Скандали навколо Sense Bank можуть посилити позиції у суді екс-власників у справі про націоналізацію
Корупційні скандали навколо Sense Bank можуть серйозно посилити позиції колишніх власників банку, позов яких до України з вимогою відшкодування збитків від націоналізації у розмірі $653 млн. розглядається зараз у Міжнародному центрі з вирішення інвестспорів у Вашингтоні.
Про це повідомили "Країні" джерела в юридичних та фінансових колах, знайомі з деталями процесу.
Нагадаємо, Sense Bank було націоналізовано у 2023 році після ухвалення спеціального закону українським парламентом на підставі введення санкцій РНБО проти бенефіціарів банку – Михайла Фрідмана, Петра Авена та Андрія Косогова.
З початку 2024 року Міжнародний центр з вирішення інвестспорів (ICSID) розглядає позов власника Sense Bank ABH Holdings до України щодо націоналізації.
Юридично позов ґрунтується на укладеній Україною з бельгійсько-люксембурзьким економічним союзом у 1996 році угодою про захист інвестицій. ABH Holdings – люксембурзька компанія, а договір надає іноземному інвестору право звернутися до міжнародного арбітражу. ABH заявляє, зокрема, незаконну експропріацію, порушення справедливого та рівноправного режиму поводження з інвестором, вимоги повного захисту та безпеки інвестиції.
Процес триває вже понад два з половиною роки, але саме цього року у ньому з'явилися важливі доповнення. І пов'язані вони були з подіями, що відбуваються в Україні.
У квітні-травні 2026 року було оприлюднено так звані "плівки Міндіча", на яких було чимало контенту, присвяченого Sense Bank та його відносинам з особами, які фігурують у корупційних кримінальних справах. Зокрема, йшлося про колишнього радника спостережної ради банку зі зв'язків з держорганами та комунікацій Василя Весела. Пізніше НАБУ у нього проводило обшуки, а його питання розглядалося на засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради на початку травня.
Ще більший скандал вибухнув у серпні - у зв'язку зі справою "Форрест Гамп". НАБУ та САП заявили про схему, в рамках якої, за версією слідства, через Sense Bank легалізувалися кошти для внесення 150 млн грн застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, який збирали за участю заступника голови Офісу президента Ірини Мудрої.
19 серпня НАБУ проводить обшуки, у тому числі в офісах банку та у його керівників. У той же день уряд усуває голову наглядової ради Sense Bank Миколу Гладишенка та ініціює усунення голови правління Олексія Ступака. Останній стає підозрюваним у справі.
Ще 7 травня, через два дні після засідання парламентської ТСК, ABH Holdings публікує окрему заяву за його підсумками і прямо пов'язує відомості з арбітражем. 15 травня ABH вимагає суд дозволити долучити нові підтвердження, і ICSID дає згоду.
Про залучення до справи інформації, що з'явилася в серпні з "Форрест Гампу", поки невідомо, але у юристів мало сумнівів, що позивач з цього приводу подаватиме клопотання.
"Позиція України: Sense Bank був націоналізований виходячи з міркувань нацбезпеки під час війни. Але з матеріалів НАБУ і ТСК Ради випливає зовсім інша логіка – банк націоналізували задля взяття його під контроль групою осіб, близьких до чинних влади, для здійснення корупційних дій і відмивання грошей. Ця теза напевно просуватиме позивач, що може сприяти позивачу, що може сприяти позику ймовірність задоволення позову", - каже джерело у юридичних колах.
Джерело у фінансових колах додає, що справа Sense Bank сильно б'є особисто за нинішнім головою НБУ Андрієм Пишним.
"Є як мінімум два зафіксовані епізоди. Перший - хоч закон, за яким банк був націоналізований, формально був поданий депутатами, але Давид Арахамія публічно заявив під час його розгляду, що замовник закону - НБУ, яким тоді керував Пишний. По-друге, 10 вересня на засіданні ТСК Ради Веселого виходила особисто від голови НБУ.
