Криза, що формується в Японії та Південній Кореї, може вдарити по держборгу США - економіст
Епіцентр світової економічної кризи зараз формується в Японії та Південній Кореї, яка, у свою чергу, може створити великі проблеми з американським держборгом.
Про це пише український економіст Олексій Кущ у своєму телеграм-каналі.
За його словами, південнокорейський індекс KOSPI за місяць упав на 18,05%, а японський Nikkei 225 – на 5%.
Кущ звертає увагу, що йдеться не про один обвал, а про серію падінь та корекцій протягом місяця, що може бути ознакою масштабнішої кризи.
Проблеми Південної Кореї Кущ пов'язує із залежністю від близькосхідної нафти, що стрімко дорожчає, високою концентрацією економіки навколо кількох промислових груп і складним становищем між Китаєм як головним торговим партнером і США як геополітичним союзником.
У Японії головним чинником кризи Кущ називає завершення епохи негативних процентних ставок.
Це політика, за якої банкам було невигідно зберігати вільні кошти в центральному банку через негативну ставку, тому вони активніше кредитували економіку або інвестували. Однак Токіо виявився не готовим до переходу до позитивних ставок (і, відповідно, дорожчих грошей) - запровадження такої моделі після 2024 року не призвело до очікуваного зростання економіки на 4-5%, а в основному прискорило інфляцію.
На думку Куща, одночасно завершується епоха carry trade - багаторічної стратегії, за якої інвестори займали майже безкоштовні ієни та вкладали їх у більш прибуткові американські держоблігації. Це позбавляє США одного з важливих джерел фінансування дефіциту бюджету, оскільки Японія одна із найбільших власників американських облігацій.
"Тепер приходить кінець епохи надстабільної єни", - робить висновок економіст.
Як ми вже розповідали, США почали підтримувати японську валюту за допомогою операцій у парі долар-єна. Вашингтон розраховує, що отримані Японією долари будуть спрямовані на купівлю американських облігацій казначейських. Що, своєю чергою, відстрочить загрозу кризи американського держборгу.
Однак, на думку Куща, цей механізм може не спрацювати. У червні Японія продала американські держоблігації приблизно на $40 млрд, оскільки їй потрібні долари для підтримки курсу єни. Таким чином країна більше не може залишатися головним зовнішнім донором американського держборгу.
Раніше цю роль виконував Китай, але значно скоротив свій портфель американських облігацій. США розраховували замінити китайський капітал японським, проте тарифна політика Трампа погіршила становище японської економіки та обмежила можливості Токіо фінансувати американський борг.
На думку Куща, Трамп "погнався за двома зайцями і не впіймав жодного". Він додав, що наразі основними зовнішніми донорами американського держборгу залишаються Велика Британія та Канада.
"Далі відступати нікуди, позаду Уолл-стріт", - резюмує економіст.
Нагадаємо, навесні екс-міністр фінансів США Генрі Полсон заговорив про загрозу обвалу ринку американського держборгу.
