Про депортацію українських чоловіків із Європи
Сьогодні народний депутат від "Слуги народу" Руслан Горбенко начебто на продовження заяв президента Володимира Зеленського та канцлера Німеччини Фрідріха Мерця про необхідність повернення українських чоловіків з Європи сказав, що випадки примусової депортації вже були і висланих прямо на кордоні зустрічали військкоми з повістками.
Тема з депортацією вже обговорюється давно як один із способів здійснити загрозу "повернути чоловіків до України". Однак, насправді, для цих цілей в масовому порядку вона використовуватися не може.
Для початку треба сказати, що є дві різні ситуації щодо депортації. Коли йдеться про тих, хто має легальне право на проживання в країнах Європейського Союзу і коли йдеться про нелегалів чи тих, хто перебуває в Європі проїздом чи тимчасово.
В останньому випадку депортація справді може бути досить швидкою і без формальних процедур на підставі лише висновку відповідних органів про деякі порушення, вчинені людиною (не плутати з процедурою екстрадиції). Саме так, наприклад, депортували з Польщі політолога Кирила Молчанова, якого Служба безпеки України звинувачує у державній зраді.
Якщо ж людина має постійне легальне проживання в країнах ЄС (як українські біженці), то там процедура значно складніша.
Насамперед потрібне рішення державного органу про позбавлення права на проживання. І в усіх країнах ЄС його можна оскаржити у суді. Причому одночасно подається клопотання про зупинення процедури депортації на час розгляду та, у більшості випадків, суди його задовольняють (якщо не йдеться про особливо тяжкі злочини).
Більш жорстка процедура у Польщі – там можуть за певних обставин депортувати дуже швидко. Але в інших країнах ЄС суд майже завжди стає обмежувачем швидкого висилання.
Більше того, навіть якщо суд відхилить позов, людині, як правило, дається термін добровільно покинути країну і виїхати, куди вона хоче. І лише після закінчення цього терміну його можуть надіслати примусово.
І, нарешті, дуже важливо, для рішення про позбавлення права на проживання європейським органам потрібні чіткі підстави. Такими є, найчастіше, скоєння деяких правопорушень. Просто "від ліхтаря" позбавити статус людини не можуть - європейська система так не працює.
Тому важко уявити, що через механізм депортації в Україну почнуть тисячами чи десятками тисяч відправляти чоловіків. Хоча, можливо, якщо буде дана установка жорсткіше підходити саме до українців-чоловіків, то, у разі порушення закону, їх можуть справді частіше піддавати процедурі депортації. Але, як писалося вище, дуже ускладнити і загальмувати процес можуть суди.
І, в будь-якому разі, це не буде масовим явищем – з таким потоком ані судова, ані державна система європейських країн не впораються.




