трьох держав торкається контролю над глобальними ланцюжками поставок, технологічними платформами, енергетичними ресурсами та космічною інфраструктурою.
Для США та Китаю особливе значення мають технології та міжнародна торгівля, для Росії – енергетичні ресурси. Усі три держави також зацікавлені у контролі над космічними технологіями, які мають як комерційне, так і військове значення.
Таким чином, можливі домовленості Вашингтона, Москви та Пекіна можуть змінити як політичну карту світу, а й розподіл економічного впливу.
Ще десять років тому, нагадує автор, як три найбільші центри сили зазвичай розглядалися США, Китай і Євросоюз. Тепер у подібній конструкції місце Брюсселя фактично посідає Москва.
Особливу небезпеку такий сценарій становить для України та Європи.
Якщо США перестануть гарантувати безпеку європейських країн, вони опиняться перед загрозою посилення російського тиску. Аналогічна проблема виникне в Азії, де Тайвань, Японія, Південна Корея та Австралія значною мірою розраховують на американську військову підтримку.
При цьому європейські лідери, на думку Блумфілда, поки не готові остаточно визнати масштаб змін, що відбуваються. Незважаючи на розмови про необхідність самостійної оборони Європи, багато західних політиків продовжують сподіватися, що достатньо дочекатися закінчення президентства Трампа і колишній порядок відновиться.
Проте автор вважає, що повернення до старого світоустрою може не статися.
Якщо республіканці втратять контроль над Палатою представників, два роки президентства Трамп можуть присвятити зовнішній політиці, де його повноваження значно ширші.
При цьому Блумфілд визнає, що проведення саміту не означає автоматичного виникнення сталого союзу трьох держав. Їхні інтереси багато в чому суперечать один одному.
Проте сама зустріч, на його думку, може мати велике політичне значення. Вона дозволить Путіну остаточно вийти з ізоляції та закріпить за Росією статус однієї з трьох держав, які визначають долю світу. Сі Цзіньпін у свою чергу отримає додаткове визнання свого становища як глобального лідера. А для Трампа саміт може стати головною зовнішньополітичною подією останніх двох років його президентства.
При цьому, попереджає автор, навіть якщо нова система відносин між США, Росією та Китаєм не складеться, збитки колишньому міжнародному порядку можуть виявитися незворотними.
Раніше видання The Telegraph негативно оцінило можливу зустріч Трампа, Путіна та Сі.
