Заручники "Резерву". Як ЄС тепер відмовлятиме у захисті військовозобов'язаним українцям?
Рішення Ради Європейського Союзу, яке набуло чинності вчора, вперше пов'язує надання тимчасового захисту українцям з тим, чи виконують заявники "передбачені законодавством України військові обов'язки".
При цьому опублікований позавчора документ виписаний гранично неконкретно і залишає країнам, які приймають українців, досить широкий простір для трактувань, кому надавати тимчасовий захист, а кому - ні.
Зокрема, не пояснюється, з якого віку будуть запроваджувати обмеження щодо надання статусу для новоприбулих чоловіків: з 18 років, коли громадянин України стає військовозобов'язаним, або з 23 років – віку, з якого в Україні заборонено виїзд із країни.
Згідно з формулюванням у документі, тимчасовий захист "не надається особам, які не виконують передбачені законодавством України військові обов'язки і тому не отримали від української влади дозволу залишити Україну". Судячи з неї, прикордонні служби насамперед зобов'язані перевіряти, чи мала людина законне право залишити Україну. Тобто за логікою ЄС перший орієнтир – це відомості про законний виїзд з України, штамп у паспорті. Теоретично він дає можливість набути статусу тим, хто виїхав як заброньований від мобілізації або має разовий дозвіл на виїзд або тимчасове відстрочення від служби.
Втім, у рішенні окремо згадується й інший критерій відбору: статус у додатку "Резерв+". У документі сказано, що держави ЄС можуть - хоч і не зобов'язані - використовувати "Резерв+" як підтвердження того, що людині дозволено залишити Україну "з дотриманням її військових обов'язків".
Однак саме тут постає головне практичне питання. Рішення не пояснює, які саме відомості із "Резерву+" мають підтверджувати право на отримання тимчасового захисту.
Найочевидніший варіант - відмітка про зняття з військового обліку. Якщо громадянин більше не є військовозобов'язаним за українським законодавством, найімовірніше, питань виникнути не повинно.
Складніша ситуація з відстрочками та бронюванням, які дають право на законний виїзд, але мають тимчасовий характер.
І документ не відповідає на запитання, що робити, якщо людина законно виїхала з України завдяки відстрочці: чи має вона право на статус тимчасового захисту чи ні. Ймовірно, саме практика окремих держав найближчими місяцями покаже, як саме європейські країни застосовуватимуть нові правила.
Перша інформація, що надходить із сусідніх з Україною країн Європи, досить суперечлива.
За повідомленнями українців, які допомагають чоловікам, які нелегально перейшли українсько-румунський кордон, з 5 серпня влада Румунії почала вимагати документи з "Резерву+". Але поки що йдеться лише про тих, хто прибув в обхід пунктів пропуску.
Тобто за однією з версій, якщо громадянин не має позначки української прикордонної служби, яка підтверджує законний виїзд, європейська влада не має найпростішого способу переконатися в тому, що він залишив країну на законних підставах і не є військовозобов'язаним. Тому вони можуть переходити до другого способу перевірки, рекомендованого рішенням Ради ЄС через "Резерв+".
Але за іншою версією, "Резерв" вимагатимуть у всіх заявників, про що, наприклад, прямо заявила влада Чехії, коментуючи рішення Ради ЄС.
"Заявники мають довести виконання своїх військових обов'язків через "Резерв+", щоб отримати тимчасовий захист", - заявила представник чеського Міністерства внутрішніх справ Адела Діттманнова.
Вона додала, що після таких перевірок потік українських чоловіків у країну знизиться "на десятки відсотків".
Тому, повторимося, варто спостерігати за практикою застосування нових норм у кожній конкретній країні.
Але в будь-якому випадку, навіть якщо в ЄС чоловікам не надасть статусу тимчасового захисту, вони можуть виїхати до інших країн поза Євросоюзом. У які саме ми писали в окремому матеріалі.
Також нагадаємо, що нові норми стосуються лише новоприбулих до ЄС українців і не поширюються на тих, хто вже отримав статус захисту.
