Розгромна поразка прем'єр-міністра Віктора Орбана на виборах 12 квітня в Угорщині породила ейфорію в Європі та Києві.
Орбан виступав найважливішим союзником Трампа щодо боротьби з євроелітами всередині ЄС, а також блокував санкції проти Росії та підтримку Україні.
У тому числі він блокував кредит у 90 млрд євро, який Євросоюз погодив для Києва ще у грудні. І тепер, як мінімум, у Єврокомісії, і в українському уряді очікують швидкого руху. Вважається, що як тільки Мадьяр вступить на посаду прем'єра і сформує уряд, вето з кредиту він зніме і Україна зможе отримати гроші, без яких бюджет країни ризикує "схлопнутися" вже за кілька місяців.
Учорашні заяви Мадьяра, який сказав, що він не бачить сенсу переглядати грудневе рішення про виділення кредиту Україні (за умови, якщо Угорщина не нестиме за ним витрати), вже трактуються в Європі та Києві як згода Мадьяра на розблокування кредиту. І хоч прямо він так однозначно не сказав, але справді такий варіант виглядає цілком імовірним. Тим більше що Єврокомісії має і свій інструмент тиску на Будапешт - заблоковані за часів Орбану з різних причин 35 млрд євро субсидій ЄС для Угорщини, однією з умов виділення яких Брюссель вже виставив зняття вето на кредит для України.
Проте, як ми вже писали, зняття вето Будапештом ще не гарантує саме собою те, що кредит буде виділено.
Як мінімум залишається ще Словаччина на чолі з Фіцо, яка заявляє, що блокуватиме кредит доти, доки не відновляться постачання російської нафти нафтопроводом "Дружба". Безумовно, одну Словаччину Євросоюзу буде легше передавити у цьому питанні, ніж Словаччину та Угорщину з Орбаном (хоча якщо Фіцо підтримає Трамп, то й Братислава може стати для Брюсселя непростим кейсом). Але це у будь-якому разі також процес, який займе час. А час у цьому питанні відіграє велике значення. І не тільки в плані того, що Україні терміново потрібні гроші, а й у тому сенсі, що чим далі, тим більше набудуть чинності глобальні процеси, які потенційно можуть позначитися на політиці ЄС щодо України та Росії набагато більше, ніж позиція окремо взятих Угорщини та Словаччини.
"Якби Мадьяр завтра став прем'єром, то я з ймовірністю близькою до 100% міг би сказати, що вето знімуть. Але що буде за місяць, ніхто сказати не може. Занадто багато невідомих", - сказав "Країні" джерело в європейських дипломатичних колах.
Йдеться насамперед про два аспекти.
Перший: ситуація навколо Ірану та Ормузької протоки, яка вже призвела до різкого зростання цін на енергоносії у всьому світі. А якщо вона затягнеться ще на кілька місяців, то Європа за прогнозами зіткнеться з дуже значним дефіцитом палива та підвищенням його вартості. З одного боку, це сильно погіршить і без того непростий фінансово-економічний стан Європи, що прямо вплине на можливість надання подальшої підтримки Україні, посиливши аргументи тих, хто виступає проти цього. З іншого боку – збільшиться зацікавленість ЄС у доступі до російських енергоносіїв. Однак останнє навряд чи можливе без повного перегляду ключових аспектів відносин Європи з Москвою. У тому числі щодо війни з Україною.
Другий момент: загострення відносин між Європою та США. У чомусь це навіть важливіше, ніж ситуація на енергоринку. Трамп зараз практично щотижня загрожує або вийти з НАТО, або відкликати гарантії безпеки для європейців, натякаючи, що у разі війни з РФ вони можуть залишитися з Москвою віч-на-віч (і, до речі, поразка Орбана може ще більше порушити Трампа проти європейських еліт). Зважаючи на те, що ядерний потенціал РФ багаторазово перевершує франко-британський, це для Європи вкрай небезпечна перспектива. Особливо якщо американці зі свого боку також почнуть якісь ворожі дії. Наприклад, по Гренландії. Перспектива війни на два фронти проти США та РФ – найгірше, що може чекати Євросоюз. Та й навіть загроза конфлікту без підтримки США з однією Росією з її ядерним арсеналом для європейців екзистенційний ризик. І також може спонукати до змін щодо ЄС до РФ та України, а також до зміни концепції Європи з курсу на затягування війни, на її якнайшвидше завершення. У тому числі, у разі потреби, і шляхом тиску на українську владу, використовуючи як важіль залежність останніх від європейського фінансування (докладніше про це читайте тут ).
Щоправда, у Києві та в Європі сподіваються, що до цього не дійде. Що війна в Ірані незабаром закінчиться, протоку розблокують та ціни на нафту впадуть. І що політичні позиції Трампа в США незабаром настільки ослабнуть, що йому буде вже не до тиску на європейців та Україну.
У тому числі й тому там сприймають підсумок виборів в Угорщині як однозначну перемогу, яка відкриває шлях і до розблокування кредиту, і нових санкцій проти РФ, і іншого. Також вона посилила в українській владі позицію "не потрібно погоджуватися на вимоги США і РФ щодо виведення військ з Донецької області, воюватимемо далі, адже гроші тепер точно дадуть".
Але якщо ці розрахунки виявляться невірними, то вже за кілька місяців перед Україною та Європою стане питання про необхідність повного перегляду всієї концепції війни. Причому, можливо, доведеться це робити в набагато гірших умовах, ніж зараз.
Докладніше про вплив угорських виборів на війну в Україні читайте у статті "Країни".
Перші сигнали для Києва
Усю кампанію Мадьяр із побоюванням висловлювався на українську тематику. Це було зумовлено ідеєю його опонента Орбана виставити його "маріонеткою" Брюсселя та Києва. Щоб не давати зайвого приводу, Мадьяр намагався взагалі не говорити про Україну, а якщо й доводилося, то коментарі були лаконічними. Втім, деякі з них мали досить чіткий сигнал. Ще у 2024 році після обрання до Європарламенту Мадьяр заявив, що поділяє позицію уряду Орбана не посилати війська чи зброю з Угорщини до України. Вже у ході нинішньої кампанії він заявив, що проти прискореного вступу України до ЄС.
Звичайно, можна це списати знову-таки на чинник критики з боку проорбанівських сил. Однак і на першій після перемоги великої прес-конференції Мадьяр повторив, що не підтримує надання Україні членства в Євросоюзі, оминаючи звичайну процедуру.
"Було б неможливо прийняти в ЄС країну, яка перебуває у стані війни", - заявив лідер "Тиси". За його словами, “усі країни-кандидати мають пройти той самий процес”, і наприкінці цього процесу він хотів би провести в Угорщині референдум на тему приєднання України до блоку.
При цьому на тій же прес-конференції він сказав, що немає сенсу переглядати рішення, ухвалене в грудні Євросоюзом, про виділення Києву 90 млрд євро за умови, що Будапешт не братиме на себе зобов'язання про пайову участь, оскільки країна "перебуває у дуже складній фінансовій ситуації". Прямо про те, що він не подібно до Орбану накладати вето на рішення про кредит Мадьяр не сказав, але саме такий висновок зробили багато хто в Європі та в Україні.
"Україна чекає на зміну курсу у бік Європи. Для нас важливо, щоб нарешті надано кредит на 90 млрд євро і припинилося блокування інших європейських ініціатив з підтримки України", - прокоментувала співголова парламентської групи дружби з Угорщиною Юлія Гришина ("Слуга народу", СН) "Країні".
Зеленський у своєму привітанні заявив, що "готовий до зустрічей та спільної конструктивної роботи на благо обох народів, а також заради миру, безпеки та стабільності в Європі".
"Україна завжди прагнула добросусідських відносин з усіма в Європі, і ми готові розвивати співпрацю з Угорщиною", - заявив український президент.
У свою чергу Мадьяр заявив, що новий угорський уряд буде прагнути до "союзницьких, а по можливості і дружніх відносин з усіма сусідніми країнами" хоча б тому, що "Угорщину оточують угорці" (маються на увазі значні угорські діаспори у всіх сусідніх країнах) і з цієї причини для Будапешта важливо підтримати. Готовий лідер “Тиси” до особистої зустрічі із Зеленським, наприклад, на полях Європейської ради. Коментуючи війну між Україною та Росією, Мадьяр у принципі повторив те, що він говорив у ході кампанії: “Україна – жертва цієї війни” і не можна їй нав'язувати умови завершення війни, наприклад, відмовитися від частини своєї території.
Хоча й не було офіційної реакції Києва на ці тези, але варто очікувати, що їх сприймуть спокійно та навіть із задоволенням. Нехай це лише нариси міжнародної політики майбутнього угорського керівництва, але навіть вони, мабуть, знімуть напруженість і призведуть до більш передбачуваної комунікації між сторонами.
Зазначимо, що Мадьяр нічого не сказав про долю грошей та золота, вилучених з інкасаторських машин українського Ощадбанку, затриманих зі скандалом 5 березня. З українського боку це питання поки що теж публічно не порушують, але коментатори наголошують на впливі цього чинника на розвиток відносин між країнами.
Київ, очевидно, чекатиме на повернення вилучених цінностей.
Віктор Орбан (у центрі) навіть після програшу залишиться серйозним чинником угорської політики. Фото: telex.hu
Дотягнеться тінь "Фідес"
Що ще Мадьяр не оминув у своєму виступі, то це питання прав угорської меншини на Закарпатті. З його відповіді стало зрозуміло, що хто б не перебував при владі у Будапешті, він вставатиме на захист закарпатських угорців, як він її бачить. Отже, це залишиться потенційною "гарячою точкою" у відносинах із Києвом.
На прес-конференції він заявив, що хотів урегулювати питання використання угорською меншиною на Закарпатті своєї мови законом України. На його думку, це "не таке вже велике прохання".
Ми вже писали, що питання мов нацменшин вже давно є каменем спотикання у відносинах між країнами. Команда Віктора Орбана вважає, що посилення мовного законодавства за “пізнього” Порошенка вдарило по правах закарпатських угорців. Будапешт вимагав безпосередньо і через ЄС повернення можливості здобувати середню освіту повністю угорською мовою, а не з поступовим збільшенням частки української. У Києві і за Порошенка, і за Зеленського говорили, що поступовість - це взагалі максимально можливий рівень компромісу щодо мови освіти (у російськомовних і того немає), що Орбана не влаштовувала.
Судячи з сигналів із навколомідівських кіл, обговорювати питання навчання угорців українське керівництво згідно знов-таки без серйозних змін мовного та освітнього законів. Чи готовий Мадьяр до такого розвитку подій, при тому, що його попередники його критикуватимуть за будь-яке, на їхню думку, потурання Києву? Питання поки що відкрите.
"Мадьяр з політичного походження - виходець з "Фідес". Це представник того ж націонал-консерватизму, що і Орбан, тільки орієнтований на Брюссель. Значить, рано чи пізно в питанні мови він займе позицію, приблизно схожу з орбанівською. А наша влада не готова до мовних і освітніх послаблень". "Зрада". Вікно можливостей відкриється хіба що зі зміною керівництва вже в Україні, і то не факт", - коментує політолог Андрій Золотарьов "Країні".
Ще одна ймовірна нагода для нової напруженості між Києвом і Будапештом намір Мадьяра зберегти постачання російських енергоносіїв.
????
Євросоюз декларує повну відмову від нафти та газу з Росії. Київ не тільки підтримує цей курс, але ще й активно йому сприяє, заявивши про припинення транспортування нафти через трубопровід “Дружба” (за офіційною версією через пошкодження під час обстрілів, у що Орбан та Фіцо не вірять).
Є великі сумніви, що українське керівництво погодиться за таких планів на відновлення роботи трубопроводу навіть з метою налагодити діалог із Мадьяром.
Так чи інакше, перезавантаження стосунків стане непростою справою навіть з урахуванням догляду Орбана. "Потрібно починати десь фактично з нуля, а десь навіть з мінусів. Важлива акуратність, щоб не повторювати помилок минулого. Угорщина не найпростіша країна, але після поразки Орбана є надія побудувати нормальні добросусідські відносини", - коментує "Країні" народний депутат Олексій Гончаренко. Верховна Рада в Парламентській асамблеї Ради Європи була спостерігачем на виборах у Будапешті.
"Думаю, максимум до чого можуть дійти Будапешт і Київ - консенсус з якихось дрібних питань - на кшталт повернення інкасаторського вантажу. На вироблення серйозних рішень у Мадьяра не буде сил і часу, тому що в нього головні завдання - демонтаж системи влади Орбана і перебудова відносин з Євросоюзом. Україні не варто зваблюватися. Мадяр залишиться в орбанівській колії”, - вважає експерт Золотарьов.
До речі, в Євросоюзі вже дали зрозуміти, що Угорщині доведеться постаратися, щоб отримати 35 млрд євро замороженого фінансування з Європи. Як повідомляє The Financial Times з посиланням на свої джерела у керівництві блоку, Будапешту можуть висунути близько 27 умов. Серед них - не лише розблокування пакета для України на 90 млрд євро та зняття вето з санкцій проти Росії, а й проведення антикорупційних перевірок, а також перегляд низки рішень, ухвалених у період уряду Орбана та визнаних такими, що суперечать нормам ЄС. Українське питання за стільки важливіших для Мадьяра завдань може опинитися на останніх сторінках його розкладу.
Про те, що поразка Орбана на угорських виборах ще не означає автоматичного розблокування кредиту для України, пише і видання Euractiv.
Воно обрізає увагу, що новий майбутній прем'єр Петер Мадьяр поки що не підтвердив, що зніме вето Будапешта, хоч і припустився такої можливості.
Навіть при знятті вето гроші не надійдуть швидко. У ЄС зазначають, що потрібно сформувати новий уряд в Угорщині, а також узгодити ключові документи — план фінансування, меморандум із Києвом та кредитну угоду.
Додатковим ризиком залишається позиція Словаччини: її прем'єр раніше заявляв, що країна "готова перехопити естафету" та заблокувати рішення, якщо не відновляться постачання нафти "Дружбою".
Джерело в європейських дипломатичних колах вважає, що остаточне рішення щодо кредиту залежатиме не так від позиції Словаччини та Угорщини, як від загальної ситуації в Європі у світі, а також від розвитку відносин США з ЄС.
"Якби Мадьяр завтра став прем'єром, то я з ймовірністю близькою до 100% міг би сказати, що вето знімуть. Але що буде через місяць - ніхто сказати не може. Занадто багато невідомих. Зростання цін на енергоносії зменшує можливості Європи і далі фінансувати Україну, а також підвищує інтерес до відновлення закупівель тут не буде. Якщо вони і далі будуть у Європи погіршуватися, то голосніше почнуть звучати голоси - а чи не варто почати налагоджувати стосунки з Москвою. Звичайно, якщо ціни на енергоносії впадуть, а напруженість у відносинах Європи і Вашингтона ослабне, то все плюс мінус повернеться в минулому форматі. млрд, і з інших питань відносин Європи з Україною, поки що повної ясності немає", - говорить джерело.
