Про вплив війни в Ірані на світову та українську економіку
Останнім часом можна зустріти багато прогнозів, хто в економічному плані виграє, а хто програє від війни в Ірані.
Поширена думка, що виграють США та Росія за рахунок зростання цін на їхні енергоресурси, а програють Китай та Європа.
Однак це дуже лінійна логіка, яка не враховує глобальних наслідків війни в Перській затоці, якщо вона затягнеться.
А вони будуть дуже значні. Цей регіон – найбільший постачальник на світовий ринок не тільки нафти та газу, а й добрив та гелію.
Зростання цін на все це скоротить сукупний попит у різних регіонах світу і, відповідно, завдасть удару по економічному зростанню в глобальному масштабі в усіх країнах.
Також цей регіон сам був великим споживачем товарів та послуг (наприклад, металоконструкцій). І зменшення їхнього продажу також створить проблеми у світовій економіці.
На це також накладеться і криза глобалізації - дедалі більше країн (у кого, звичайно, є такі можливості) намагатимуться виробляти різні товари та послуги, особливо, пов'язані з питаннями війни та безпеки, одночасно обмежуючи імпорт.
Тому від війни, що тривала, програють у світі все і по всіх вдарить економічна криза.
Хоча, безумовно, сила цього удару відрізнятиметься від країни до країни.
Найменше постраждають великі країни-експортери енергоносіїв (США, РФ та інші), які зможуть пом'якшити наслідки за рахунок зростання експортної виручки - через збільшення ціни за відносно стабільного, в умовах скорочення пропозиції, попиту.
Також, хоч і з серйозними втратами через зростання цін на енергоносії та скорочення світової торгівлі, зможе більш-менш "вирулити" Китай. Вже зараз він є безумовним лідером (а в деяких випадках, як по дронах, наприклад – монополістом) з виробництва дуже широкої номенклатури продукції. Тому так чи інакше його товари купуватимуть.
Більше того, серед китайських експертів поширена думка, що шок від зростання цін на пальне може навіть зіграти у плюс КНР, оскільки збільшить попит на електромобілі та обладнання для "зеленої" енергетики, з виробництва яких китайці є світовими чемпіонами.
"Так само як паливний шок 70-х років пересадив автомобілістів з американських автомобілів у економічніші японські, так і нинішнє зростання цін може пересадити весь світ на китайські електромобілі", - пише китайська ділова преса.
Найбільше постраждає Європа. Вона і так стикається останніми роками з обваленням колишньої моделі економічного зростання (у тому числі й через подорожчання енергоносіїв після розриву зв'язків із РФ, а також через наростаючу неконкурентоспроможність свого виробництва порівняно з Китаєм та США).
Тому нинішня криза Європейського Союзу зустрічається в сильно ослабленому стані і може серйозно посилити всі проблеми.
Що, своєю чергою, небезпечно і для України, оскільки Європа зараз є головним і, по суті, єдиним донором країни. Відповідно навіть навіть затверджені програми фінансування Києва можуть опинитися під великим питанням, не кажучи вже про нові.
Більше того, проблеми з енергоносіями, не виключено, підштовхнуть Європу до відновлення відносин із РФ, що також може спричинити перегляд європейської підтримки України. Наприклад, Москва, яка, в умовах викликаної блокадою Ормузької протоки дефіциту нафти і газу на світовому ринку, не має проблем із пошуком покупців на них, може виставити умовою поставок до Європи припинення підтримки Києва.
Ситуація може загалом підштовхнути європейців до стратегічного перегляду своїх відносин із РФ у бік їх нормалізації та зміцнення. Хоча останньому заважатиме дуже сильна інерція двосторонньої конфронтації, яка поки що лише поглиблюється. І для розвороту цього тренду знадобляться дуже серйозні політичні рішення як у Європі, так і в РФ (докладніше про це ми писали в окремому матеріалі ).
Щодо України, то, окрім уже означених вище ризиків припинення (або сильного скорочення) підтримки з боку Європи, затягування війни в Ірані може завдати фронтального удару по різних галузях економіки.
Насамперед – через зростання цін на енергоносії. Але також і з багатьох експортних галузей. Насамперед із металургії, яка, як правило, однією з перших відчуває економічний спад у світі. Головна експортна галузь - аграрна меншою мірою постраждає через зниження попиту (він на продовольство досить стабільний), а більшою мірою - через зростання собівартості (паливо, добрива).
І все це накладається ще й на війну в Україні, що триває, і проблеми з енергосистемою.
Загалом, як ми вже писали, ситуація ставить перед Києвом питання про зміну колишньої військової стратегії, яка полягала у розрахунку на економічний колапс РФ за гарантій збереження західної підтримки. У нових умовах і те, й інше під великим питанням. І подальше затягування війни в Україні несе ризик серйозного погіршення переговорних позицій української влади.
