Знищення російських дата-центрів не завжди дає військову перевагу. Фото: із відкритих джерел

Українські удари по російських дата-центрах можуть порушувати міжнародне гуманітарне право, оскільки українська влада не довела, що ці об'єкти використовувалися у військових цілях.

Про це пишуть професори міжнародного права Марко Міланович та Майкл Шмітт у статті для американського юридичного порталу Just Security.

Експерти нагадують, що згідно з міжнародним гуманітарним правом цивільний об'єкт може стати законною військовою метою, якщо він використовується у військових цілях, а його знищення дає конкретну військову перевагу.

Україна атакувала дата-центри "Яндекса", Ощадбанку та VK, пояснюючи це відповіддю на російські удари по українських дата-центрах, а також необхідністю боротьби з російською пропагандою та ботами.

Зокрема, президент України Володимир Зеленський після атак на "Яндекс" заявив: " Раптом стало трохи легше дихати в багатьох соціальних мережах. Стало менше ненависті, менше розколу та менше провокацій. Тому що стало менше ботів".

Однак автори Just Security зазначають, що міжнародне гуманітарне право забороняє атакувати цивільні об'єкти як відплату, навіть якщо противник сам порушує ці норми.

Крім того, поширення пропаганди саме по собі не перетворює об'єкт на законну військову мету. Експерти посилаються на висновки комісії, яка вивчала бомбардування Югославії силами НАТО у 1999 році, зокрема, удар по телецентру в Белграді. Згідно з цими висновками, поширення пропаганди на підтримку війни не робить ЗМІ законною метою для атаки.

Окремо автори розглядають удар по дата-центру VK. Україна заявляла, що компанія обслуговує потреби російської армії та військово-промислового комплексу. Однак, зазначають експерти, це твердження стосується компанії в цілому, а не конкретного атакованого об'єкта.

Ще більше запитань у авторів викликає удар по дата-центру Ощадбанку, який на той момент був на стадії будівництва. Щоб визнати його військовою метою, потрібні конкретні відомості про плани використання об'єкта російськими військовими після завершення будівництва.

"Аргументи України не дозволяють класифікувати російські дата-центри як військові цілі", - підсумовують експерти.

При цьому вони наголошують на тому, що навіть доведене військове використання дата-центру не означає, що удар по ньому автоматично є законним. Необхідно враховувати можливу шкоду громадянській інфраструктурі, у тому числі банкам, системам зв'язку та іншим сервісам.

Більше того, автори звертають увагу, що резервне копіювання даних може звести військовий ефект від знищення дата-центру до мінімуму. Наприклад, після російських атак українські провайдери швидко відновлювали роботу завдяки резервним потужностям у Європі. Якщо військова інформація також була збережена за кордоном, знищення серверів могло не дати істотної військової переваги.

На закінчення експерти наголошують, що Росія веде агресивну війну проти України і неодноразово порушувала міжнародне гуманітарне право. Однак це не звільняє Україну від обов'язку дотримуватись правил ведення війни.

"Той факт, що Україна є жертвою агресії, не звільняє її від відповідальності за незаконні напади в ході військових дій. Кожне порушення цих норм послаблює позиції, які Україна з такою працею завоювала. Обґрунтування, які Україна дотепер приводила щодо своїх ударів по російських центрах обробки даних, — дії та придушення в дезінформації. розпорядження України є більш вагомими та підкріпленими фактичними доказами аргументами, ніж ті, які вона представила досі", — пишуть автори статті.

Нагадаємо, російський телекомунікаційний оператор "Ростелеком" створить підземні центри обробки даних із підвищеним захистом від зовнішніх загроз.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.