Більше порожніх полиць у магазинах та нові цінники. Як удари по складах під Києвом змінять ситуацію в ритейлі
Торгова логістика навколо Києва складається як картковий будиночок.
Тільки за останню добу під час російських атак було пошкоджено або повністю знищено склади "Рошен", Comfy, "Будинок іграшок", найбільші хаби 3PL-операторів Raben Group і Bergen Cargo та ін. Сьогодні постраждав склад мереж Reader та Book.ua у Святопетровському під Києвом, звідки відправляли книги по всій Україні. У Reader вже заявили, що надсилання книг тимчасово призупинено.
Раніше були прильоти по складах продуктових мереж Fozzy, Metro, Varus, Novus та ін. А за даними Асоціації ретейлерів України, 27 серпня було завдано удару по новому складу мережі "Фора", який пропрацював лише чотири дні. Тобто війська РФ оперативно відстежують спроби ретейлерів перебудувати логістику та буквально відкрили полювання на складські приміщення.
Таким чином, здійснюються найгірші прогнози експертів, які пророкували, що вже протягом найближчих кількох місяців товарні склади під Києвом можуть практично повністю вигоріти.
Зазначимо, що вже після перших ударів по логістичним комплексам торгових мереж на початку серпня у супермаркетах помітно спорожніли полиці. Зараз у багатьох магазинах є дефіцит борошна, круп, свіжих овочів та фруктів, побутової хімії. При цьому ціни поки що залишаються більш-менш стабільними, хоча різко зменшилася кількість товарів за акціями.
Нові удари можуть ще більше погіршити ситуацію з асортиментом та змусити продавців почати переписувати цінники. Назріває також конфлікт між ретейлом та постачальниками. Частина мереж вже відкрито натякають виробникам, що не зможуть заплатити за товар, і пропонують повністю пробачити борги, або розділити збитки навпіл. Це призводить до того, що частина постачальників просто побоюється постачати товар великим мережам та активізує роботу з дрібними магазинами та продуктовими ринками.
Розбиралися, що відбувається з ретейлом після масованих ударів по складах і чи загрожує Києву дефіцит товарів та зростання цін.
Залишилося кілька відсотків уцілілих складів
За оцінками Української торгової гільдії, з початку серпня і до вчорашніх ударів по торговим складам ретейл втратив близько 400 тисяч квадратних метрів приміщень для зберігання продукції, з яких до 25% припадає на холодильники. Вільних складських площ на Київщині залишилося лише 2,5% від загального обсягу. Вони зможуть перекрити лише 20-30% потреб торговельних мереж у складах.
Але в ході вчорашнього та сьогоднішніх ударів було знищено ще тисячі квадратних метрів складів, тобто ситуація на логістичному ринку катастрофічно погіршується, а торгові мережі зазнають все нових і нових збитків.
Зазначимо, що після перших ударів по складах на початку серпня ретейлери почали перебудовувати логістику. Зокрема, багато хто пішов шляхом дроблення складів: товари розвозять невеликими приміщеннями, розподіляючи по Києву та області.
Є спроби повернутися до вже забутої схеми прямих доставок, коли виробники або оптовики розвозять товари безпосередньо по магазинах. На таку модель зараз намагається перейти, зокрема, "Епіцентр", розповів один з великих постачальників цієї мережі.
Але, як каже колишній топ-менеджер однієї з великих мереж Олександр Ланецький, швидко перебудувати логістику на прямі поставки не вдасться, оскільки ні виробників, ні оптовиків немає потрібного парку автотранспорту.
Деякі мережі возять товар зі складів, розташованих у сусідніх областях, зокрема Вінницькій та Житомирській, але це сильно здорожує логістику.
Загалом логістика вже подорожчала щонайменше на 10-15%, а для охолоджених товарів – до 35%. Якщо дотримуватися стандартної формули ціноутворення в мережах, таке зростання витрат на доставку має додати до роздрібних цін від 1-5% до 10%.
Щоправда, поки що особливого зростання цін у супермаркетах Києва та області не спостерігається. Частково це пояснюється високою конкуренцією над ринком ретейлу. У багатьох магазинів запаси товару є, тому постраждалі мережі просто не можуть підвищити ціни без ризиків втратити частину покупців.
До того ж поки немає особливих проблем із товаром у дрібних магазинчиків та на продуктових ринках, куди перетікає дедалі більше покупців.
До того ж, як розповіло нам джерело на ринку ретейлу, влада "переконливо попросила" мережі утриматися від підвищення цін.
Втім, провісники подорожчання все ж таки спостерігаються. По-перше, немає традиційного для серпня зниження цін на свіжі овочі та фрукти. По-друге, у деяких товарних категоріях ціни все одно зростають. Скажімо, товари для дому та побутова хімія у деяких магазинах подорожчали з початку серпня на 2-5%.
Але останні удари по складах можуть кардинально змінити ситуацію як із цінами, так і з наявністю товарів на магазинних полицях.
Може початися системний дефіцит
Вже після перших ударів по торгових складах у супермаркетах постраждалих мереж помітно спорожніли полиці. Наприклад, у "Сільпо" та "Форі" стало відчутно менше свіжих овочів та фруктів, а в Novus - муки, круп, алкоголю та консервації.
Ажіотажний попит на продукти тривалого зберігання лише посилив ситуацію: люди стали змітати з полиць борошно, крупи, бутильовану воду, туалетний папір та ін. У результаті борошна та гречки немає вже не тільки в тих мережах, склади яких потрапили під удар, а й в інших магазинах.
У додатку "Сільпо" пшеничне борошно взагалі прибрали з пошуковика, пропонується тільки борошно інших видів: рисове, кунжутне, лляне та ін. На сторінці супермаркету Metro на zakaz.ua зазначено, що багато марок борошна закінчуються.
При цьому на оптовому ринку проблем із борошном немає.
Як розповів нам Олександр Барсук, керівник концерну "Ярослав", до структури якого входить Київська макаронна фабрика, "муки на ринку настільки багато, що ціни на неї вже впали на 10%". При цьому він зазначив, що в їх спеціалізованих магазинах продажі борошна та макаронів "кратно зросли".
За словами Барсука, дефіцит певних продуктів у супермаркетах - це поки що "тільки проблеми логістики".
"Продукція на ринку є принаймні поки що", - сказав він.
Втім, пожежі на складах під Києвом, які знищують товар, а також атаки на виробничі майданчики (зокрема удар по кондитерському підприємству у Тростянці) підвищують ризики системного дефіциту окремої продукції. Так, у багатьох київських магазинах вже немає у продажу батончиків "Снікерс": їх розкупили після заяви компанії про можливі перебої з поставками після прильоту фабрикою.
Щодо гречки, то, як розповів нам президент Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий, брак крупи пояснюється одразу кількома факторами. По-перше, закінчився сезон торішньої гречки, і її у виробників залишилося дуже мало. Новий урожай тільки прибирають. По-друге, є проблеми із логістикою: на складах зникло багато продукції. За його словами, проблеми з гречкою будуть і надалі, оскільки цього сезону гречки посіяли мало. Тому не виключено подальше зростання цін на цю крупу. Загалом за останній рік вона подорожчала більш ніж удвічі – з 30 до 65 гривень за кілограм.
Не виключено проблем і з іншими товарами. Наприклад, на сайті інтернет-магазину "Аврори" (склади цієї компанії також постраждали) багато товарів забезпечені іконкою "закінчується". Це відноситься до пральних порошків Gala, Tide, Persil, Perwoll, засобу для миття підлоги Mr Proper та ін.
Експерти не виключають, що вже з вересня ретейл почне поступово переписувати цінники на багато товарів, додаючи до них щонайменше 5%. Тим більше, що спроби мереж домовитися з владою про будь-які компенсації за зруйновану логістику поки що нічим не закінчилися. Їм пообіцяли надати склади у приміщеннях державної власності, але поки що до практичної реалізації не дійшло.
Пропонують вибачити борги
Назріває також конфлікт ретейлу із постачальниками.
Раніше у ЗМІ з'явилася інформація про те, що супермаркети начебто можуть залишити постачальників без оплати за знищений товар. Мережі або взагалі не хочуть платити (наприклад преса наводила мережу АТБ), або пропонують постачальникам оплатити лише половину вартості знищеної продукції.
Голова виробничої компанії, яка є великим постачальником продовольчої та непродовольчої груп товарів, підтвердив нам, що такі розмови дійсно ведуться.
"Вони (мережі - Ред.) пробують домовитися. І хтось із постачальників у результаті дасть згоду. Зокрема, ті, у кого зависли невеликі суми і немає інших каналів збуту. Але багато хто, якщо не більшість, не погодяться, оскільки закон на нашій стороні. Як тільки товар потрапив на склади, він став власністю мережі, а борг за товар - у борг за товар. сам за себе, кожен домовлятиметься, можливо, візьме не грошима, а різними бонусами", - пояснив бізнесмен.
За словами Сергія Громового, сіті і до цього "погано платили". І не виключає, що тепер зросте відстрочка платежів.
"Якщо раніше була до 90 днів, то через удари по складах в окремих випадках може і до 6 місяців доходити", - зазначив він.
Деякі виробники побоюються возити товар на столичні склади, оскільки "можуть не побачити ні продукції, ні грошей". Це стосується, наприклад, багатьох регіональних борошномельних та круп'яних підприємств, які намагаються налагодити збут оптом, а також невеликими магазинами та ринками, де за товар їм платять уперед.
Якщо постачальники масово відмовлятимуть, це може стати ще однією причиною зменшення асортименту в столичних супермаркетах.
