Крах американського держборгу наближається? Штати та Японія проведуть рятувальну операцію на валютному ринку
Завтра, 3 серпня, фінансова влада США та Японії проведе першу спільну рятувальну операцію на валютному ринку за останні 15 років. Очікується велика інтервенція – продаж долара із викупом американцями ієни.
Про це повідомляє міжнародне інформаційне агентство Reuters, анонсуючи офіційну заяву міністра фінансів Японії Сацукі Катаяма.
Хоча Сполучені Штати і підтримають своїми валютними інтервенціями японську грошову одиницю, жодного альтруїзму в цьому немає. Тільки прагматичний розрахунок і насправді підтримка американського боргового ринку самих себе.
Справа в тому, що саме Японія є найбільшим власником зовнішньої частини держборгу США, і для підтримки своєї ієни вже потроху продаватиме американські держоблігації (Treasury). Це негативно впливає на американський борг – його прибутковість зростає та дорожчає Штатам його обслуговування. З початку 2026 року прибутковість найбільш ходових паперів, 10-річних Treasury, піднялася з 3,94% до 4,68% річних.
Останнім часом розмір держборгу США досяг історичного максимуму майже $40 трлн ($39,9 трлн). Найбільше із цієї суми належить місцевому населенню, американським приватним організаціям, пенсійним фондам та урядам штатів/місцевим органам влади – 50-55%. Ще 11-13% перебуває у портфелі американського Федерального резерву (фінансового регулятора) – 11-13% (приблизно, на $4,4-4,6 трлн) і 23,5-24% ($8,5-9,35 трлн) в інших країнах. До речі, частка цінних паперів у золотовалютних резервах України на 1 липня 2026 року становила одразу 52,9% (на 27,1 млрд. гривень), і значна її частина також припадала на американські папери.
Трійку найбільших зовнішніх власників держборгу США очолює саме Японія, яка накопичила Treasury на $1,14 трлн. На другому та третьому місцях знаходяться відповідно Великобританія (на $948) та Китай (на $659 млрд). Причому Піднебесна зменшує свій американський борговий портфель: ще на початку 2026 року він становив $694,4 млрд, а на початку 2025-го – $760,8 млрд. Тобто за півтора року скорочення портфеля КНР становило 13,4%. Китайці сильно не поспішають, щоб не розкачати ринок та мінімізувати власні втрати.
А тепер ще й Японія розпочала перші скидання американських Treasury, хоча це розцінили не як політичний, а як економічний крок. Рятівний для країни Вранішнього сонця.
Токіо продає держоблігації США, а отримані за них долари відправляють на підтримку своєї єни. Тепер Японія об'єднає зусилля зі США вперше з 2011 року, коли країни востаннє координували фінансові дії після землетрусу і цунамі в Тохоку, що забрали життя майже 20 тис. людей і викликали катастрофу на атомній електростанції "Фукусіма-1".
Рятувальна операція покликана підтримати курс японської валюти, який останніми тижнями обвалився до 164 єн за долар – до максимуму з 1986 року. Але після першого американського кроку з підтримки у п'ятницю, 31 липня, відійшов на 157,6 єн. Журналісти британської газети Financial Times з'ясували, що цього дня Федеральний резервний банк Нью-Йорка через корпорації Morgan Stanley та Goldman Sachs провів дві валютні інтервенції на підтримку ієни. Цікаво, що вони скуповували ієну не за долар, а за євро, але це допомогло підтримати її курс.
Сам собою обвал японської валюти пояснюється зростанням інфляції, якої спровокований підйомом цін на енергоносії через війну США з Іраном. Тому цієї п'ятниці деякі аналітики очікували повторного підвищення ставок на 0,25% (як це сталося в червні), проте Банк Японії зберіг базову ставку на рівні 1% річних. Хоча і відзначив ризик інфляції, що зростає, яка негативно позначається на економіці. Що ще більше послаблювало нацвалюту.
Фінансисти сподіваються, що спільні інтервенції США та Японії, які очікуються в понеділок, дозволять утримати ієну від нових провалів. Точний їх обсяг невідомий, хоча журналісти на останній нараді з міністром фінансів США Скоттом Бессентом встигли підглянути в його блокноті запис про можливу купівлю американцями японської валюти на $5-10 млрд.
Нагадаємо, навесні екс-міністр фінансів США заговорив про загрозу обвалу ринку американського держборгу.
Раніше в журналі The Economist писали, що долар став небезпечним активом на тлі величезного держборгу США та політики санкції Трампа.
