Сьогодні найближчого соратника Зеленського, колись всесильного голову Офісу президента Андрія Єрмака, суд відправив до СІЗО під заставу в 140 мільйонів гривень.
Навіть з огляду на те, що ця застава може бути внесена найближчим часом, це для української політичної системи, безумовно, дуже символічний крок, який лише посилює всі попередні сигнали про настання дуже важких часів для президента. Починаючи з підозри Міндічу та закінчуючи підозрою самому Єрмаку у справі котеджного містечка "Династія", фігурантом якого, теоретично, може стати і Зеленський, якщо підтвердиться інформація, що там будувався будинок і для нього.
Загалом це породжує у політичних колах відчуття початку глобальних змін у владі.
І на те є кілька причин.
Перше - удару завдано по найближчому соратнику президента, який навіть після відставки зберігав величезний вплив на політичні процеси в країні, будучи ключовим менеджером політичного клану Зеленського ("Сім'ї"). Також варто зазначити, що ще з кінця минулого року ходили чутки про "договірню" між Зеленським та керівниками антикорупційних структур про те, що останні не чіпають більше Єрмака та інших близьких соратників президента. Як писала "Країна", за однією з версій, публікації в останні тижні записів розмов у квартирі Міндіча, якраз і мали на меті "договірнячок" зруйнувати. Хоч би як там було, але якщо якісь домовленості й були, то вони вже в минулому. І цілком можливо, відправка в СІЗО Єрмака - далеко не останній "акт драми". Ще минулого тижня, аналізуючи ситуацію з "плівками Міндіча", ми припускали, що наслідком цього може стати підозра екс-главі Офісу президента. Так і сталося. Але також ми писали, що підозри можуть бути вручені і Шефіру, і Умерову - двом іншим найближчим соратникам Зеленського. І в політичних колах зараз ходять наполегливі чутки, що найближчим часом обидва також стануть підозрюваними.
Друге - удар по Єрмаку (тим більше, якщо за ним будуть удари по Умерову і Шефіру) - це удар по всій системі управління Зеленським силовою і політичною вертикаллю влади в країні, а також схемами з освоєння бюджетних коштів (докладніше про це - тут ). Після Міндічгейту вона ослабла, проте збереглася через контроль над урядом та здебільшого силових структур (СБУ та Офісу генпрокурора насамперед). І ключовою людиною, яка продовжувала координувати взаємодію, був саме Єрмак. А також (з економічної частини) Шефір. Тепер же ця система руйнується, що посилює альтернативні групи впливу у владі, що підняли голову з листопада минулого року (Буданов, Федоров, Арахамія).
Третє – у перспективі жертвою скандалу може стати і сам Зеленський. Як ми вже писали, імовірно саме він проходить під позначенням R1, оскільки, за даними ЗМІ, йому належить один із чотирьох будинків у котеджному містечку "Династія". І якщо Єрмаку вручили підозру за те, що для нього, за версією слідства, будувався там будинок, то такі самі звинувачення, за логікою, можна пред'явити і Зеленському. І це дамоклів меч, який навис над політичним майбутнім президента і загалом ставить під велике питання взагалі наявність у нього такого майбутнього (зокрема щодо перспектив переобрання на другий термін після завершення війни).
Четверта - сама по собі справа "Династії" презентується НАБУ/САП та їхньою групою підтримки не стільки у форматі юридичного процесу, скільки у форматі політичного шоу з метою представити Зеленського та його найближче оточення у вигляді кримінально-комічних персонажів, абсолютно випадкових людей, котрі виявили незрозуміло як при владі, яку вони використовують для особистого обогу. Наголошується на сам факт будівництва котеджного містечка під час війни. А також на різні цікаві деталі на кшталт того, що Єрмак консультувався з ворожкою з кадрових призначень. "Хтось думав, що країною управляє Зеленський, хтось, що Єрмак, а виявилося, що ворожка Вероніка феншуй", - такі коментарі зараз йдуть потоком. В українських умовах подібні моменти значно важливіші для впливу на суспільство, ніж суха доказова база слідчих органів.
П'яте - скандал спалахнув у той час, коли адміністрація Трампа знову почала займатися переговорним процесом про завершення війни. Що вже породило версію, що і кримінальна справа проти Єрмака - це "остання пропозиція" Зеленському погоджуватися на "умови Анкоріджа" (виведення військ з Донбасу тощо). Тим більше, що в день підозри Єрмаку вийшло й інтерв'ю екс-прес-секретаря президента Юлії Мендель Такерського Карлсона. Зокрема, звинувачення його в наркотичній залежності (хоча багато хто вважає, що поява цього інтерв'ю не пов'язана з активністю адміністрації Трампа, а має, швидше, українське коріння). Проте, як ми вже писали, вірогідніша інша версія - що основний удар по Зеленському наноситься українськими структурами, які (включно з НАБУ та САП) раніше орієнтувалися на Демпартію США, а тепер перейшли під патронат Європи (так звана "антизеленська коаліція"). Їхня мета - позбавлення контролю Зеленського над силовими органами та судовою системою (через ухвалення необхідних ЄС законопроектів про конкурси з вирішальним правом голосу "міжнародних експертів"), а також позбавлення президента суб'єктності у внутрішньополітичних процесах через знищення його клану ("Сім'ї"), для чого, власне, і йде атака на Єрмака. У перспективі це має перетворити Зеленського на повністю керовану "британську королеву", без реальних повноважень та перспектив.
Але яка б із версій не була вірною, очевидно, що Зеленський не хоче ні виконувати "Анкорідж", ні віддавати повноваження, переходячи у фазу "рослинного життя".
Почасти йому допомагає те, що у протилежних "Сім'ї" сил усередині країни немає жодного лідера, ні єдиних цілей. Буданов та Арахамія, хоч і вибудовують свою, окрему від Зеленського політичну лінію, але перебувають у складних стосунках із "антизеленською коаліцією". І готовність більшості депутатів парламенту голосувати за необхідні закони з пакету "Качки-Кос" під великим сумнівом навіть якщо Зеленський попросить (а він не просить), оскільки вони можуть ударити по самих нардепах (характерно, що відразу після вручення підозри Єрмаку в Раді настав параліч і голосів). Федоров має комунікацію із "коаліцією", але не має підтримки парламенту. Сама "коаліція" в Раді представлена лише кількома десятками депутатів, до яких більшість решти депутатського корпусу жодних симпатій не має. Тим більше, що всередині коаліції є різні фракції. Якщо грантові структури, орієнтовані на Європу, не хочуть усунення Зеленського, а прагнуть взяти його під контроль та позбавити політичної суб'єктності, то у Порошенка та людей Коломойського, які також беруть активну участь у "руху", інша думка. Тим більше, якщо навіть грантові структури досягнуть своєї мети, то це зовсім не означає, наприклад, що той же Коломойський вийде на волю, а Порошенко отримає хоч якісь преференції (і того, й іншого "грантівки" сильно не люблять і нинішній їхній альянс дуже ситуативний).
Незрозуміло також, як жорстко готова продавлювати необхідні закони Європа. Тобто, чи готова вона справді зупинити фінансування України, якщо нічого з них не прийнято.
Спираючись на все це, Зеленський, теоретично, може завдати контрудару за антикорупційними структурами. Тим більше, що ключовий елемент такого удару - екс-нардеп Федір Христенко, який, за поширеною версією, вже дав свідчення проти керівників НАБУ та САП зі звинуваченнями їх у роботі на Росію, як і раніше, перебуває у Києві під пильним контролем СБУ.
Нагадаємо, чутки про підготовку такого удару ходили ще минулої осені. Проте що далі, то важче його завдати. Це було б ще більш-менш реально до Міндічгейту. Набагато складніше, але можливо навіть після відставки Єрмака (поки він був на волі і без підозр). Але тепер завдання ще більше ускладнилося. Уся країна бачить, що навіть найближчих соратників Зеленського можна відправляти до в'язниці, і він їм ніяк допомогти не може. І це не дуже надихає силовиків, які все ще залишилися під контролем президента, до дій проти НАБУ і САП.
Крім того, одним із основних стримувальних факторів для Зеленського є те, що і антикорупційні органи, і він сам зараз перебувають під патронатом тих самих сил - ЄС, Британії та Демпартії США. І ці сили, з одного боку, дають гроші на війну і підштовхують його до все більш жорсткої "антитрампівської" риторики в міру наближення виборів до Конгресу, а з іншого боку, опікуються структурами, які саджають у в'язницю його найближчих соратників, а також ведуть справу до позбавлення його фактичних повноважень і до лише його фактичних повноважень. волі.
Тому атака на антикорупційні органи з боку Зеленського можлива лише у випадку, якщо він вирішить кинути прямий виклик тим зовнішнім силам, на які зараз покладається. І, можливо, переорієнтується на Трампа (хоча в останньому випадку знову вирине "Анкорідж").
Рішення це для Зеленського, очевидно, вкрай не просте і далеко не факт, що він готовий прийняти його.
Проте кільце навколо президента, що стискається, все-таки не робить нульової ймовірність того, що він може піти на якісь різкі рухи.
Бо інакше його занурюватимуть у політичний вакуум, вручаючи підозру всім тим, хто з ним та з його "Сім'єю" ще працює. Цей процес може бути не швидким, Зеленський його гальмуватиме перемиканням уваги на інші інформоди (війна їх дає достатньо). Але рухом буде невблаганним із роздоріжжям для президента біля кінцевої зупинки - або прийняття всіх умов, або відставка.
Докладніше про розвиток подій читайте у статті "Країни".
Нова серія "Династії"
Підозра Єрмаку, як ми повідомляли, була вручена увечері 11 травня. А наступного дня відбулося перше засідання суду щодо обрання йому запобіжного заходу. Прокурор попросив утримання під вартою терміном на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 180 млн грн. Така величезна сума може означати, що антикороргани (і ті сили, які стоять за розкручуванням цієї справи) зацікавлені в тому, щоб Єрмак опинився в СІЗО.
Суд за підсумком хоч і знизив заставу, але ненабагато - до 140 мільйонів. Пряма в суді Єрмака взяли під варту, де він перебуватиме до моменту вручення застави.
Нагадаємо: НАБУ звинувачує екс-главу ВП у причетності до легалізації 460 млн грн, отриманих у тому числі від "схем" Міндіча, на будівництві чотирьох особняків з додатковими будівлями, включаючи спа-центр, на території приблизно 8 га у селищі Козині, що на Київщині. Це "містечко" мало отримати назву "Династія". За словами прокурорів, між собою фігуранти називали проект "Великого будівництва" - аналогічно іміджевому інфраструктурному проекту Банкової перед "великою" війною.
Примітно, що Єрмаку вручили підозру, виходячи з факту участі в цьому пайовому будівництві - принаймні у розшифровках, злитих "антикорупціонерами" ЗМІ, нічого не йдеться про його участь у "схемах".
Єрмак усі звинувачення заперечує.
Зеленський досі ніяк не прокоментував цю ситуацію.
Президент перестав захищати
Розбір по свіжих слідах можна прочитати тут. Тепер про висновки з того, як розвивалися події у наступні дні після вручення підозри Єрмаку. Розходяться версії, чому мовчить про свого близького соратника Зеленського, хоча записав зазвичай вечірнє звернення до народу і 11 травня, і 12-го. Очевидне пояснення, що він хоче триматися від цього скандалу якнайдалі (але його все одно пов'язують), і не давати додаткового приводу коментаторам поговорити про його зв'язок із "Династією".
Однак у політичних колах розцінюють мовчання Зеленського і як свідчення його слабкості та нездатності захистити навіть найближче своє оточення, що ставить нові питання щодо нинішнього становища президента.
"Підзір Єрмаку остаточно показує: Зеленський не може захистити своє оточення з усіма відповідними наслідками", - написав журналіст, народний депутат восьмого скликання Вадим Денисенко на своїй сторінці у Facebook.
У свою чергу, політолог Кость Бондаренко вважає, що президент опинився на своєрідній "розтяжці", оскільки атаку на його оточення веде т.зв. "антизеленська коаліція" (люди і структури, які раніше пов'язані з Демократичною партією США, а тепер перейшли під патронат Європи, грантові організації, пов'язані з ними політики та ЗМІ, ключові співробітники НАБУ та САП та низка опозиційних діячів та олігархів на кшталт Петра Порошенка та Ігоря Коломойського), частина якої є Заході. За однією з версій, скандали зі звинуваченнями у корупції з прицілом на соратників Зеленського ініціюються цими силами з метою домогтися від президента переформатування коаліції та обрання нового уряду вже не під контролем ВП.
"Зеленський не може нічого зробити, адже інакше він ризикує посваритися зі своїми стратегічними партнерами в Демпартії США, Великій Британії, Німеччині тощо. І він змушений мовчати, у кого б не летіли стріли", - коментує експерт "Країні".
На його думку, Зеленський "спробує кулуарно домовитися, щоб не чіпали інших людей".
"Але, судячи з Єрмака, це виходить так собі. Утім, головним для Зеленського в будь-якому випадку залишається особистий спокій і безпека. Я, втім, не думаю, що його в результаті хочуть прибрати. Одна справа - видалити Єрмака, щоб не заважав ставити своїх людей, або Умерова - щоб більше було свободи на ринку озброєнь Зелених. генерала", - коментує Бондаренко.
Як вважає екс-нардеп Денисенко, антикороргани за такого розкладу "остаточно затверджуються як політичний актор, який може перевертати шахові дошки та змінювати політичні системи". "У нас запущено процес зміни політичних еліт. Ось тільки проблема цієї зміни у відсутності картини майбутнього як у старого, так і нового покоління", - наполягає Денисенко.
Чи готовий Зеленський відмовитися від більшої частини нинішньої влади та перетворитися на "англійську королеву" - питання, яке задають зараз багато хто в політколах. Поки що він не дає навіть натяку, що може погодитись на такий сценарій.
Верховна Рада знову не готова голосувати за законопроекти, що продавляються Заходом. Фото: rostyslav.pavlenko
Як домовитися зі "слугами"
На тлі підозри Єрмаку поновилися проблеми із голосами у Раді.
Нагадаємо: кілька місяців парламент до ладу не голосував, хоча дисципліновано проводив сесії. Депутати збиралися у комітетах, приймали закордонних гостей та їздили у відрядження. Але законодавча робота майже припинилася.
Так ось, одним із пояснень цього саботажу було невдоволення насамперед у фракції "Слуги народу" (СН) діями НАБУ, які почали викликати депутатів на допити через розслідування можливих виплат у конвертах та взагалі системи скуповування голосів. А Рада мала прийняти пакет законопроектів, обумовлених з Європою та фінансовими інститутами.
Деякі парламентарі тоді говорили, що якщо антикоргани, які патронуються європейцями, продовжать тиснути на депкорпус, нехай вони і "голосують" за необхідні закони.
Щоправда, потім Раду вдалося ненадовго розблокувати, і вона навіть ухвалила деякі трубні МВФ та Європою закони.
Але зараз, на момент нової активізації антикорорганів, парламент знову перестав голосувати.
З порядку денного пленарного вівторка прибрали проекти №15111-д про оподаткування цифрових платформ, що вже пройшов перше читання, та №15112-д та №12360, прийнятий за основу, про податки на міжнародні посилки, на яких наполягає західні структури. Прем'єр-міністр Юлія Свириденко начебто домовилася про голосування, і, наприклад, народний депутат Ярослав Железняк ("Голос") прогнозував ухвалення №15111-д загалом. Рада не почала голосувати.
"Вихід з однієї парламентської кризи виявився входом до іншої. Жодного ухваленого закону. Сором і ганьба", - написав у своєму Telegram-каналі народний депутат Данило Гетьманцев (СН), який очолює "податковий" комітет.
До речі, Свириденко оперативно у вівторок з'явилася у Раді та почала проводити закриті зустрічі з депутатськими об'єднаннями, наприклад, із депгрупою "Довіра", чиї голоси за потрібні Кабміну законопроекти вона обміняла на форму "соцеконому".
Однак якщо прем'єрські зусилля підуть прахом, і парламент поставить на паузу голосування, варто очікувати на поновлення розмов про втягнення в загальну кризу і Ради. Частина співрозмовників серед депутатів не виключає такого розвитку подій.
"Зараз такий час, що все можливо. Я б не дав 100% гарантії, що робота піде. Стільки причин не працювати, потрібно тільки вибрати який зараз краще підходить", - іронізує представник однієї з депгруп.
Параліч Ради в принципі вигідний тим силам, які не хотіли б здійснення планів "антизеленської" коаліції. Навіть якщо умовити Зеленського на ухвалення необхідного Європою пакету законів або на переформатування уряду, потрібні будуть голосування. А поки що не видно ознак готовності великої частини фракції СН, без хоча б частини голосів якої не складеться будь-яка інша конфігурація в парламенті, йти на зустріч їхнім побажанням.
У тому числі й тому, що багато депутатів розуміють, що розширення повноважень тих самих НАБУ та САП (а також вимоги також є в пакеті Качки-Кос) призведе до того, що самі нардепи стануть їхніми першими жертвами.
