"Бронь перетворилася на гарбуз". Із 1 вересня українці масово залишилися без відстрочок. Що відбувається?
З 1 вересня в Україні остаточно набули чинності нові правила бронювання від мобілізації, затверджені ухвалою Кабінету міністрів №692 ще кілька місяців тому.
Нагадаємо: згідно з цим документом запроваджуються нові правила про сумісників (їх можна бронювати лише за основним місцем роботи), а роботодавців зобов'язують чітко дотримуватися квот бронювання. Якщо квоти перевищуються, потрібно самостійно скасовувати відстрочки через "Дію". До того ж піднімається зарплатна планка з попередніх двох до трьох мінімальних зарплат (близько 26 тисяч гривень).
Але головне, що всі підприємства мають наново підтверджувати статус критичної важливості за новими критеріями, які різняться залежно від того, через який бізнес-орган подає заявку: через центральні органи влади, наприклад, Мінекономіки чи Міноборони, або через місцеві ОВА.
Якщо компанія вчасно не підтвердить статусу критичності, всі її броні просто злетять. Спочатку компанії мали підтверджувати статус ще в липні, проте почався скандал, оскільки багато органів влади просто не затвердили вчасно критерії критичності. Тому перехідний період продовжили до кінця серпня, і на сьогодні всі останні терміни вже спливли.
При цьому проблема з підтвердженням статусу нікуди не поділася: напередодні "Ч" бізнес-громадськість просила в уряду відстрочити запуск нових правил бронювання до 1 листопада. Але на цей раз Кабмін заклики роботодавців проігнорував. Тобто виходить, що з сьогодні всі працівники підприємств, які не встигли оновити статус критичності, автоматично втратили відстрочки.
"Раю військовозобов'язаним перевірити свої броні в "Резерві+", тому що для багатьох можуть бути неприємні сюрпризи", - сказав голова адвокатського об'єднання "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.
Розбиралися, що змінилося із бронюванням для підприємств та їх працівників з 1 вересня.
Що змінилося у бронюванні і чому бізнес просив Кабмін дати відстрочку до листопада
"Країна" вже писала, що у червні Кабмін своєю постановою №692 оновив умови бронювання працівників.
Нагадаємо коротко головні нововведення.
- Рівень зарплат. Якщо раніше для броні було достатньо офіційної середньої зарплати на підприємстві на рівні двох мінімальних зарплат, то тепер вона повинна бути не нижчою від трьох мінімалок (25 941 гривню на місяць). Виняток зробили лише для підприємств, які працюють на прифронтових територіях, операторів систем розподілу електроенергії та газу, вугільної промисловості та комунальних підприємств: їм встановили планку 2,5 мінімальних зарплат (21 618 гривень). При цьому, як зазначив Кравець, якщо Києву та області нададуть статус прифронтових територій ( а таку ідею влада вже озвучила ), то для місцевих роботодавців зарплатна планка для бронювання також знизиться до 2,5 мінімалок.
- Умова за сумісниками. За новими правилами працівників можна бронювати лише за основним місцем роботи, та на інших підприємствах, де вони оформлені як сумісники, такі співробітники не входять до квоти з бронювання. Як сказав Кравець, запровадивши цю умову, Кабмін тим самим зламав схему, яку активно використав український бізнес: "Компанії спеціально брали на роботу за сумісництвом фахівців, які вже заброньовані іншими організаціями. Це дозволяло їм враховувати таких військовозобов'язаних у квоті з бронювання у 50%. І оскільки вони вже мали відстрочку. компаніях (наприклад, на дочірніх підприємствах) така можливість дозволяла оформляти відстрочки практично всьому персоналу: 50% оформлялося однією компанію, і 50% - на іншу.
- Контроль лімітів. Влада планує суворіше контролювати, чи не перевищують роботодавці ліміти щодо відстрочок. Для більшості компаній це 50% кількості військовозобов'язаних, але для деяких (комунальники, підприємства, що виконують оборонні замовлення) можуть доходити до 75-100%. Тепер, якщо ліміт перевищено, компанія зобов'язана сама скасувати зайві відстрочки через "Дію", а якщо цього не зробить, ризикує взагалі втратити право на бронювання.
- Перепідтвердження статусу критичності. Підприємства зобов'язали наново оновлювати статус за новими критеріями. Їх мали розробити органи влади, які цей статус надають: окремі міністерства (Мінекономіки, Міноборони та ін.) або обласні військові адміністрації.
Щодо останньої умови, то спочатку передбачалося, що компанії масово оновлюватимуть статус ще в липні. Але виникла проблема із критеріями. Хоча Кабмін зобов'язав органи влади затвердити нові критерії до 1 липня, станом на кінець червня багато ОВ так і не оприлюднили (зокрема, Київська, Волинська, Миколаївська, Закарпатська, Харківська та інші військові адміністрації). Роботодавці тоді зчинили шум і буквально засипали уряд скаргами.
"Закликаємо Мінекономіки терміново втрутитися у ситуацію та продовжити терміни підтвердження статусу критичності для підприємств як мінімум на 30 календарних днів з моменту їхнього офіційного оприлюднення", - йшлося, зокрема, у зверненні профільної асоціації "Укрлегпром".
Через війну перехідний період продовжили до 31 серпня. При цьому повністю проблему із перепідтвердженням статусу вирішити так і не вдалося.
У середині серпня Спілка українських підприємців (СУП) закликала Кабмін ще раз продовжити терміни для підтвердження критичності - цього разу до 1 листопада. У СУП заявили, що підприємства систематично повідомляють про проблеми, які виникають під час повторного підтвердження статусу критичності.
"Бізнес звертає увагу, що за нинішніх умов існує реальний ризик, що державні органи влади не встигнуть опрацювати всі подані документи до 1 вересня - дати, до якої, відповідно до постанови Кабінету міністрів №692, чинні рішення про критичність мають бути чинними", - йдеться у зверненні СУП до уряду.
У ньому також сказано, що більшість критеріїв критичності було оновлено лише до серпня та бізнес фактично не мав часу, щоб оцінити свою відповідність новим вимогам та підготувати потрібні документи. До того ж держоргани виявилися буквально засипані заявками, лише реєстрація документів у деяких розтягувалася на кілька тижнів замість п'яти робочих днів, відведених законодавством. Крім того, ситуацію помітно ускладнила активізація російських атак, коли багато підприємств змушені були змінювати офіси та підраховувати завдані збитки замість того, щоб готувати документи на підтвердження статусу.
"Продовження терміну (до 1 листопада - Ред. ) дозволить уникнути ризику втрати критичності через адміністративні затримки та забезпечить стабільність роботи підприємств, які продовжують підтримувати економіку країни в умовах війни", - йдеться у зверненні СУП до Кабміну.
Але, очевидно, уряд ці заклики бізнесу не вразили, і перехідний період продовжувати більше не стали. У результаті нові правила бронювання остаточно набули чинності 1 вересня.
Що це означає?
Злітають навіть законні броні
Як і припускали експерти, із бронюванням вже почалися проблеми. Причому навіть у тих, хто встиг укластися у строки та підтвердити статус критичності.
Ще з 30 серпня в системі "Резерв+" стали масово змінюватися терміни бронювань, що діють на той час, до 1 вересня 2026 року. Про це "Країні" розповіли представники бізнесу. При цьому багато хто з них на той час уже встиг підтвердити статус критичності та отримати відповідне рішення.
Але продовжити відстрочення працівників через "Дію" частина роботодавців не мала: система блокувала всі спроби.
"Ми звернулися в "Дію" зі скаргами на помилку, там запитали код ЄДРПОУ, а коли ми його повідомили, написали, що до єдиного переліку (підприємств, які мають критичний статус - Ред.) нове рішення щодо нашого статусу ще не внесено, є тільки старе, а воно з 1 вересня вже не діє. В" щоб він вніс своє нове рішення до єдиного переліку. Ми звернулися, але результату поки що немає сьогодні бронювання, частина взагалі не вийшла на роботу.
"Найголовніше зараз - отримати рішення про критичність. Велике навантаження на відповідні органи, вони не встигають. "Резерв+" та "Дія" 1 вересня фактично лягли. Хто не отримав рішення і не підтвердив броню, відповідно мають проблеми", - розповів нам керівник однієї з профільних асоціацій.
Юристи, з якими поспілкувалася "Країна", радять у таких випадках терміново звертатися до органу, який видав нове рішення про критичний статус, причому не лише письмово, а й у телефонному режимі. До письмового звернення варто додати ЄДПРОУ, а також реквізити рішення про видачу статусу, скрин з "Резерву+" або "Дії", на яких зазначені терміни відстрочок до 1 вересня. У цьому випадку є надія, що чиновники оновлять статус у єдиному переліку максимально швидко, тобто співробітники будуть без броні щонайбільше кілька днів. Хоча гарантій, що за цей час їх не мобілізують, ясна річ, немає.
Ще одна проблема, про яку нам розповів бізнес, – це відмови у підтвердженні статусу критичності. Критерії надання цього статусу змінювали. Наприклад, Мінекономіки суттєво підвищило зарплатну планку: для компаній, у яких працюють від 50 осіб, зарплата має бути вдвічі вищою, ніж у середньому по країні (майже 54 тисячі на місяць). А якщо у штаті більше 20 осіб – то втричі вище (80,7 тисячі гривень). Для аграріїв відомство підвищило вимоги щодо земельного банку (було 500 гектарів, стало 1000) та річного доходу (його підняли з 20 млн до 40 млн гривень).
У Волинській ОВ для отримання статусу потрібно мати не менше п'яти працівників та річний дохід від 2 млн гривень, що вдвічі більше, ніж раніше. У Хмельницькій області підвищили планку із земельного банку для аграріїв з 50 до 100 гектарів. Ще на етапі оприлюднення нових умов у регіоні підрахували, що право на бронювання втратить до 20 агрофірм. На Рівненщині запровадили окремий зарплатний критерій: не менше 3,5 мінімалок (30 264 гривень на місяць). При цьому середня зарплата у регіоні становить 26-27 тисяч. У Львівській області середня зарплата має бути не менше 34 588 гривень на місяць та річний дохід від 80 млн гривень, а у компанії, яка претендує на критичний статус, працюватиме не менше 30 осіб (або 20, якщо 10 з них ветерани). На Закарпатті змінили вимоги щодо сплати податків: планку підвищили з колишніх 1,2 млн. на рік до 1,5 млн. Крім того, підвищили ліміт з працевлаштування ветеранів з 10% до 30%.
Але Кабмін дозволяв подавати на оновлення статусу за спрощеною процедурою, надавши спочатку лише дані про зарплати. У результаті багато хто за такою "спрощеною схемою" отримав відмови, і фактично всі броні працівників з 1 вересня автоматично злетіли. Тепер юристи радять компаніям терміново подаватись на підтвердження статусу повторно, цього разу вже з повними пакетами документів.
Частина компаній подали документи, але поки що не отримали жодної відповіді - ні позитивної, ні негативної. Як і писав СУП у листі до Кабміну, і державні, і місцеві органи влади буквально завалені документами від прохачів статусу і просто не встигають їх розглядати. На цьому фоні вже з'явилася інформація про різні домовленості, коли роботодавці намагаються вирішити питання безпосередньо з чиновниками, щоб не стояти у загальній черзі. Ціна рішення вимірюється в тисячах доларів, до того ж, потрібні ще й хороші зв'язки (тобто доводиться платити і посередникам).
"Таким чином уряд фактично створив умови для виникнення нової корупційної схеми", - каже Кравець.
Юристи радять компаніям, які не отримали жодної відповіді про статус, терміново звертатися до державних чи місцевих органів влади та вимагати рішення, особливо якщо відведені на його ухвалення терміни у 10 днів уже минули. Але відомо, що відновити бронь до прояснення ситуації вже неможливо: з першого вересня всі старі відстрочки втратили силу.
"Вийшло, як у казці: зранку всі броні перетворилися на гарбуз", - пожартував керівник одного з підприємств.
Кравець також зазначив, що заброньованим українцям самим варто терміново перевірити свої відстрочки у "Резерві+".
"Для багатьох можуть бути неприємні сюрпризи", – попередив він.
"Просимо зупинити мобілізаційну махину"
Як тільки з'явилися нові правила бронювання, багато представників бізнесу запідозрили, що їх переінакшили спеціально, щоб зменшити кількість заброньованих. Причому, як сказав голова комунального підприємства "Тепловик" Олександр Душенко, працівникам ТЦК відомі всі дані працівників із відстрочками, тому вони можуть їх мобілізувати між бронюваннями.
Частина компаній, намагаючись цього уникнути, терміново відправляють військовозобов'язаних співробітників на дистанційну роботу або радять їм залягти на дно, піти полікуватися в стаціонар і т.д. Бізнес розраховує, що найближчим часом ситуація із бронюванням якось вирішиться. Але, зрозуміло, що ті, хто отримали відмову при підтвердженні статусу, швидко повернути собі право бронювати людей не зможуть. Для цього потрібно відповідати новим критеріям (що можуть зробити не всі), наново подати пакет документів та чекати на його розгляд.
Експерти кажуть, що такі роботодавці ризикують втратити частину співробітників: одних мобілізують, інші, найцінніші, можуть піти до конкурентів, які забезпечують броню.
У бізнес-спільноті також не відмовилися від спроб переконати Кабмін.
"Просимо зупинити мобілізаційну махину і продовжити старі броні ще на місяць, а краще два, інакше багато підприємств виявляться буквально паралізованими", - розповів керівник великого підприємства.
