Без уживаних речей та спецрахунків. Як змінили проект про податок на OLX та як його ще можуть переписати
В Україні запустять податок на OLX. Вчора Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №15111-д про оподаткування доходів від продажу через цифрові платформи.
Ми вже писали, що закон про "податок на OLX" - це одна з вимог МВФ, на яку українська влада підписалася в оновленому меморандумі з Фондом.
Введення такого податку йшло у пакеті із трьох законопроектів, які нещодавно затвердив Кабмін. Ще один проект, про стягнення військового збору 5% протягом трьох років після закінчення війни, парламент уже прийняв. Законопроект про оподаткування іноземних посилок вартістю до 150 євро перебуває на розгляді Ради. Але, як написав у своєму телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк, "переконаний, що немає голосів зараз навіть на його включення до порядку денного".
Зазначимо, урядовий законопроект про "податок на OLX" доопрацьовували у профільному парламентському комітеті, і той варіант, який у підсумку ухвалили у першому читанні, суттєво відрізняється від версії Кабміну.
Власне, за рахунок поправок і вдалося зібрати у сесійній залі 234 голоси.
Наразі законопроект не стосується вживаних речей, там відсутня норма про спецрахунки та доступ до банківської таємниці. Однак, не виключено, що деякі з цих норм намагатимуться повернути до другого читання.
Розповідаємо, як у результаті переписали законопроект про податок на OLX і як відбуватиметься оподаткування продажів через цифрові платформи.
Як переписали проект про податок на OLX
Нагадаємо, у законопроекті Кабміну про "податок на OLX" передбачено, що приватні продавці, які реалізують через цифрові платформи товари менш ніж на 2 тисячі євро на рік, не повинні сплачувати спеціальних податків або відкривати в банках спецрахунки. Але насправді їх все одно хотіли зобов'язати включати отримані доходи до річних податкових декларацій, за якими передбачено сплату 18%. Тому експерти заявляли про те, що в Україні хочуть запровадити податок на продаж навіть уживаних речей. Крім того, Кабмін включив до ліміту до 2 тисяч євро на рік лише товари, а про послуги у початковій версії урядового документа нічого не йшлося. Тобто виходить, оренда житла, ремонт, прибирання чи перевезення мали оподатковуватись "з першої гривні", зазначала народний депутат і екс-глава профільного парламентського комітету Ніна Южаніна.
Згідно з проектом Кабміну, решта продавців (з певними винятками - зокрема, окрім тих, хто торгує підакцизними товарами), могли відкривати в банках спецрахунки, що дозволяло їм сплачувати податки за зменшеною ставкою 5%. Але до цих рахунків отримувала доступ податкова служба. Пропонувалося внести зміни до статті 62 закону про банки та банківську діяльність, згідно з якими банки мали надавати за запитами податкової служби інформацію про поточні рахунки підзвітних продавців.
"Пропонують складну систему: щоб щось продати, людина має відкрити спеціальний рахунок у банку, дати дозвіл на розкриття банківської таємниці, зареєструвати його в податковій, пройти складну реєстрацію на платформі, а при перевищенні порога неоподатковуваних операцій (2 тисячі євро на рік) ще й самостійно подати податкову декларацію" Жителі півдня.
У такому вигляді проект потрапив до комітетів Ради, де його взяли в обіг нардепи. Буквально за лічені дні з'явилося кілька альтернативних законопроектів, за один із яких №15111-д у результаті й проголосували. Це документ авторства Данила Гетьманцева, Ярослава Железняка, Андрія Мотовилівця та Олександра Сови.
"Після доопрацювання в комітеті основного та альтернативних йому законопроектів було встановлено, що вони вимагають уточнень та удосконалень окремих положень, зокрема, в частині спрощень умов застосування пільгової ставки для оподаткування доходів, отриманих фізичними особами через цифрові платформи, спрощення процедури сплати податкових зобов'язань фізичними особами. надання операторами платформ до податкових органів податкової звітності тощо", - наголошується в пояснювальній записці до проекту №15111-д.
Як йдеться в пояснювальній записці, цей проект передбачає спрощення умов застосування пільгової ставки податку 5%, а саме:
- Можливість застосування пільгової ставки для самозайнятих осіб (раніше її не було), але за умови, що продажі через цифрові платформи повинні відрізнятися від зареєстрованих видів діяльності фізособи-підприємця. Тобто йдеться про продаж, скажімо, особистих речей чи надання послуг.
- Виняток положення про відкриття спеціальних рахунків для продавців через платформи та розкриття банківської таємниці.
- Спрощення процедури сплати податкових зобов'язань фізособами, які отримують доходи через платформи, якщо їх сума перевищує 834 розміри мінімалки (близько 7,2 млн. гривень), замість подання декларації податкове зобов'язання визначатиме контролюючий орган.
Іншими словами, у нинішньому варіанті проект передбачає, що для фізосіб, які продають через цифрові платформи товари та послуги менш ніж на 2 тисячі євро на рік, жодних податків не передбачено і жодних рахунків у банку відкривати не потрібно, а інформація не передаватиметься до податкової служби. Те саме стосується самозайнятих осіб, якщо тільки об'єкти їх продажу не збігаються з їхнім видом діяльності.
Що важливо, вживані речі взагалі не враховуватимуть.
"Якщо на речі немає етикетки, спробуй доведи, що вона нова. Це дуже вигідна для людей редагування", - зазначив голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич.
Якщо ліміт у 2 тисячі євро на рік буде перевищений (а зробити це не так складно у разі продажу дорогих речей або, скажімо, здачі в оренду нерухомості) або продавець має найнятих співробітників, дані передадуть у податкову, і та розсилатиме повідомлення про сплату податку (до 1 липня наступного за отриманням доходу року). Податкова ставка становитиме 5% плюс військовий збір.
"Це фактично менше, ніж за чинним законодавством, тому що зараз з доходів потрібно платити 18% ПДФО та 5% військового збору, разом - 23%. Інша справа, що проконтролювати масові продажі через цифрові платформи і взяти ці податки з людей фіскали просто не в змозі", - каже Доротич.
Що стосується військового збору з доходів, отриманих через цифрові платформи, то як сказав один з нардепів, до другого читання можуть внести поправку, що закріплює його на рівні 1%, а не стандартних 5%.
Самі оператори платформ мають ідентифікувати користувачів, щорічно подавати звіти до ДПС про продаж товарів, надання послуг, оренду нерухомості та транспорту, а також ставати на облік у податковій службі. Зробити останнє вони будуть зобов'язані до 31 грудня 2026 року, а сам закон набуде чинності 1 січня 2027 року, але оподаткування розпочнеться лише з 2028 року за результатами продажів через цифрові платформи 2027 року.
Як розповів представник однієї з таких платформ, ці нововведення можуть змусити сервіси підвищити ціни для клієнтів.
"Потрібно буде навчати персонал, переналаштовувати роботу та враховувати свої ризики", - пояснив він. Наскільки можуть підвищитись ціни за розміщення оголошень, він не зміг відповісти - це з'ясується вже після повної оцінки масштабу катастрофи.
"Є ризик, що всі спробують переграти до другого читання"
Зазначимо, що і до доопрацьованого проекту Головне науково-експертне управління Ради має чимало зауважень.
Зокрема управління звертає увагу, що проект пропонує передбачити міжнародний обмін інформацією, яка серед іншого включатиме персональні дані. При цьому незрозуміло, як будуть дотримуватися прав громадян про невтручання у особисте життя.
"На нашу думку, Раді мали б надавати згоду на обов'язковість такого міжнародного договору для України", - йдеться у звіті управління.
Також у ньому зазначено, що проект не містить підсумкового механізму регулювання, оскільки не передбачено інструментів впливу на операторів платформ у разі, якщо ті не виконуватимуть нових правил. Зокрема, йдеться про платформи інших країн, з якими Україна не має договорів про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах. Іншими словами, українцям у разі ухвалення проекту у нинішньому вигляді безпечніше продаватиме товари через іноземні майданчики, які можуть просто ігнорувати податкові нововведення нашої країни.
Для тих, хто планує пропонувати послуги через українські платформи, виникає ризик взагалі втратити доступ до майданчиків.
"Запропонований обсяг звітності операторами платформ, покладання на них функцій податкового агента містять ризики закриття доступу до відповідних платформ для резидентів України, що може негативно вплинути на розвиток національної економіки", - йдеться у звіті Головного науково-експертного управління Ради.
Також його фахівці звертають увагу на норму законопроекту про те, що доходи продавців включатимуть будь-які збори та комісії цифрових платформ.
"Виникає питання щодо коректності віднесення до доходів фізичної особи зборів та комісій, які утримуються на користь операторів платформ та, відповідно, є доходом операторів", - зазначили в управлінні.
І ще одне зауваження управління про оподаткування: у ньому зазначають, що, виходить, всі види продажів через цифрові платформи (оренда нерухомості, особисті послуги, оренда транспортних засобів тощо) планується оподатковувати за одним принципом. Тим часом перелічені вище опції можуть бути підприємницькою діяльністю, формою зайнятості, окремими операціями фізосіб, які не мають регулярного характеру тощо. Тому, на думку експертів управління, отримані доходи повинні оподатковуватись диференційовано, виходячи з економічного сенсу та статусу фізособи, а не однотипно, як це пропонується у проекті.
У Головному науково-експертному управлінні прогнозують появу різних колізій. Скажімо, при отриманні доходу від продажу чи обміну рухомого майна, тобто автомобілів. Наразі такі доходи обкладають податком у розмірі 5%, а якщо ухвалять новий проект, виходить, оподаткування вже може бути іншим – аж до 18%.
І все ж таки загалом, за словами Доротича, у прийнятій у першому читанні редакції проект "напрочуд нешкідливий, а умови навіть кращі за поточні, прописані в Податковому кодексі".
Але на його думку, важливо стежити за руками.
"За нашими даними, послаблення прийняли, щоб за проект взагалі проголосували в першому читанні. Інакше його навіть до порядку денного депутати не хотіли включати. І, як кажуть, влада зараз шокована тим варіантом, який прийняла", - розповів нам Доротич.
Він не виключає, що до другого читання багато послаблень спробують прибрати.
"Ключовий пункт - спецрахунки і банківська таємниця. Якщо їх у результаті пропихнуть, це буде катастрофа, причому не тільки для тих, хто торгує через цифрові платформи. Згодом під необхідність проводити операції через спецрахунки можна підвести що завгодно, скажімо, продаж квартири: відкривай спеціальний рахунок, а податкова буде спостерігати, як і. фактично залізти в кишеню кожному українцю, тож важливо, щоб до підсумкового закону він не потрапив", - підсумував Доротич.
