ЄС не погодив репараційний кредит України. Що це означає
Вчорашня новина про те, що Європейський Союз не зміг погодити видачу Україні репараційного кредиту за рахунок заморожених російських активів, є вкрай тривожним дзвінком для Києва. Ситуація загрожує дуже важкими наслідками.
Як ми вже писали, наступного року, виходячи із запитів української влади, Європа має виділити 120 млрд доларів у вигляді як прямої допомоги, так і постачання зброї. А оскільки склади європейських армій вже практично спустошені, вони можуть передати тільки новозроблені озброєння або куплене в інших країн, насамперед у США. Тобто це вимагатиме реальних грошових витрат.
Після того, як президент США Дональд Трамп відмовився продовжувати будь-яку допомогу Україні у вигляді фінансів чи безкоштовної передачі зброї, вся величезна сума у 120 млрд доларів лягла на плечі Європи. При цьому європейська економіка та фінанси і так переживають далеко не найкращі часи.
Тому в Європі вже прямо заявляють, що неможливо знайти будь-який інший спосіб продовжувати фінансувати Україну хоча б на нинішньому рівні, окрім використання для цього заморожених російських активів. І Києва покладав величезні сподівання на вчорашній день, коли мали ухвалити рішення про виділення репараційного кредиту у розмірі 140 млрд євро. Проте рішення ухвалено не було. Його перенесли на грудень, і поки що немає гарантій, що його погодять узимку.
Головна причина пробуксування – жорстко негативна позиція деяких країн. Відкрито висловлює свою незгоду Бельгія, де зберігається більшість заморожених російських активів, а в завуальованій формі інші держави, включаючи, за даними ЗМІ, Німеччину.
Доводи противників власне конфіскації російських активів через репараційний кредит відомі. Вони стверджують, що це стане важким ударом по репутації Європи як місця зберігання грошей і призведе до обвального виведення коштів іноземцями з ЄС. Також існує загроза, що у відповідь Росія конфіскує наявні у неї європейські активи, яких тільки в однієї Німеччини на суму 100 млрд євро.
Тому вирішення питання дається важко, хоча Київ та деякі європейські країни намагатимуться докласти максимум зусиль, щоб у грудні воно все-таки було прийнято.
Але якщо цього не станеться, наслідки будуть відкликатися ще довго.
Безперечно, допомога повністю не припиниться, проте її розмір сильно зменшиться. Відповідно Україні доведеться скорочувати закупівлі та виробництво дронів та іншої зброї, урізати всі інші витрати та значно девальвувати гривню, що різко підштовхне інфляцію. Все це вкрай негативно позначиться на здібності Києва продовжувати війну і може змінити ставлення української влади до умов її завершення.
Тому ставки з цього питання дуже великі, і боротьба навколо теми репараційного кредиту буде дуже жорсткою.
Швидше за все, принагідно Київ спробує умовити США відновити військову та фінансову допомогу - можливо, під виглядом внесків у фонд, створений у рамках ресурсної угоди. Але враховуючи настрій Трампа не витрачати нічого на війну в Україні, а лише на ній заробляти, досягти цього буде ще складніше, ніж отримати репараційний кредит від ЄС.
