Як кол-центри використовують ШІ для обману українців
Останнім часом все частіше кажуть, що шахрайські кол-центри перемикаються з російських на українських та європейських клієнтів.
Ми поговорили з банкірами та запитали у них, які методи шахраї найчастіше використовують для виманювання грошей з рахунків українських громадян.
Банкіри зазначають, що у 2026 році шахрайство у фінансовій сфері стало значно технологічнішим, швидшим та персоналізованішим. Злочинці задіяють все у комплексі: і кол-центри, і програмні комплекси. Тому фінансисти змушені постійно вдосконалювати свій антифрод (або фрод-моніторинг) - тобто набір програмних інструментів та алгоритмів для автоматичного виявлення та запобігання шахрайським операціям у реальному часі. Його допрацьовують буквально щодня.
Шахраї активно використовують штучний інтелект, який широко застосовується у вже обкатаних схемах соціальної інженерії, фішингу, фейкових дзвінків, підроблених повідомлень, шахрайських онлайн-пропозицій, псевдозборів та маніпуляцій у месенджерах.
В одному з банків розповіли, що його клієнти отримують підроблені за допомогою ШІ голосові повідомлення начебто від близьких людей. У слухавці може звучати знайомий голос зі звичними інтонаціями, який просить допомоги: терміново переказати гроші на невідкладні потреби. Після дзвінка багато хто поспішає допомогти, не замислюючись, що повідомлення могло бути створене штучним інтелектом, а за згенерованим знайомим голосом стоїть шахрай.
Оператори кол-центрів в Україні полюють не лише за іноземцями, а й на українців з підвищеним рівнем тривоги, яких намагаються вибити з колії.
"Типові випадки - це нав'язливі дзвінки нібито від служби безпеки банку з повідомленням про підозрілу операцію, блокування рахунку або необхідність захистити кошти і т.д. Людину насильно занурюють у стан тривоги, змушують діяти квапливо, негайно. Такий тиск блокує критичне сприйняття, у логін в онлайн-банкінгу чи одноразовий пароль", - розповіла заступник голови правління Глобус Банку Ганна Довгальська.
Друга поширена схема – це фішинг, коли шахраї використовують підроблені сайти банків, державних програм, служб доставки, благодійних фондів, маркетплейсів чи онлайн-магазинів. Людина переходить за посиланням, що веде на такі ресурси, вводить там дані карти, після чого шахраї отримують можливість списати кошти або отримати доступ до фінансового номера та онлайн-банкінгу.
Третя схема - шахрайські передплати та фейкові магазини. Користувачеві пропонують товар за нереалістично низькою ціною, акційний доступ до сервісу, розіграш, безпрограшну лотерею, пробний період користування сервісом або оформлення невеликого платежу, який насправді активує регулярне списання коштів. Часто сайти з подібними пропозиціями виглядають професійно, містять логотипи відомих брендів, відгуки, чат-боти та навіть імітацію служби підтримки.
Четверта схема - фейкові збори та маніпуляції на тему війни. Зловмисники створюють сторінки зборів нібито на ЗСУ, лікування, гуманітарну допомогу, підробляють фотографії, звіти, чеки, документи, а в окремих випадках можуть використовувати дипфейк-відео або згенеровані ШІ зображення.
П'ята схема - це P2P-шахрайство, тобто переклади з картки на картку. Найчастіше їх маскують під продаж в інтернеті, OLX-доставку, передоплату за товар, бронювання житла, оплату вигаданих послуг або страховий платіж.
При цьому злочинці полюють не лише на рештки коштів людей на рахунках, а й на їхні кредитні ліміти. У результаті постраждалі не лише позбавляються власних коштів, але й залишаються зобов'язані банку. При цьому банки в таких випадках не йдуть на жодні поблажки і виставляють стандартні кредитні платежі, наполягаючи на їхній оплаті навіть після пред'явлення даних про відкриття кримінальної справи щодо шахрайства. І Нацбанк підтримує цю позицію. Незважаючи на те, що постраждала сторона стала жертвою обману, вона змушена виплачувати вкрадений кредит.
Раніше сьогодні ми розповідали, як влаштований ринок кол-центрів в Україні.
