Міжнародні експерти, які беруть участь у кадрових конкурсах в Україні, не є незалежними – юрист
Міжнародні експерти, яким зараз дається право вирішального голосу в українських кадрових конкурсах з відбору суддів, а також керівників контролюючих структур і правоохоронних органів, можуть просувати кандидатів, які їх цікавлять, на посади і при цьому самі не є повністю незалежними.
Про це заявив німецький юрист, колишній суддя та експерт з питань доброчесності Тільман Хоппе в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".
Хоппе навів приклад, коли менеджер одного з донорських проектів з'ясовував у члена комісії перспективи оцінювання конкретного кандидата, успіх якого був особисто зацікавлений.
За словами Хоппе, міжнародні члени комісій працюють за тимчасовими контрактами, отримують за це гроші і потім змушені шукати такі проекти, що може впливати на їхню незалежність.
Хоппе вважає, що міжнародна технічна допомога та антикорупційні програми в ЄС та Україні перетворилися на слабко контрольовану систему, зацікавлену у власному розширенні. Чим довше продовжуються перевірки доброчесності, тим більше оплачуваних робочих днів отримують експерти та організації, що беруть участь у них. За його словами, один із менеджерів міжнародної організації назвав антикорупційну сферу "жахливою індустрією".
Експерт також стверджує, що особисто стикався з випадками, коли виконавці міжнародних програм вигадували "абсолютно абсурдні" проекти, щоб створити додатковий обсяг оплачуваної роботи.
Окремою проблемою Хоппе назвав роботу секретаріатів конкурсних комісій. За його словами, той, хто контролює надходження інформації до членів комісії, має серйозний вплив на її рішення, оскільки може визначати, які матеріали побачать члени комісії. Особливо залежні від секретаріатів іноземні експерти, які не знають української мови та місцевого контексту.
При цьому, оцінка реформ, стверджує Хоппе, нерідко залежить від геополітичних інтересів.
Він навів приклад Молдови, де рішення розглядають у тому числі з точки зору того, чи зміцнять нинішню владу чи послаблять її, а також Боснію, яка значно відстає від України в антикорупційних реформах, але отримала статус кандидата в ЄС задля збереження впливу Євросоюзу на Балканах.
Критично Хоппе оцінив і модель незалежних органів суддівського самоврядування, що просувалась міжнародними партнерами. За його словами, у низці країн вони перетворилися на закриті "фортеці", а судді, які отримали широку незалежність, фактично набули "ліцензію на друкування грошей". Хоппе стверджує, що багато фахівців тепер у приватних розмовах шкодують, що ця модель так активно просувалася, хоча публічно визнавати цього не хочуть.
Нагадаємо, однією з вимог ЄС до України, зафіксованих, зокрема, у так званому " пакеті Качки-Кос ", є відбір керівників правоохоронних органів та суддівського самоврядування шляхом конкурсів із вирішальним голосом міжнародних експертів, які призначаються західними країнами-донорами.
