НБУ вперше з грудня 2024 року підвищив облікову ставку та заявив про проблеми з інфляцією та експортом
Сьогодні, 30 липня, правління Національного банку України вирішило підвищити розмір своєї облікової ставки на 0,5% - до 15,5% річних.
Про це заявив голова Нацбанку Андрій Пишний, пославшись на зростання інфляції.
"Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 15,5%, враховуючи стійке посилення фундаментального цінового тиску та більш суттєве прискорення загальної інфляції до кінця року", - сказав Пишний на брифінгу, присвяченому монетарній політиці.
Він визнав, що в останні місяці посилення "фундаментального цінового тиску" набуло ознак стійкої тенденції через зростання витрат бізнесу на логістику, оплату праці та енергоресурси.
Глава НБУ повідомив про погіршення прогнозу інфляції з 9,4% до 10% за підсумками 2026 року і з 6,5% до 6,9% - до кінця 2027-го.
"В останні тижні також зросли ризики, пов'язані з війною на Близькому Сході. Ціни на нафту знову почали зростати після періоду певного зниження. Подальша ескалація війни на Близькому Сході може посилити негативні наслідки для економіки України. Крім того, це може посилити міжнародну ситуацію з безпекою та одночасно збільшити здатність Росії продовжувати повномасштабну війну", - заявив Пишний.
Також він спрогнозував зростання в Україні попиту на іноземну валюту, пов'язане з оборонними потребами.
"Прогноз враховує збільшення потреб в імпорті компонентів для виробництва озброєння та відповідно розширення структурного попиту на іноземну валюту, що вимагатиме нарощування інтервенцій НБУ для задоволення потреб економіки та одночасно збереження стійкості валютного ринку", - визнав Пишний.
На практиці це означає, що Нацбанк продаватиме ще більше доларів зі своїх золотовалютних резервів на міжбанківських торгах.
Крім того, Пишний визнав негативний вплив військових ударів по українських морських портах на український експорт, насамперед на агроекспорт. За його підрахунками, загальний обсяг агроекспорту й досі становив $4-4,5 млрд на місяць, і 90% відвантажень продукції йшло саме через морські порти. Згідно з підрахунками НБУ, тепер ці поставки частково переорієнтуються на залізницю та порти Дунаю, хоча й у меншому обсязі через мілководдя, але вони не зможуть повністю вирішити проблему.
Пишний оцінив обсяг недоотриманого виторгу агро-промислового комплексу через блокування портів на рівні $2,5 млрд на місяць і спрогнозував скорочення валютного виторгу агроекспортерів до $2-2,5 млрд на місяць.
"Курс у космос не полетить. Режим курсової гнучкості контролює Нацбанк", - пообіцяв Пишний.
Зазначимо, що для підтримки стабільності курсу НБУ доведеться продавати на ринку ще більше валюти зі своїх резервів.
У Нацбанку назвали такі актуальні економічні ризики, пов'язані з війною:
- виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримки обороноздатності та відновлення, розширення внутрішнього попиту, у тому числі на імпорт;
- збільшення тиску з боку зарплат внаслідок поглиблення дефіциту робочої сили та негативних міграційних тенденцій.
У серпні 2026 року розмір облікової ставки не переглядатимуть. Наступне засідання правління Нацбанку з питань монетарної політики заплановано на 17 вересня.
Раніше Міжнародний валютний фонд повідомляв, що посилені військові удари по Україні можуть вилитися у скорочення експорту українських товарів, що посилить поточні проблеми з дефіцитом держбюджету, платіжним балансом, інфляцією та золотовалютними резервами Національного банку.
Про те, до яких наслідків для економіки може призвести зупинка судноплавства в Україні, ми докладно писали в окремому матеріалі.
